Ухвала суду № 88093800, 10.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2002/16-а

Номер провадження 6-а/623/2/2020

У Х В А Л А

Іменем України

10.03.2020 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря – Ардашевої Я.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Гнатенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяву про самовідвід судді Винниченка П.П. від розгляду справи № 623/2002/16-а, номер провадження 6-а/623/2/2020 за заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі № 623/2002/16-а неправомірними та порушенням прав позивача,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П. перебуває адміністративна справа за заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі № 623/2002/16-а неправомірними та порушенням прав позивача.

24.02.2020 року до канцелярії суду заявником ОСОБА_1 була подана заява про відвід головуючому судді Винниченко П.П.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявником зазначено, що відповідно до вимог статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. В заяві також зазначено, що суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченко П.П. було прийнято неправосудне рішення - постанову від 27 лютого 2009 року по справі № 2-75/2009 року, якою було відмовлено у поновлені трудових прав порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури та суду. Постанову від 27 лютого 2009 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області скасовано ухвалою від 12 квітня 2011 року Вищого адміністративного суду України.

03.03.2020 року до канцелярії суду заявником ОСОБА_1 знову була подана заява про відвід головуючому судді Винниченко П.П.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявником зазначено, що суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченко П.П. перебуває у «родинних» відносинах з заступником міського голови з гуманітарних питань Мацокіним В.В. В зв`язку з цим суддя виконує будь-які забаганки останнього і тому не допускає розгляд справи заявника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відвіду (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконання суддею своїх обов`язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, оскільки заявником ОСОБА_1 двічі було подано заяви про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П. П. під час розгляду справи № 623/2002/16-а, то з метою виключення підозри у втручання в процес правосуддя, виключення можливої упередженості судді, виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо безсторонності судді, дають суду підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Винниченка П.П.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Винниченка Петра Павловича від розгляду справи №623/2002/16-а, номер провадження 6-а/623/2/2020 за заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі № 623/2002/16-а неправомірними та порушенням прав позивача - задовольнити.

Справу передати до канцелярії Ізюмського міськрайонного суду для вирішення питання про її перерозподіл в порядку, передбаченому ст.31 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя П. П. Винниченко