Ухвала суду № 88093558, 10.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2160/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., за участю секретаря судового засідання Бондаренка К.Ю., прокурора Черненка Д.О., слідчого Мішиної О.Т., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Оковітова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Мішиної О.Т., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Черненком Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020130370000479 від 08.03.2020, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 19.01.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. На підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбуття призначеного покарання;

2) 19.01.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду із вищевказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 березня 2020 року, о 14 год. 30 хв., у ОСОБА_1 , який перебував у квартирі АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел, спрямованим відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме: мобільного телефону «Lenovo» А6010, який належить потерпілому ОСОБА_3 , поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, реалізуючи який ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, наніс потерпілому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один удар лівою рукою, зігнутою в кулак, у праву скроневу частину голови потерпілого та один удар правою рукою, зігнутою в кулак, у ліву скроневу частину голови, чим причинив потерпілому ОСОБА_4 відповідно довідки лікаря Сєвєродонецької міської лікарні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, садна обличчя, в результаті чого на ліжко з рук потерпілого ОСОБА_3 випав мобільний телефон «Lenovo» А6010, у корпусі червоного кольору.

Після чого, ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу відкрито заволодів мобільним телефоном «Lenovo» А6010 та не звертаючи увагу на вимоги потерпілого ОСОБА_3 повернути останньому викрадений мобільний телефон «Lenovo» А6010, у корпусі червоного кольору, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2000 грн. та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, садна обличчя.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

08.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить вагомість доказів та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України. Відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей та рапорт о/у ВКР Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Стьопкіна В., в якому повідомляється про намір ОСОБА_1 виїхати на тимчасово непідконтрольну державній владі України територію за місцем реєстрації, також підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить наявність у ОСОБА_1 судимостей за злочини майного характеру. Останній раз ОСОБА_1 засуджений 19.01.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком. Крім того, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить і майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_1 не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу.

З огляду на викладене, в клопотанні слідчим ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання з тих підстав, що ризики, вказані слідчим у своєму клопотанні, є необґрунтованими. Крім того, підозрюваний та захисник вказали, що потерпілий змінив свою позицію, адже підозрюваний не забирав у нього телефон, так як телефон був відданий потерпілим добровільно.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:

- заявою ОСОБА_3 від 07.03.2020 про вчиненя ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

- протоколом ОМП від 07.03.2020 р. проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого біля входу у квартиру в коридорі, а також на підлозі кімнати виявлені краплини речовина бурого кольору;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 08.03.2020, який зокрема пояснив, що 07.03.2020 приблизно о 14:30 він знаходився за місцем свого мешкання, а саме по АДРЕСА_3 зі співмешканцем ОСОБА_2 . Він почув стук у двері, та, відчинивши двері, побачив ОСОБА_1 , який розмовляв з ОСОБА_2 . Потім, ОСОБА_1 подошел ко нього (у цей час він лежав у ліжку), нахилився та без будь-яких пояснень та причин лівою рукою, зігнутою у кулак, наніс йому удар в область правої скроні. Удар прийшовся побіжно і тілесних ушкоджень від нього не утворилося. Відразу ж після чого, ОСОБА_1 правою рукою зігнутою в кулак, завдав йому удар в область брови лівого ока. Обидва удари відбувалися послідовно без затримки. Удар був сильний, в результаті якого мобільний телефон, який він тримав в руках випав поруч зі ним на ліжко. ОСОБА_3 відчув різкий біль. Він побачив як ОСОБА_1 взял його мобільний телефон і почав виходити з квартири швидкою ходою. У момент, коли ОСОБА_1 вийшов з квартири в під`їзд він крикнув «Віддай телефон!» У цей момент ОСОБА_2 взувався на вході, який так само все чув. ОСОБА_1 не відреагував і вийшов з квартири. Слідом за ним вийшов ОСОБА_2 . ОСОБА_3 відразу вийшов в загальний коридор і побачив сусідів, який пропросив викликати поліцію;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 08.03.2020, який зокрема пояснив, що коли він перебував у коридорі та взувався, він бачив як ОСОБА_3 лежав на дивані, а ОСОБА_1 підійшов до нього, нахилився і без будь-яких пояснень і причин лівою рукою, зігнутою в кулак, наніс йому удар в область правої скроні. Удар припав побіжно. Відразу ж після чого, ОСОБА_1 правою рукою зігнутою в кулак, наніс йому удар в область брови лівого ока. Обидва удари відбувалися послідовно без затримки. Після цього ОСОБА_1 розвернувся і почав спрямовуватися на вихід. Він не бачив, чи брав ОСОБА_1 мобільний телефон ОСОБА_3 , оскілкьи взувався. У момент коли ОСОБА_1 вийшов з квартири до під`їзду ОСОБА_3 крикнув йому «Віддай телефон!». ОСОБА_1 не відреагував і вийшов з квартири. ОСОБА_1 покликав його і він вийшов слідом за ОСОБА_1 . Виходячи з квартири, він бачив як ОСОБА_3 відразу вийшов у коридор, де, побачивши сусідів, пропросив викликати їх поліцію. ОСОБА_1 у цей час спускаючись сходами підганяв його та говорив: «Пішли швидче!». Вони вийшли з під`їзду і попрямували по вул. Гагаріна в напрямку школи № 14. ОСОБА_1 сказав, що йому потрібні гроші і йому потрібно виїхати з міста. Він відповів ОСОБА_1 , що у нього грошей немає. Після цього ОСОБА_1 побачив співробітників поліції, які наплавляти в сторону будинку № 10 по вул. Курчатова та повідомив, що йому необхідно йти;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.03.2020, яка зокрема пояснила, що 07.03.2020 приблизно о 15.00 годині їй на мобільний телефон « НОМЕР_1 » зателефонувала ОСОБА_8 (Мт. НОМЕР_2 ), яка запитала, чи є у неї паспорт (громадянина України), на що вона відповідала, що є. Далі в ході розмови, ОСОБА_8 попросила, щоб вона вийшла на вулицю і підійшла до ломбарду «Благо», який розташований в ТРЦ «Астрон», на що ОСОБА_7 погодилася. Після цього вона вийшла на вулицю і підійшла до даного ломбарду, де стояла ОСОБА_8 , яка передала їй мобільний телефон «Леново» червоного кольору, в чорному чохлі, і попросила її піти здати даний мобільний телефон в ломбард «Благо», так як у ОСОБА_8 та у ОСОБА_1 немає документів (паспортів громадянина України), в зв`язку з тим, що вони були загублені (документи) і на даний момент не відновили, на що вона погодилася. Так само ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_7 , що даний мобільний телефон їй дістався від чоловіка ОСОБА_1 , якому в свою чергу віддав мобільний телефон його знайомий на ім`я ОСОБА_2 (більш анкетних даних їй невідомо, на прізвисько « ОСОБА_2 »), який був винен ОСОБА_1 грошові кошти, замість чого віддав телефон. Скільки коштів ОСОБА_2 повинен ОСОБА_1 і за що, свідку невідомо. Після цього вона взяла вищевказаний мобільний телефон і зайшла в ломбард «Благо», де передала свій паспорт (громадянина України) та мобільний телефон «Леново», за який запропонували 808 грн. 50 коп., без права викупу, на що вона погодилася. Далі зі співробітником ломбарду вони склали договір, після чого вона забрала кошти 808 грн. 50 коп., свій паспорт, договір і вийшла на вулицю, де віддала ОСОБА_14 грошові кошти 808 грн. 50 коп. і договір;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.03.2020 р., яка зокрема пояснила, що 07.03.2020 приблизно о 14:10 вона побачила як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшли з під`їзду і трохи відійшли від під`їзду, але до неї не підходили. Вони знаходилися на відстані 10-20 метрів від неї. Вона спостерігала за ними збоку. Вони розмовляли близько 5-10 хвилин. Свідок побачила, що ОСОБА_15 в ході розмови щось передав ОСОБА_1 , але що саме не бачила Після чого, ОСОБА_15 знову пішов додому, а ОСОБА_1 підійшов до неї, дав їй в руки мобільний телефон і сказав: «заклади його в ломбард та забери гроші». Що це за телефон і чому ОСОБА_1 його віддав їй не відомо. Свідку відомо, що у ОСОБА_15 якийсь борг перед ОСОБА_1 , але який саме їй невідомо. ОСОБА_1 передав їй чорний сенсорний мобільний телефон, з тріщиною трохи нижче центру дисплея, в чорному силіконовому чохлі. Чохол вона не знімала і колір телефону не бачила. Оскільки свідок не має паспорта, прямуючи в ломбард, вона передала телефон ОСОБА_7 і сказала їй, що б вона заклала телефон в ломбард за свої документи. Вона та ОСОБА_7 підійшли до ломбарду «Капітал», розташованому навпроти ринку «хитрий» в будівлі ТРЦ «Астрон», ОСОБА_7 зайшла в ломбард. Через 10 хвилин ОСОБА_7 вийшла і сказала, що телефон прийняли за 800 грн. і передала ОСОБА_8 гроші. Квитанцію про прийом телефону вони викинули в сміття, де саме вона не пам`ятає. Гроші вона нікому не передавала і витратила їх на продукти;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 08.03.2020 р., який зокрема появнив, що зі сторони кв. НОМЕР_3 він почув якісь сильні крики чоловіків, які з`ясовували стосунки. Крики доносились приблизно секунд 30. Після чого, він почув звук відкриття домофона та коли обернувся побачив, що через двері війшли два хлопці та коли двері зачинилися, то з квартири № НОМЕР_3 війшов ще один хлопець, який мешкає у квартирі № НОМЕР_3 , хлопець у підїзді сперся на стіну, тримався за голову та попросив викликати поліцію, що він і зробив;

