Постанова № 88092120, 10.03.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6277/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

за участю прокурора Єфанової О.І.

захисників адвокатів Дубовки С.А., Маковецького С.В.

потерпілих та цивільних позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їхніх представників адвокатів : Щерблюка О.М., Руденка С.Ю., Голосова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь матеріали кримінального провадження № 12019160000000857 від 21.09.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольсьского райсуду Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило чотирьом потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а також спричинило загибель дев`ятьох осіб).

Представником потерпілої ОСОБА_8 - адвокатом Голосовим Ю.В. разом із збільшеним цивільним позовом ОСОБА_8 , заявленого до ТОВ «ВКФ «ТСН ЛТД.», ПАТ «Чорноморська транспортна компанія», ПрАТ «СК «Аско-Донбас Північний», ПрАТ «СК «Уніка» про стягнення, в тому числі солідарне стягнення моральної та матеріальної шкоди в рамках кримінального провадження, подано до суду клопотання про арешт майна, в якому адвокат просить суд, накласти арешт на транспортний засіб марки БАЗ, модель А079.34, 2013 року випуску, дата реєстрації 11.02.2015 р., об`єм двигуна 5675, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , який належить на праві власності цивільному відповідачу Публічному акціонерному товариству «Чорноморська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 34221158), шляхом заборони розпорядження вказаним транспортним засобом, мотивуючи це безпрецедентною кількістю жертв в наслідок ДТП, яка мала місце 21.09.2019 р. о 14:04 год. на 13 км. + 480 м. автодороги Н-33 «Одеса-Б.-Дністровський-Монаші», Овідіопольського району Одеської області, а також, враховуючи загальну кількість цивільних позовів потерпілих, беручи до уваги вимоги ст.ст. 1172,1182,1195 ЦК України, ст.ст. 127-129 КПК України щодо відшкодування заподіяної шкоди, до якої входить стягнення регулярних довічних платежів у розмірі втраченого потерпілою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, заробітку (доходу), що визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпіла мала до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеню втрати потерпілою професійної працездатності, явної недостатності майнових активів цивільного відповідача ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» для покриття як моральної, так і матеріальної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_8 , внаслідок чого цивільні відповідачі ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» можуть ініціювати процедуру банкрутства або в інший спосіб позбавитись значної кількості належного їм на праві власності майна, що зробить неможливим виконання вироку суду в частині вирішення цивільного позову у випадку його задоволення судом, а тому задля збереження та запобігання ризиків відчуження майна цивільним відповідачем, який в силу Закону несе цивільну відповідальність за спричинену шкоду, на думку адвоката, необхідним та належним заходом забезпечення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 є накладення арешту, шляхом заборони розпорядження вищевказаним транспортним засобом, який на праві власності належить ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» в межах суми цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_8 та її представник адвокат Голосов Ю.В. в судовому засіданні підтримали своє клопотання та просили його задовольнити у повному обсязі, з чим погодились інші потерпілі та їхні представники.

Обвинувачений та його захисники у вирішення вказаного питання поклались на розсуд суду.

Інші учасники процесу (потерпілі - цивільні позивачі та представники цивільних відповідачів) в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, особисто під розписки та зворотними поштовими повідомленнями, надіславши до суду письмові заяви про проведення всіх судових засідань та судових дебатів за їхньої відсутності у зв`язку зі станом здоров`я, сімейними обставинами та зайнятістю на роботі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення , зокрема, для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.ч. 6,8 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частина 3 статті 171 КПК України передбачає - у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи - не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням складається з витрат на лікування 141650,80 грн., моральної шкоди 500000 грн., витрат на правову допомогу 5200 грн., а всього на загальну суму 646850,80 грн., що підтверджено доданими до позову фіскальними чеками та квитанціями.

В даному випадку, суд враховує не загальну кількість цивільних позовів потерпілих, на які посилається представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат Голосов Ю.В. у своєму клопотанні про арешт майна, а бере до уваги саме конкретний цивільний позов, в рамках якого заявлено клопотання про забезпечення позову, який на думку суду є співмірним із заявленими позовними вимогами на вказану вище суму позову, враховуючи, що орієнтована вартість продажу подібного транспортного засобу згідно із оголошенням на інтернет-сайті «Auto.RIA», доданим до заяви, становить 450720 грн.

Згідно відомостей з ЄРЮОФПГФ - статутний капітал ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 34221158) становить 616654 грн. та до основного виду діяльності підприємства відноситься здійснення пасажирських перевезень, що є основним видом отримання доходу юридичної особи і відповідно, зокрема, виплата заробітної плати своїм працівникам, сплати податків та зборів до Державного бюджету України, Пенсійного Фонду України, тощо.

В той же час, судом не встановлено обставин, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, які б дали підстави вважати, що незастосування заборони ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» у розпорядженні зазначеним транспортним засобом призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі вказаного транспортного засобу.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що такий запобіжний захід, як заборона цивільним відповідачам ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» у розпорядженні вищевказаним транспортним засобом марки БАЗ, модель А079.34, 2013 року випуску, дата реєстрації 11.02.2015 р., об`єм двигуна 5675, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , який належить на праві власності цивільному відповідачу Публічному акціонерному товариству «Чорноморська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 34221158), і який використовується ними для підприємницької діяльності - пасажирських перевезень, призведе до часткового неотримання доходу підприємства, в деяких випадках паралізує його підприємницьку діяльність і буде втручанням у підприємницьку діяльність підприємства, а тому в задоволенні такого запобіжного заходу забезпечення цивільного позову як заборона розпорядження зазначеним транспортним засобом слід відмовити, одночасно застосувавши такий розмірний вид запобіжного заходу як - накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, який належить на праві власності цивільному відповідачу ПАТ «Чорноморська транспортна компанія», шляхом заборони його відчуження, що буде відповідати меті та цілі забезпечення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 в межах заявлених нею позовних вимог згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому вказане клопотання підлягає частковому задоволенню з підстав, описаних вище.

Керуючись ст.ст. 55,58,170,171 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1.Клопотання представника потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_8 - адвоката Голосова Ю.В. про арешт майна - задовольнити частково ;

2.Накласти арешт на транспортний засіб марки БАЗ, модель А079.34, 2013 року випуску, дата реєстрації 11.02.2015 р., об`єм двигуна 5675, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , який належить на праві власності цивільному відповідачу Публічному акціонерному товариству «Чорноморська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 34221158), шляхом заборони відчуження зазначеного транспортного засобу ;

3.В задоволенні решти клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.М. Гандзій