Вирок № 88092691, 10.03.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7318/19

н.п. 1-кп/415/442/20

ВИРОК

Іменем України

10 березня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Малахова В.В.

номер кримінального провадження, внесеного 05.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240001334

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 13.02.2018 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 11.05.2019 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Сухіної О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у дистанційному відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

03 травня 2018 року в нічний час, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , з під`їзду № 1, шляхом вільного доступу, таємно викрав 13 м кабелю електрозв`язку марки ТПП 20x2x0,4 вартістю 380 гривень 79 копійок, який належав ПАТ "Укртелеком", чим завдав майнову шкоду на вказану суму. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення та сховав викрадений кабель у кущах, які знаходяться на полі біля заводу ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», розташованого по вулиці Жовтневій міста Лисичанська Луганської області. У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна (крадіжку), 04 травня 2018 року у ранковий час доби, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , повернувся до будинку АДРЕСА_2 та з під`їзду № 3, шляхом вільного доступу, таємно викрав 13 м кабелю електрозв`язку марки ТПП 10x2x0,5 вартістю 204 гривень 97 копійок, 6 м кабелю електрозв`язку марки ТПП 20x2x0,5 вартістю 254 гривень 65 копійки та 7 м кабелю електрозв`язку марки ТПП 30x2x0,5 вартістю 426 гривень 76 копійки, які належать ПАТ "Укртелеком", чим завдав майнову шкоду на загальну суму 886 гривень 37 копійки. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального правопорушення і повернувся до місця, де був схований попередній кабель. На цьому місці він розпалив вогнище та опалив викрадені кабелі, а в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми противоправними діями, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 1267 гривень 17 копійок ( згідно довідки ПАТ Укртелеком» від 28 серпня 2019 року за № 57-04/158).

Таким чином ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення та відповідати на питання у суді. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість останнього у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повністю доведена та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, у межах строків, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Також у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, викладений у даному вироку, до ухвалення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2019 року, яким останнього визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст.185 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Також в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати ОСОБА_1 покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в статті 72 КК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не вбачає. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку представником потерпілого не пред`явлено, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2019 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати ОСОБА_1 покарання, відбуте частково за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2019 року, за правилами передбаченими в статті 72 КК України, а саме за період з 11.05.2019 по день набрання вироком суду від 10.03.2020 законної сили включно. Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 червня 2018 року - 2,9 кг меді, який знаходиться на складі зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику ПАТ «Укртелеком».

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко