Вирок № 88090555, 25.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.02.2020

Справа № 937/8235/19

Провадження № 1-кп/937/424/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,

прокурора - Капліної К.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080140002260 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не працюючого, який має середню - спеціальну освіту, не одруженого, який не має місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24 грудня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі. Відповідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2019 року, знаходячись по вул. І.Франка у м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 знайшов паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 виданий Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 11 жовтня 2016 року. Після чого, того ж самого дня, у вечірній час доби, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , маючи умисел на підроблення офіційного документа, який видається з метою подальшого його використання для посвідчення своєї особи, шляхом переклеювання своєї фотокартки на сторінці № 1 вищевказаного паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 виданого Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 11 жовтня 2016 року, який є документом, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України, тим самим його підробив.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв підроблення посвідчення з метою використання його підроблювачем.

Крім того, 09 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою отримання фінансового кредиту під заставу майна, яке було викрадено, а саме телевізора марки «Samsung», моделі «К550», діагоналлю 40 дюймів, в корпусі сріблястого кольору, знаходячись у приміщенні ТОВ «Климчук і компанія. Ломбард капітал», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т Б. Хмельницького, буд. 26, для укладення з ТОВ «Климчук і компанія. Ломбард капітал», кредитного договору, використав як документ, що посвідчує його особу, та є обов`язковими для отримання фінансового кредиту під заставу майна, підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 виданий Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 11 жовтня 2016 року, виданий установою, яка має право видавати такі документи і який надає права громадянина України, в бланк якого ним були внесені зміни шляхом переклеювання фотографії, тим самим використав завідомо підроблений документ для посвідчення своєї особистості, підтвердження громадянства України та набуття прав громадянина України.

Таким чином, ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнав себе повністю і пояснив, що він знайшов паспорт на автобусній зупинці. Фотокартку на першій сторінці він переклеїв. З підробленим паспортом намагався отримати в ломбарді грошові кошти в кредит під заставу телевізора. У скоєному розкаявся.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 :

- за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, з метою використання його підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа;

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відносяться до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Також суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. За місцем мешкання згідно характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, повне визнання провини, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Згідно ч.1 ст.75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він дійсно може прийняти рішення про звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Таке рішення суду, відповідно до вимог ст.374 КПК України, повинно бути належним чином вмотивоване, про що також зазначено і в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.

Суд, при визначенні покарання врахував, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до невеликої тяжкості, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням до нього ст.75 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в ході судового розгляду справи не надходило. Підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені.

Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 100, Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

Керуючись ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за вироком Мелітопольського міськрайонного суду запорізької області від 24 грудня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуванням покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн. невідомий, який не має місця реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (рахунок № НОМЕР_2 , Одержувач - УК у Шевч. Р-ні м.Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: Казначейство України (ЕАП) витрати на залучення експерта по експертизі №26-122 від 25.09.2019 року в сумі 3140 грн. 20 коп.

Речові докази:

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_2 Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 11 жовтня 2016 року, який згідно постанови про визнання речовим доказом від 14 серпня 2019 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько