
Справа №523/1977/20
Провадження №1-кс/523/814/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2020 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шкорупеєв Д.А., за участю секретаря Луженко В.П., прокурора Газієва А., захисника Шепеля В.С., свідка ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Хомич О.В., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дубосари, Молдова, громадянина Молдови, з середньою освітою, офіційно не працюючого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, але відносно якого 27.12.2016 направлено обвинувальний акт до Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до клопотання встановлено, що ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий намір на заволодінням чужим майном, 12.01.2020 приблизно о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи біля будинку №3 по вул. Давіда Ойстраха в місті Одесі, зустрівши раніше малознайомого йому ОСОБА_3 , майно якого ОСОБА_2 визначив об`єктом свого злочинного наміру.
В подальшому ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном підійшов зі спини потерпілого та діючи умисно, наніс ОСОБА_3 чисельні удари кулаком правої руки в область його голови, від чого у останнього утворився закритий перелом кісток носа, садно спинки носа та синці повік обох очей, садна червоної облямівки верхньої губи, крововилив слизової оболонки верхньої губи. Від отриманих травм ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на асфальтовану поверхню лівим коліном внаслідок чого в нього утворився синець лівого колінного суглобу. В той час, коли ОСОБА_3 знаходився не землі, та не чинив опору, ОСОБА_2 шляхом ривку зірвав з плеча ОСОБА_4 сумку вартістю 600 гривень всередині якої були його особисті речі, а саме: грошові кошти в розмірі 50 гривень, мобільний телефон торгової марки «Самсунг» imei №1: НОМЕР_1 , imei №2: НОМЕР_2 вартістю 15299,00 гривень, з сім-карткою «Водафон» НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не представляє, свідоцтво № 18691 від 23.01.2017 про дозвіл на право зберігання та носіння травматичного пістолету марки ПМ серія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 . А в подальшому дістав з кобури потерпілого травматичний пістолет марки ПМ серія НОМЕР_4, вартістю 14000 гривень. Заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_2 з місця скоєння правопорушення направився в невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 29949 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 00 копійок та фізичну шкоду у вигляді легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
18.02.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
25.02.2020 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України.
Слідча звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором прокуратури району, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 .
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Захисник - адвокат Шепель В.С. заперечував проти клопотання слідчого, та просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_2 під час розгляду клопотання підтримав думку свого адвоката.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КК України підтверджуються наступними доказами: показами потерпілого, показами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є можливість переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, з місця скоєння злочину зник, неодружений, на утриманні дітей не має, громадянин Молдови, місця реєстрації на території України немає, на території України перебуває незаконно, без будь-яких дозвільних документів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків; вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що підозрюваний на території України перебуває незаконно, без будь-яких дозвільних документів, є особою не працевлаштованою без будь яких джерел доходу; незаконно впливати на свідків, потерпілого оскільки підозрюваний знайомий з потерпілим та свідками, які мешкають в будинках, які розташовані не подалік з місцем мешкання ОСОБА_2 та які на теперішній час допитані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання в залі судового засідання під час судового розгляду; перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь - яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до вимог ст. 177 та ст. 181 КПК України домашній арешт є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим, також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відносяться до категорії тяжких, наявність міцних соціальних зв`язків.
Крім того, судом було опитано ОСОБА_1 , яка є цивільною дружиною підозрюваного, та пояснила суду, що вони з чоловіком мають місце проживання, оскільки винаймають квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд приходить до висновку, що ризики щодо того, що підозрюваний ОСОБА_2 буде переховуватись не підтверджується, оскільки він не переховувався від органів досудового розслідування, добровільно з`являвся до слідчого та суду, для розгляду клопотання. Крім того, ризик тиску на свідків, також не підтверджено, на підставі того, що за тривалий час ОСОБА_2 жодним чином не спілкувався та не здійснював на них тиск. Суд враховує позитивну характеристику ОСОБА_6 за місцем роботи.
Разом із тим, ст.8 КПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року встановлюють, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерел права.
У практиці ЄСПЛ щодо дотримання положень ст.5 Конвенції встановлено вимогу, щоб позбавлення свободи було "законним", зокрема з дотриманням "процедури, встановленої законом". У цьому аспекті Конвенція відсилає до норм національного законодавства та встановлює зобов`язання забезпечувати дотримання матеріально-правових і процесуальних норм законодавства, але вона також вимагає, щоб при будь-якому позбавленні свободи забезпечувалася мета ст.5 Конвенції, зокрема захист осіб від свавілля. Відповідно до практики ЄСПЛ національні органи, передусім суди, повинні тлумачити і застосовувати національний закон відповідно до ст.5 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі "Ічин та інші проти України"п.п.34-35).
В пункті 196 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», Суд наголосив на тому, що для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати не свавільним у розумінні п.1 ст.5 Конвенції, відповідності цього заходу вимогам національного закону недостатньо. Застосування такого заходу має також бути необхідним за конкретних обставин.
Опріч викладене, за п.62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», існує презумпція на користь звільнення з-під варти, а доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» та у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Відповідно ж до вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.63 рішення у справі «Доронін проти України» від 19 лютого 2009 року), при обранні чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути із одночасним супротивом працівникам правоохоронного органу при затриманні, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення, не уявляє собою «відповідної і достатньої» підстави.
Так, прокурором під час розгляду клопотання не надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а підстави викладені вище, для застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 не є вагомим аргументом для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_2 може бути застосовано запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
На підставі вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Хомич О.В., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження такі обов`язки:
1)заборонити ОСОБА_2 , залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня;
2)прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, або суду;
3)заборонити ОСОБА_2 спілкуватися з потерпілим та свідками по цьому кримінальному провадженню.
Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію - 26.04.2020 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Д.А. Шкорупеєв
Судове рішення № 88092375, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 523/1977/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: