Рішення № 88092199, 03.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4706/19

Провадження № 2/522/1433/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Стогнієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства « Одесагаз» про скасування рішення комісії управління експлуатації господарства м. Одеси з розгляду актів про порушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд скасувати рішення комісії управління експлуатації господарства м. Одеси з розгляду актів про порушення ПАТ « ОДЕСАГАЗ» № 303 аб від 25.01.2019 року про донарахування ОСОБА_1 об`єму газу в обсязі 4354,66 куб. м. за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 62 934,83 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що є побутовим споживачем природного газу постачаємого ПАТ «Одесагаз», особистий рахунок № НОМЕР_1 . З початку грудня 2018 року з боку посадових осіб ПАТ «Одесагаз» почалися протиправні дії у відношенні ОСОБА_1 .

За наслідком явки представників ПАТ «ОДЕСАГАЗ» до квартири ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була здійснена перевірка лічильника газу, в ході якої був складений Акт про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу до ПАТ «Одесагаз» вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003 та в присутності споживача, замість лічильника газу марки «Elster BK G-4Т», заводський № НОМЕР_2 ( о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, був встановлений інший ЗВТ типу «Самгаз-G-4», заводський № 2165650, 2000 року виготовлення, пломба № НОМЕР_3 НОМЕР_4 .

За наслідком проведення експертизи у Метрологічній лабораторії ПАТ «Одесагаз», складено акт № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року, в якому вказано про наявність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

На підставі даного акту було проведено засідання Комісії УЕГГ м. Одеси ПАТ «Одесагаз», та прийнято рішення комісії № 303аб від 25.01.2019 року про здійснення донарахування у розмірі 62 934 грн 83 коп.

Позивач зазначає, що протягом всього часу здійснення перевірки представниками ПАТ «Одесагаз» порушувались норми діючого законодавства, а саме рішення комісії про здійснення донарахування є неправомірним, оскільки її було позбавлено права на проведення додаткових незалежних експертиз.

За викладених обставин звернулась до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 27.06.2019 року заперечував проти задоволення позову. Надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовував тим, що визнання неправомірними та скасування актів, визнання права, визнання дій неправомірними і зобов`язання вчинити певні дії є вимогами які не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Зазначає, що оскарження дій лише щодо факту складення акта та проведення розрахунку заборгованості, як і самого акта та розрахунку, які не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав, при цьому посилався на п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що позивач просить суд скасувати рішення комісії управління експлуатації господарства м. Одеси з розгляду актів про порушення ПАТ «ОДЕСАГАЗ» № 303 аб від 25.01.2019 року про донарахування позивачу об`єму газу, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, посилаючись на те, що такий порядок судового оскарження передбачений Кодексом ГРМ.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено. Ухвала суду не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Відзив на позовну заяву відповідачем не надавався.

В судові засіданні призначені на 15.10.2019 року та 03.03.2020 року, представник відповідача не з`являвся, хоча був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про причину відсутності не надав.

Від представника позивача 03.03.2020 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу постачаємого ПАТ «ОДЕСАГАЗ», особистий рахунок № НОМЕР_1 . У зв`язку із здійсненими заходами позапланової перевірки ПАТ «Одесагаз», позивачу було здійснено донарахування об`ємів газу в розмірі 4354,66 м3 на суму 62934 грн 83 коп.

Так, 10.12.2018 року, представником ПАТ «ОДЕСАГАЗ» Жушма О. В., слюсарем ІV розряду, посвідчення №1483, у присутності споживача ОСОБА_1 , на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена перевірка лічильника газу марки «Elster BK G-4Т», заводський № НОМЕР_2 ( о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення.

За результатами огляду лічильника газу марки «Elster BK G-4Т», заводський № НОМЕР_2 ( о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, представником ПАТ «ОДЕСАГАЗ» ОСОБА_2 О. В., слюсарем ІV розряду, посвідчення №1483 складений Акт про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ ( комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Того ж дня, представником оператора був складений протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу до ПАТ «Одесагаз» вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003 та в присутності споживача, замість лічильника газу марки «Elster BK G-4Т», заводський № НОМЕР_2 ( о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, був встановлений інший ЗВТ типу «Самгаз-G-4», заводський № 2165650, 2000 року виготовлення, пломба № НОМЕР_5 .

Усі перелічені документи підписані представником ПАТ «Одесагаз» слесарєм 4-го розряду ОСОБА_2 О. В. (посвідчення № 1483) та ОСОБА_1 особисто.

Після демонтажу побутового лічильника газу належного ОСОБА_1 , його було запаковано та опломбовано та передано до Метрологічної лабораторії ПАТ «Одесагаз» для проведення експертизи по лічильнику газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, демонтованого для проведення експертизи за адресою: АДРЕСА_1

Далі, 12.12.2018 року ОСОБА_1 було вручено Припис № 128 яким зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити доступ до газопроводу, а саме вивільнити від будівельних конструкцій газопровід по всій його площі.

Дане підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відеозаписом, наданим стороною позивача, 14.12.2018 року до квартири ОСОБА_1 з`явились представник ПАТ «Одесагаз» майстер ОСОБА_3 Євген Юрійович та начальник дільниці ОСОБА_4 , та здійснили огляд газопроводу у квартирі позивача за для встановлення факту наявності несанкціонованого втручання у газопровідну систему.

За наслідком проведення перевірки щодо наявності несанкціонованого газопроводу представниками ПАТ «Одесагаз», як повідомляє позивач не складеного жодного письмового документу. Відповідачем дану обставину не спростовано. Матеріали справи не містять інших доказів, крім відеозапису за даним фактом.

13.12.2018 року ОСОБА_1 було вручене запрошення для прийняття участі по проведенню експертизи по лічильнику газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, демонтованого для проведення експертизи за адресою: АДРЕСА_1 . Запрошення підписане заступником начальника УЕГГ м. Одеси ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_5 І. В. У запрошенні зазначено, що експертиза відбудеться 19.12.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , ПАТ «Одесагаз», Метрологічна лабораторія. Час початку з 9 год 20 хв.

Дане підтверджується матеріалами справи.

19.12.2018 року за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1, ПАТ «Одесагаз», Метрологічна лабораторія, відбулась експертиза лічильнику газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення.

Експертиза була проведена у присутності ОСОБА_1 та її представників.

За результатом проведення вказаної експертизи, складено Акт № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року, в якому зазначено: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ, та зроблено висновок щодо непридатності лічильника газу типу ELSTER BK G-4Т, заводський номер 8443198 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, до подальшої експлуатації.

З висновками Акту № 391 від 19.12.2018 року, споживач не погодилась, про що її представником було зроблено відповідну відмітку у акті. Зокрема в Акті було зазначено про необхідність проведення додаткової експертизи у спеціалізованій установі, що проводить незалежну експертизу.

Дане підтверджується матеріалами справи.

Представником ОСОБА_1 – ОСОБА_6 20.12.2018 року на ім`я начальника УЕГГ м. Одеси ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_7 з вх. № 21020к подано скаргу вх. № 21020к з проханням повернути побутовий лічильник газу належний ОСОБА_1 для його подальшого направлення на незалежну експертизу.

04.01.2019 року представником ОСОБА_1 направлено скаргу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з повним описом викладених порушень. Листом від 05.02.2019 року за вих. № 2382/16.3.2/9-19 НКРЕКП повідомила, що скарга перебуває на опрацюванні, за наслідком перевірки викладених порушень окремим листом буде повідомлено про результати її розгляду.

Викладене підтверджується матеріалами справи.

24.01.2019 року ОСОБА_1 також подано запит на отримання інформації за вх.№ 787к до ПАТ «Одесагаз» УЕГГ м. Одеса, з проханням повідомити з яких підстав керівництвом ПАТ «Одесагаз» Одеси поза засіданням комісії прийнято рішення про самостійну передачу лічильника газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, та чому Оператором ГРМ не повідомлено ОСОБА_1 у письмовому вигляді про передачу її особистої власності у вигляді лічильника газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідь на вказаний запит отримано 07.03.2019 року. Відповіддю за вих № 207/21 від 30.01.2019 року повідомлено, що лічильник газу марки ELSTER BK G-4Т, заводський номер НОМЕР_2 (о/р НОМЕР_1 ), 2015 року виготовлення, належний ОСОБА_1 нікому передаватися не буде, та з 25.01.2019 року чекає заяви від споживача на його повернення.

Одночасно з цим, судом встановлено, що 25.01.2019 року о 15.00 годині відбулось засідання комісії на підставі Акта про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року.

Як зазначає представник позивача, її не було допущено до участі у даному засіданні, з підстав недійсності нотаріально посвідченої довіреності. В якості обґрунтування своїх дій, представнику споживача повідомили, що наявність в довіреності описки є підставою для визнання її недійсною.

Як наслідок розгляд відбувся за відсутності споживача, а прийняте рішення було направлено споживачу засобами поштового зв`язку.

Так, 07.03.2019 року, позивачем отримано рішення комісії №303аб від 25.01.2019 та акт-розрахунок № 592 від 25.01.2019 року відповідно до яких споживач. має здійснити донарахування у розмірі 62934,84 ( шістдесят дві тисячі дев`ять сотень тридцять чотири гривні вісімдесят чотири копійки) за порушення п.п.3 п.1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Дата отримання підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень, трек-номер 6500309846685.

Судом встановлено, що рішення комісії №303аб від 25.01.2019 та акт-розрахунок № 592 від 25.01.2019 року відповідно до яких споживач. має здійснити донарахування у розмірі 62934,84 ( шістдесят дві тисячі дев`ять сотень тридцять чотири гривні вісімдесят чотири копійки) ухвалене на підставі Акта про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року. В свою чергу Акт № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року значиться як додатковий документ.

Судом встановлено, що дані документи містять вказівку обов`язкової сплати суми нарахувань або здійснення реструктуризації сплати донарахувань, інашке ПАТ «ОДЕСАГАЗ» буде змушене розпочати процес стягнення сум нарахувань у судовому порядку.

Аналогічна інформація дублюється в супровідному листі № 219/25 від 30.01.2019 року.

Тобто, ПАТ «ОДЕСАГАЗ» самостійно повідомляє ОСОБА_1 , що оскаржуване рішення комісії є обов`язковим до виконання.

Що в свою чергу, спростовує позицію відповідача, висловлену у клопотанні про закриття провадження.

Так як, позивач не погоджується з висновками Акта № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року, рішенням комісії №303аб від 25.01.2019 та актом-розрахунком № 592 від 25.01.2019 року, ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі звернулась до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з заявою про проведення судової трасологічної експертизи.

18.04.2019 року представником позивача було надано до суду клопотання про долучення доказів, а саме оригіналу Висновку № 19-1645/04 судової трасологічної експертизи від 12.04.2019 року, оригіналу Акту № 19-1645 приймання-здачі висновку судового експерта, копія дублікату квитанції № 0.0.1319774132.1 від 09.04.2019 року про оплату судової експертизи в розмірі 3768 грн 00 коп.

Висновок складений провідним судовим експертом ОСОБА_8 . Провідний судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність, про що проставлено особистий підпис.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1.Чи порушено цілісність та місцезнаходження пломб?

2.Чи порушено цілісність заводського та повірочного таврів на ЗВТ?

3.Чи мале місце несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ?

Висновком експертизи надано відповідь на поставлені питання, а саме: «1-3. Цілісність місцезнаходження пломб та цілісність пломби-наклейки і пломби з пластичного металу з повірочним тавром, які встановлені на наданому на експертизу лічильнику газу типу ELSTER BK G-4Т № НОМЕР_6 -І, не порушена. Несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу типу ELSTER BK G-4Т № НОМЕР_6 -І, не було».

Під час дослідження даного висновку судом, представник позивача підтримував його долучення до матеріалів справи, та вказував, що він в повному обсязі спростовує інформацію викладену в Акті про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року та Акті № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року, які стали підставою для ухвалення комісією рішення про донарахування об`ємів газу.

Представник відповідача заперечував проти цього, вказуючи на те, що висновок не містить інформації про пошкодження саме заводського тавру.

Судом враховуючи викладені сторонами позиції, було встановлено, що у переліку питань, які було поставлено експерту, міститься питання про цілісність заводського тавру. В свою чергу, судовий експерт, складаючи висновок, надав відповідь на усі поставлені питання, шляхом позначення «1-3.».

У зв`язку з чим, судом прийнято даний висновок, як належний доказ, який дійсно спростовує інформацію викладену в Акті про порушення побутовим споживачем № 592 від 10.12.2018 року та Акті № 391 експертизи ЗВТ та пломб від 19.12.2018 року, які стали підставою для ухвалення рішення про донарахування об`ємів газу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи міститься достатнього доказів для задоволення позовних повимог позивача.

Відтак, рішення комісії управління експлуатації газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) № 303аб від 25.01.2019 року про донарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) об`єму газу в обсязі 4354,66 м3 за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 62 934 грн 83 коп, підлягає скасуванню в повному обсязі.

Окремо суд зазначає, що підставою звернення до суду відповідно до описової частини позовної заяви стало порушення ПАТ «ОДЕСАГАЗ» порядку здійснення контрольних заходів, порядку проведення метрологічної експертизи, позбавлення права на проведення додаткової експертизи до ухвалення рішення комісії про донарахування, порушення права доступу на засідання комісії ПАТ «ОДЕСАГАЗ» та як наслідок ухвалення рішення комісії про донарахування, з яким вона не згодна, оскільки стверджує, що висновок експертизи, який став підставою для ухвалення рішення про донарахування не відповідає дійсним обставинам.

При цьому, у прохальній частині позивач просить скасувати саме рішення комісії управління експлуатації газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) № 303аб від 25.01.2019 року про донарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) об`єму газу в обсязі 4354,66 м3 за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 62 934 грн 83 коп.

Аргументуючи це тим, що саме воно породжує зобов`язання зі сплати грошових коштів та є самостійним документом, який має обов`язковий характер.

Представником відповідача таке твердження заперечувалось. Посилався на те, що це рішення не є обов`язковим до виконання, а має рекомендаційний характер, та як наслідок не створює негативних наслідків для позивача у разі його невиконання.

Дане спростовується матеріалами справи та практикою вищих судів.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідност.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»: оператор газорозподільної системи - субєкт господарювання. Який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; Регулятор- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з Операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві Юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.

Відповідно до розділу Ш Правил постачання, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений обєкт споживача та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як субєкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачем та дотримання його умов.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 року затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.

У п. 1.2 Типового договору розподілу природного газу прямо передбачено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем. Тим самим, застосування правил Кодексу ГРМ є умовою Типового договору розподілу природного газу, що не потребує дублювання його норм (процедур) у сам договір.

Відповідно до п.1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).

Відповідно до п.7 пар.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Сторонами визнаний той факт, що між ними, фактично виникли договірні відносини з приводу надання та споживання природного газу по особовому рахунку НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. п. 5, 8, 11 п. 5.2 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 року, споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників Постачальника після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу.

Відповідно до п. 1 гл. 10 Розділу Х Кодексу Газорозподільних систем, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

П. 2 гл. 10 Розділу Х Кодексу визначено, що після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі – пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: 1) поштову адресу місця проведення експертизи; 2) дату та орієнтовний час проведення експертизи; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця проведення експертизи); 4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу.

Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу.

Згідно із п. 4 гл. 10 Розділу Х Кодексу експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників.

Споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи (п. 5 гл. 10 Розділу Х Кодексу).

У відповідності до п. 6 гл. 10 Розділу Х Кодексу під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в яку було запаковано ЗВТ та/або пломбу. Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручання в роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.

Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) або його уповноваженою особою. Якщо споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи (п. 9 гл. 10 Розділу Х Кодексу).

Так, згідно п. 8 гл. 5 Розділу XI Кодексу, акт про порушення має бути розглянутим комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до п. 11 гл. 5 Розділу XI Кодексу, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, передбачені главою 2 розділу XI Кодексу.

