Ухвала суду № 88091214, 10.03.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1901/20

Провадження №2/463/844/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

10 березня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

суддя Личаківського районного суду м. Львова – Мармаш В.Я., при секретарі с/з Заставній С.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом, просила визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 20.02.2020 № 6342, якою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,06000 га, ОСОБА_2 та передано їй у власність зазначену ділянку для ведення садівництва.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Заяву мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у даній справі. У випадку відмови у накладенні арешту на зазначену земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 , така може бути нею відчужено на користь третіх осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та надані до них докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Верховний Суд України, у постанові від 25.05.2016 року прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, виклав правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 150, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Здійснивши оцінку наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову, про вжиття якого просила позивач, і предметом заявлених нею позовних вимог, суд приходить до висновку, що забезпеченням позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:058:011:005, фактично вирішується спір по суті, що не допускається згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, оскільки унеможливлюється виконання відповідачем в частині оформлення на неї права власності згідно оспорюваної позивачем ухвали Львівської міської ради від 20.02.2020 № 6342, якою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,06000 га, ОСОБА_2 та передачі їй у власність зазначеної ділянки для ведення садівництва.

Разом із тим, після оформлення за відповідачем права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:058:011:005, на виконання ухвали Львівськоїміської ради від 20.02.2020 № 6342 остання матиме можливість відчужити спірну земельну ділянку на користь третіх осіб, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в частині правових наслідків у разі задоволення позову судом. А тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню у спосіб заборони відповідачу ОСОБА_2 до завершення розгляду справи в суді відчужувати третім особам земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:058:011:005.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

заборонити ОСОБА_2 до завершення розгляду справи судомособисто (чи за її дорученням іншим особам) вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження третім особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:08:011:0005.

В решті вимог заяви - відмовити

Копію ухвали направити для відома сторонам.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Ухвала суду у відповідності до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена та підписана суддею 10 березня 2020 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 353, 354, 355, п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя В.Я. Мармаш