Рішення № 88093712, 03.03.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/622/51/20

Справа № 622/1259/19 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

за участю секретарях - Попової В.М.,Федорової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Свої вимоги аргументувала тим, що до 07.05.2015 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2015 року позивачкавиховує дітей , відповідач проживає окремо жодним чином не приймаючи участь у вихованні дітей, не забезпечуючи своїх дітей матеріально та взагалі не цікавився їх життям. У зв`язку із цим вони звернулися до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ..

Від ОСОБА_1 надійшла 03.03.2020 заява, в якій вона просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме: за останнім відомим місцем проживання та реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.

Представник служби у справах дітей Золочівської райдержадміністрації Харківської області Назаренко А.В. надала до суду 03.03.2020 заяву, в якій просила слухати заяву без їхньої участі, позовні вимоги підтримують.

На підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтв про народження від 05.08.2013, 10.11.2014 батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8-9).

Відповідно до заочного рішення Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07.05.2015 розірвано шлюб ( а.с. 11- 12).

За відомостями Виконавчого комітету Золочівської селищної ради ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 13). За вказаною адресою проживає разом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 13).

Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов родини від 10.10.2019 встановлено, що разом із ОСОБА_1 проживає мати ОСОБА_5 ,1966 року народження, та її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є учнем 1 класу КЗ «Сковородинівський ліцей» імені Г.С. Сковороди, та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є вихованкою дошкільного підрозділу КЗ «Сковородинівський ліцей» імені Г.С. Сковороди. Батько дітей участі у вихованні дітей не приймає (а.с. 17- 18).

ОСОБА_6 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 26-32).

В довідці про доходи від 15.10.2019 зазначено, що ОСОБА_1 працює в ОКЗ «Національний меморіальний музей Г.С. Сковороди» на посаді заступника директора з загальних питань і отримала за період з квітня по вересень 2019 року 13615,57 грн заробітної плати (а.с. 15).

Згідно із висновків про стан здоров`я від 09.10.2019 ОСОБА_1 ніяких захворювань не має (а.с. 16).

Відповідно до висновку від 22.01.2020 орган опіки та пілкування Золочівської районної державної адміністрації вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 32- 33).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. (ч. 2, 3 ст. 166 СК України). .

Судом встановлено, що після 2015 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідного для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. Тому позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення із нього аліментів необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Як випливає з п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних в ч. 6 ст. 141 ЦПК України включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивачка є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення аліментів, а позов судом задоволений у повному обсязі, то підстав стягнення судового збору в сумі 768 грн. 40 к. з відповідача в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду узгоджується також із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.

Отже, із відповідача на користь позивачів необхідно стягнути 768 грн 40 к. судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.

Стягнення проводити з 24.10.2019 до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 (сорок) к.

Судовий збір в частині стягнення аліментів компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

третя особа: Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 25858770, юридична адреса: 62203, Харківська область,смт Золочів, площа Слобожанська, буд.5 .

Суддя О. О. Квітка