- копією договору про надання фінансового кредиту від 07.03.2020 р. ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ Інтер-ріелті « і Компанія».

Зазначення у витягу з ЄРДР про те, що досудове розслідування здійснюється за фактом незаконного заволодіння телефоном «Леново А3010», в той час як згідно із іншими матеріалами досудового розслідування підозрюваний заволодів телефоном Lenovo А6010, на думку слідчого судді не свідчать про необґрунтованість підозри.

Слідчий суддя вважає недостовірними відомості, які викладені у протоколі опитування потерпілого, що був наданий захисником. По-перше, під час вказаного опитування потерпілий не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, у зв`язку із чим ступінь достовірності цих показань є значно нижчим за ступінь достовірності тих показань, які потерпілий надав під час допиту слідчим. По-друге, пояснення потерпілого, викладені у цьому протоколі, суперечать показанням свідка ОСОБА_2 згідно із якими потерпілий просив підозрюваного віддати йому телефон. По-третє, слідчий суддя вважає неправдивим твердження потерпілого про те, що він добровільно віддав телефон, адже потерпілий не пояснив, з яких причин він добровільно віддав свій єдиний телефон іншій особі і чим підтверджується існування цих причин.

Вказівка у вступній частині клопотання на те, що його склав слідчий Околотенко Д.С., на думку слідчого судді є технічною помилкою та не впливає на суть і обґрунтованість клопотання.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_1 , будучи особою засудженою за вчинення злочину проти власності, маючи незняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину.

Також, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від досудового розслідування та суду. Цей ризик доводиться, зокрема, тяжкістю покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років. При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований у м. Стаханові Луганської області, яке на даний час є тимчасово непідконтрольною українській владі територією, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати до місця своєї реєстрації.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення у клопотанні не викладеного жодного обґрунтування вказаного ризику.

Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживає разом з бабусею похилого віку.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

У зв`язку із викладеним слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з тим, на виконання норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та зазначити, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання. Розмір застави визначається слідчим суддею із урахуванням того, що стосовно підозрюваного наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ним корисливого злочину, а також із урахуванням міцності соціальних зв`язків підозрюваного та матеріального стану підозрюваного.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах - від двадцяти вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та яке відноситься до тяжких злочинів, майнового та сімейного стану підозрюваного, а також вищенаведених ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне встановити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, що складає 42040 (сорок дві тисячі чорок) гривень (2102 х 20 = 42040).

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Мішиної О.Т., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Черненком Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020130370000479 від 08.03.2020 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, тобто до 06 травня 2020 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у розмірі 20 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) докласти зусиль до пошуку роботи.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що наслідком невиконання зазначених обов`язків є звернення внесених в якості застави грошових коштів у дохід держави та вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.Б. Баронін