Рішення № 88091787, 27.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/13358/17

Провадження № 2/947/1300/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глушко 22» та ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський», ОСОБА_2 , Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про скасування розпоряджень, визнання свідоцтва недійсним та виселення -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017р. ОСББ «Глушко 22» звернулося до суду з даним позовом, у якому зазначило, що в 2012 році без згоди мешканців будинку АДРЕСА_1 , двірником ділянки № НОМЕР_1 КП « ЖКС «Чорноморський», відповідачем ОСОБА_2 було зайняте приміщення колясочної, розташованої у другому парадному під`їзді вказаного будинку. В подальшому розпорядженням №106 від 8 лютого 2012 року змінено функціональне призначення нежитлового приміщення на житлове, з подальшим використовуванням як службового житла КП «ЖКС`Чорноморський». Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отриманого ОСББ 06.02.2018 року номер інформаційної довідки -113040982, відповідачкою ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про право власності на спільну часткову власність розміром 1/3 частки на кожного члена сім`ї на спірне житлове приміщення серія та номер 19-27002, видане 27.10.2017 року Департаментом міського господарства Одеської міської ради. Таким чином, на даний час, співласниками підсобного приміщення – колясочної багатоквартирного будинку є : ОСОБА_2 та її неповнолітні діти – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також до суду з самостійним позовом звернувся ОСОБА_1 , який зазначив аналогічні підстави для звернення до суду, підкреслив, що порушено його право на власність, як власника квартири на нежитлові приміщення у приватизованому багатоквартирному будинку.

ОСББ «Глушко 22» та Лісничий просили суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №106 від 8.02.2012р. «Про зміну функціонального призначення нежитлового приміщення з подальшим використанням як службового житла по АДРЕСА_1 ; скасувати розпорядження №436 Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.08.2017р. «Про виключення із числа службових приміщень однокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; скасувати розпорядження органу приватизації департаменту міського господарства Одеської міської ради №280361 від 27.10.2017р. щодо передачі у приватну спільну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво на право власності на житло серії та номеру 19-27002, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради та зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №147689581101 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 39504952 від 05.02.2018р.; виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 та встановити певний порядок виконання рішення суду.

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримав, просив їх задовольнити.

Представник Гуцул та ОСОБА_2 , проти задоволення позову заперечували, посилаючись на законність отримання нею квартири АДРЕСА_2 .

Представники Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради проти задоволення позову також заперечували, посилаючись на законність дій щодо надання ОСОБА_2 житлового приміщення як двірнику ЖКС «Чорноморський».

Третя особа Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради свого представника у судове засідання не направила.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_7 , на підставі відповідних правовстановлюючих документів (т.2 а.с.33-34), є власником 1\2 частини квартири АДРЕСА_3

ОСББ АДРЕСА_1 » створено та зареєстровано у встановленому Законом порядку 24.06.2016р. (т.1 а.с.8,19) з метою забезпечення захисту прав співвласників, дотримання ними обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку за адресою АДРЕСА_1 . Одним із завдань діяльності об`єднання є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном.

Згідно технічної характеристики будинку АДРЕСА_4 а зазначено як побутове і складається з площі 15,к кв.м. (т.1 а.с.166).

Відповідачем ОСОБА_2 у 2011р. самостійно, без жодної технічної документації та дозвільних документів, зроблено переобладнання нежитлового приміщення колясочної (побутової т.1 а.с.168) у другому парадному під`їзді будинку АДРЕСА_1 під квартиру загальною площею 14кв.м. та житловою 10 кв.м., що в судовому засіданні підтвердила сама відповідач ОСОБА_2

ДП ДНДПВІ «Ниипроектреконструкция» на підставі листа КП ДКС «Чорноморський» та заяви ОСОБА_2 , у 2011р. зроблено технічний звіт (т.1 а.с.72) про можливість зміну функціональог7о призначення нежитлового приміщення в житлове за адресою АДРЕСА_5 ).

Директором КП ЖКС «Чорноморський» на адресу Голови Київської районної адміністрації спрямовано клопотання (без номера та дати) про включення до числа службових квартир квартиру АДРЕСА_2 (т.1 а.с.37,96), які були прийняті у грудні 2011р.

5.12.2011р. юридичним департаментом Одеської міської ради зроблено резервування адреси нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.97).

8.02.2012р. Київська районна адміністрація Одеської міської ради прийняла розпорядження №106 «Про зміну функціонального призначення нежитлового приміщення з подальшим використанням як службового житла по АДРЕСА_1 , яким затверджено технічний висновок щодо зміни функціонального призначення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 під службову житлову квартиру, з присвоєнням їй №36а; включено житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 14, 0 м 2, житловою 10, 0 м 2, до числа службового житла та передано КП «ЖКС «Чорноморський» для подальшого розподілу працівникам підприємства згідно діючого законодавства; запропоновано КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради внести відповідні зміни до реєстраційних документів житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.38).

Згідно виписки з протоколу №5 від 25.03.2016р. адміністрація та профспілковий комітет КП ЖКС «Чорноморський» постановили надати двірнику ОСОБА_2 службову квартиру АДРЕСА_6 а житловою площею 10 кв.м. на склад сім`ї з АДРЕСА_7 осіб (т.1 а.с.39).

12.05.2016р. ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (т.1 а.с.80-81), отримала ордер №2364 серії НОМЕР_2 на право зайняття службового житлового приміщення квартири з однією кімнатою розміром 10 кв.м. АДРЕСА_2 (т.1 а.с.40).

Також встановлено, що в порядку реалізації інвестиційної програми по встановленню вузлів обчислювання теплової енергії, узгодженої рішенням Одеської міської ради №7031-VI від 10.09.2015р, у 2016 році в зазначеному будинку було встановлено лічильник теплової енергії Multical 602, виробництва Данії. За технічними умовами теплолічильник повинен знаходитись поряд з елеваторним вузлом. Такий елеваторний вузол знаходиться під приміщенням зайнятої відповідачем ОСОБА_2 колясочної (побутова). Зазначена побутова самовільно переобладнана шляхом демонтажу труби зливової каналізації, проведення каналізації та труб водопостачання. Вони розміщені безпосередньо над засовом труби, яка подає теплопостачання. У зв`язку з постійним затопленням підвалу зазначеного будинку і несвоєчасним відкачуванням води, КП «Теплопостачання» м.Одеси на адресу ОСББ надавалися приписи від 11.05.2017 р. та від 19.05.2015р. (Т.1 а.с.160).

Після чергового звернення до начальника КП ЖКС «Чорноморський», ОСББ було повідомлено, що приміщення колясочної (побутової) без дозволу та узгодження з мешканцями будинку надано двірнику як службове. Для перевірки і остаточного з`ясування цього питання, правління ОСББ у березні 2017 року звернулось із запитом до Київської райдержадміністрації Одеської міської ради щодо статусу колясочних буд. АДРЕСА_1 , та правових підстав, в разі зміни їх функціонального призначення. 14 квітня 2017 р. на адресу мешканців надійшов лист за підписом заступника голови райдержадміністрації Калініна Ю.А. з роз`ясненням про те, що дійсно мали місце розпорядження райдержадміністрації про зміну функціонального призначення нежилих приміщень за №276 від 23.03.2007р. та №106 від 08.02.2012р. (т.1 а.с.137-138).

29.08.2017р. Київською районною адміністрацією Одеської міськради за клопотанням КП ЖКС «Чорноморський» видано Розпорядження №436 «Про виключення із числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.140,194).

4.10.2017р. між відповідачем ОСОБА_2 та Київською районною адміністрацією Одеської міськради укладеного Договір найму жила №335/17-кв (т.1 а.с.233).

27.10.2017р. Розпорядженням №280361 прохання ОСОБА_2 щодо передачі зазначеної квартири у спільну часткову власність задоволено (т.1 а.с.42), та Департаментом міського господарства Одеської міської ради Гуцул Т.О., ОСОБА_9 та ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право власності серії та номеру 19-27002, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №147689581101 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 39504952 від 05.02.2018р. (т.1 а.с.55).

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII у редакції, станом на 28.09.2000р., власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року N14-рп/2011розяснено, що положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року N 2482-XII зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення.

Таким чином, в силу вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», позивач Лісничий, як співвласник квартири в будинку АДРЕСА_1 , набув права власності і на відповідну частину нежитлових (допоміжних) приміщень зазначеного будинку, зокрема, нежитлового приміщення №36а (побутова).

Так, стаття 1 Першого протоколу Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких обєктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.393 ч.1 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Майном, яке вибуло з володіння позивача ОСОБА_10 всупереч його волі, є нежитлове приміщення колясочної (побутова) в будинку АДРЕСА_1 , частка позивача у праві власності на яке розраховується у відповідному співвідношенні, пропорційно площі належної йому квартири/частини квартири до загальної площі всіх квартир будинку.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивачів щодо того, що особами, які вчинили дії, направлені на порушення права власності та позбавлення об`єкта права власності, є: саме Київська районна адміністрація Одеської міськради, яка прийняла розпорядження №106 від 8.02.2012р. «Про зміну функціонального призначення нежитлового приміщення з подальшим використанням як службового житла по АДРЕСА_1 », і саме це розпорядження стало підставою для отримання відповідачем ОСОБА_2 і зазначеного ордеру на зайняття спірного житлового приміщення, і інших зазначених розпоряджень; Департамент міського господарства Одеської міської ради який видав Свідоцтво про право власності на житло на ім`я ОСОБА_2 та її дітей.

Суд вважає, що права власності Лісничого на нежитлове приміщення колясочної (побутова) в будинку АДРЕСА_1 ніким не скасовані, а тому ці права підлягають захисту.

Суд зазначає, що зразковим з цього приводу є Рішенням Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі №4909/04 за скаргою ОСОБА_11 та ін. проти України, у якому Європейський суд констатував порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції ,зокрема, в результаті позбавлення заявників горища багатоквартирного будинку органом місцевого самоврядування.

У даному випадку суд вважає зазначене Розпорядження №106 від 8.02.2012р. втручанням у право позивача ОСОБА_10 володіти своїм майном у значенні першого речення статті 1 Першого протоколу. Суд встановив той факт, що після переобладнання відповідачем ОСОБА_2 під житлове приміщення нежитлове приміщення колясочної (побутова), яка була передана їй вже як новостворене житлове приміщення, Лісничий втратив своє майно. Отже, його позбавили майна у значенні другого речення статті 1 Першого протоколу, і таке позбавлення не ґрунтується на Законі, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім цього суд зазначає, що згідно висновку №79 від 18.07.2019р. Судового експерта ОСОБА_12 (т.3 а.с.123) квартира АДРЕСА_6 не відповідає будівельним, санітарно-технічним та правовим вимогам у галузі будівництва. Фактична загальна площа вкладає 14 кв.м. при нормативній мінімальній 30 кв.м. Зазначене є порушенням вимог ст.48 ЖК УРСР, згідно якої житлова площа на одну особу не може бути меншою 13,65 кв.м.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст.81 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки суд встановив, що позивач ОСОБА_10 втратив свою власність внаслідок дій органу місцевого самоврядування, то спірні розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради підлягають скасуванню, як і розпорядження органу приватизації департаменту міського господарства Одеської міської ради №280361 від 27.10.2017р.

Крім цього для повного захисту права позивача суд вважає за необхідне визнати недійсним свідоцтво на право власності на житло серії та номеру 19-27002, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради та зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №147689581101 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 39504952 від 05.02.2018р.

Оскільки для відновлення порушеного права позивача Лісничого необхідне виселення ОСОБА_2 та інших з приміщення АДРЕСА_8 36а, а таке виселення, згідно вимог житлового законодавства можливе тільки з наданням їй та членам її сім`ї іншого жилого приміщення, то надати таке слід зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, як відповідний орган.

Оскільки Відповідача ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми може бути виселено з зазначеного приміщення АДРЕСА_8 36а, а інша житлова площа може бути надана лише тільки згодом, суд на підставі ст.267ч.1 ЦПК України вважає за необхідне визначити наступний порядок виконання цього рішення, що у разі набрання ним законної сили:

- ОСОБА_2 ,ОСОБА_6 , ОСОБА_3 може бути виселено з квартири АДРЕСА_2 тільки після надання їм Київською районною адміністрацією Одеської міської ради іншого жилого приміщення;

- після виселення ОСОБА_2 ,ОСОБА_8 , ОСОБА_3 це рішення є підставою для припинення права власності зазначених осіб на квартиру АДРЕСА_2 .

Суд не знаходить підстав для встановлення порядку виконання судового рішення у спосіб запропонований обома позивачами, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідачів щодо законності зайняття ОСОБА_2 зазначеної квартири АДРЕСА_6 а спростовані висновками суду викладеними вище, тому додаткового обґрунтування не вимагають.

Відповідачами не надано суду жодних доказів законності позбавлення права власності Лісничого на приміщення АДРЕСА_6 а колясочної (побутова), тому суд відхиляє доводи з цього приводу.

На підставі ст.141 ЦПК України з Київської районної адміністрації Одеської міської ради слід стягнути документально підтверджені судові витрати на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глушко 22» у сумі 8000 грн. та на користь ОСОБА_1 3568,20 грн.

Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глушко 22» та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №106 від 8.02.2012р. «Про зміну функціонального призначення нежитлового приміщення з подальшим використанням як службового житла по АДРЕСА_1 ».

Скасувати розпорядження №436 Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.08.2017р. «Про виключення із числа службових приміщень однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Скасувати розпорядження органу приватизації департаменту міського господарства Одеської міської ради №280361 від 27.10.2017р. щодо передачі у приватну спільну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним свідоцтво на право власності на житло серії та номеру 19-27002, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради та зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №147689581101 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 39504952 від 05.02.2018р.

Виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 , з наданням іншого жилого приміщення, надати яке зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради.

На підставі ст.267 ч.1 ЦПК України визначити наступний порядок виконання цього рішення, що у разі набрання ним законної сили:

- ОСОБА_2 ,ОСОБА_6 , ОСОБА_3 може бути виселено з квартири АДРЕСА_2 тільки після надання їм Київською районною адміністрацією Одеської міської ради іншого жилого приміщення;

- після виселення ОСОБА_2 ,ОСОБА_8 , ОСОБА_3 це рішення є підставою для припинення права власності зазначених осіб на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Київської районної адміністрації Одеської міської ради судові витрати на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глушко 22» у сумі 8000 грн. та на користь ОСОБА_1 3568,20 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.