Постанова № 88090749, 10.03.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.03.2020

Справа № 337/52/20

Провадження № 3/337/73/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

29.12.2019 року об 13-03 год., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Нікопольське шосе в м. Запоріжжя, керував автомобілем Skoda Octavia держномер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування водій відсторонений шляхом паркування транспортного засобу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду пояснив, що він був зупинений працівниками поліції, оскільки не горіла права фара, їхав він у лікарню, бо боліла нога, був тверезий, у лікарні у нього брали аналіз крові на алкоголь, про що надає довідку. Від проходження огляду на стан сп`яніння він відмовився у присутності двох свідків, бо був тверезим та правил дорожнього руху не порушував. Працівники поліції відмовилися проїхати з ним у лікарню.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він був запрошений працівниками поліції в якості свідка . Крім нього, працівники поліції запросили ще одного свідка. У їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від запропонованого працівниками поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі ОСОБА_3 , про що був складений протокол, де він та інший свідок поставили свої підписи. При цьому працівники поліції роз`яснювали водієві склад правопорушення та права. Поліцейські звертали увагу на ознаки сп`яніння, але він не медик, тому пояснити про стан водія не має можливості.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що на вул. Нікопольське шосе у м. Запоріжжя вони зупинили автомобіль Skoda Octavia держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , оскільки в автомобілі не горіло ближнє світло. Під час спілкування з водієм, було з`ясовано, що у останнього відсутній страховий поліс, тому було винесено відповідну постанову. Також водій поводився неадекватно, його реакція не відповідала обстановці. Вони перевірили за допомогою ліхтарика реакцію очей на світло, зіниці були звужені, реакція відсутня. Також мало місце порушення координації рухів та мови. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі ОСОБА_3 , але той відмовився, пояснював, що у нього болить нога, але при цьому невідкладної медичної допомоги не потребував, бо самостійно керував транспортним засобом. Отримавши відмову водія від огляду, вони роз`яснили йому склад правопорушення та запросили двох свідків, у їх присутності водій ОСОБА_1 підтвердив свою відмову від запропонованого огляду, тоді був складений протокол. Водій викликав товариша, той приїхав на таксі, потім сів за кермо. ОСОБА_1 жодних зауважень не мав, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржував, зі скаргами на їх дії не звертався.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитаних свідків, розглянувши матеріали провадження: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора поліції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння , пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд приходить до наступних висновків.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 162530 від 29.12.2019 року містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмовляються від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року

У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції « Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП , у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

У відповідності до п. 6 Розділу ІХ « Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 07.11.2015 № 1395», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час складання протоколу правопорушнику були роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, однак він не оскаржував дії працівників УПП у м. Запоріжжі ДПП у встановленому порядку

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши у судовому засіданні наявні докази, суд вважає , що провина ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні підтверджена у повному обсязі, а невизнання його провини є способом ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Дії правопорушника ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності стану сп`яніння та надану ним довідку Травмпункту 9-ї міської клінічної лікарні, згідно якої алко-тест та етанол становлять 0 % , не спростовують його провину в інкримінованому правопорушенні у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33 КУпАП , суд вважає, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченої ст.23 КУпАП, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись: ст.ст.130 ч.1 , 33, 221, 283, 287-294, КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Реквізити рахунку отримувача: UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300 )

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 20400 ( двадцять тисяч чотириста) гривень в прибуток держави .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. (отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001 , код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя: Л. Г. Салтан