Відповідно до п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу встановлено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);

4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);

6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Згідно із п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід здійснений шляхом прихованих заходів або несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (несанкціонованим споживачем) права власності чи користування на його об`єкт (приміщення), але не більше трьох років, що передували дню виявлення порушення.

Якщо несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

Кодекс ГРМ регулює господарську діяльність Оператора ГРМ, Постачальника та Споживача на ринку споживання природного газу.

Так за виявлене порушення Кодексу ГРМ Оператор ГРМ застосував до позивача оперативно-господарську санкцію (позасудовий спосіб захисту порушеного права).

Водночас п. 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачає право Споживача оскаржити об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу Оператором ГРМ у судовому порядку. Підпункт 8 п.7.1 розділу 7 «Права та обов`язки сторін» Типового договору розподілу зобов`язує Оператора ГРМ здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Право на оскарження в судовому порядку визначеного Оператором ГРМ об`єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу має відповідати певному способу захисту порушеного права, який відсутній у числі способів, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, однак передбачений ч.2 ст. 237 ГК України - це позов про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Оператором ГРМ.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовується самими сторонами зобов`язань в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з позовною заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на викладене, та у зв`язку з тим, що ГПК України, не передбачено можливості розгляду справ між фізичною особою, яка не є підприємцем та юридичною особою, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

При цьому розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Так відповідно дост. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Права та законні інтереси споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обовязковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Таку ж позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06 2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема, в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Стаття 16 ЦК Українивизначає один із способів захисту - це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а такий спосіб захисту як визнання неправомірним та скасування акту не передбаченоЦК України.Ст. 16 ЦК Українивизначає також ще один з способів захисту - це визнання правочину недійсним. Також, припускаючи, що в розумінні позивача визнання неправомірним та скасування акту є тотожним визнанню недійсним правочину, слід зазначити, що відповідно дост. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду повинно бути спрямоване на реальне настання правових наслідків захист чи відновлення порушеного чи оспорюваного права і законного інтересу, а також на вжиття передбаченихЦКзаходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Так, зокрема, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зоруст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_11 проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таку позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06.2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року у справі N 3/576н, слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

В даному випадку предметом позову є вимога про скасування рішення рішення комісії управління експлуатації газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) № 303аб від 25.01.2019 року про донарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) об`єму газу в обсязі 4354,66 м3 за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 62 934 грн 83 коп, яке має обов`язковий характер та не виконання якого призводить до застосування заходів примусу до споживача, так як наслідок може призвести до порушення не лише немайнових прав, а й майнових.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про скасування рішення комісії управління експлуатації газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" може бути задоволена, оскільки законодавцем передбачено такий механізм врегулювання виниклих правовідносин.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи, що через порушення відповідачем прав позивача останній був вимушений звернутись до суду з позовом та позов задоволено суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідност. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно ч.8,ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп, що підтвержується квитанцією.

18.04.2019 року разом із клопотанням про долучення Висновку судового експерта, надано копію квитанції та Акт здачі-приймання висновку судового експерта, за понесені витрати на оплату судової експертизи. Враховуючи, що даний висновок має істотне значення для вирішення даної справи, вартість витрат на його оплату також включається до судових витрат. Вартість якого склала 3768 грн 00 коп.

Підсумовуюче викладене, з врахуванням повного задоволення позовних вимог, суд встановив, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись:ст. ст.2,4,13,76-81,95,258-259,263ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства « Одесагаз» про скасування рішення комісії управління експлуатації господарства м. Одеси з розгляду актів про порушення – задовольнити.

Скасувати рішення комісії управління експлуатації газового господарства м. Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства « ОДЕСАГАЗ» № 303 аб від 25.01.2019 року про донарахування ОСОБА_1 об`єму газу в обсязі 4354,66 куб. м. за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 62 934,83 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства « Одесагаз» (ЄДРПОУ 03351208) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати у розмірі 4536,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 10.03.2020 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

03.03.20