Ухвала суду № 88090513, 06.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.03.2020

Справа №937/1792/20

Провадження 1-кс/937/1174/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольського міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Колодіної Л.В., за участі секретаря – Арифової Л.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Ковалевського М.А., (в режимі відеоконференції з Військовою прокуратурою Запорізького гарнізону Південного регіону України),

слідчого ТУ ДБР – Москаленко Н.Ю.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Гулієва І.М.,

розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Москаленко Наталії Юріївни, погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Ковалевським М.А., в кримінальному провадженні №62020080000000131 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, обіймаючого посаду інспектора відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Запорізькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Москаленко Наталія Юріївна звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Ковалевським М.А., в кримінальному провадженні №62020080000000131 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до наказу ДСНС України в Запорізькій області №311 від 15.08.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в Запорізькій області, тобто він є службовою особою, працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади.

Так, приблизно у грудні 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 стало відомо, що відповідно до плану перевірок на перший квартал 2020 року завданням ГУ ДСНС України в Запорізькій області є перевірка ТОВ «Завод Термолітмаш», засновником та директором якого є ОСОБА_2 , щодо додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, проведення якої входить до компетенції ОСОБА_1 та буде доручено саме йому.

У подальшому, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на отримання від директора ТОВ «Завод Термолітмаш» ОСОБА_2 грошових коштів у якості неправомірної вигоди за невчинення дій котрі входять до кола наданих йому повноважень, зокрема неперешкоджання ведення господарської діяльності підприємства, безперешкодного та успішного проходження планової перевірки, не притягнення до встановленої Законом відповідальності, тощо.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 , створивши відповідні штучні умови, передав ОСОБА_2 рахунок на оплату №84 від 25.02.2020 відповідно до якого останній повинен перерахувати через банківську установу грошові кошти у якості неправомірної вигоди у розмірі, еквівалентній вартості 500 літрів бензину А-95, а саме 14 844 гривень на рахунок ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42944057) № п/р UA433282090000026006000003576, які у подальшому будуть переведені в готівку та передані ОСОБА_1 відповідними особами вказаного підприємства.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що у разі невиконання зазначених вимог та ненадання грошових коштів, стосовно ТОВ «Завод Термолітмаш» буде вирішено питання щодо притягнення до відповідальності та фактичне блокування господарської діяльності, на що ОСОБА_2 , як директор даного підприємства, був вимушений погодитись.

Після цього, 05.03.2020 близько 10 години 10 хвилив ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні банку АТ «Альфа-Банк», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 40, на виконання злочинних вимог ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ» грошові кошти в сумі 14 844 гривень у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_1 за неперешкоджання ведення господарської діяльності його підприємства, безперешкодного та успішного проходження планової перевірки додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш» чим порушив законні інтереси підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 , 05.03.2020, приблизно о 10 годині 10 хвилив, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65 отримав від директора ТОВ «Завод Термолітмаш» ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 14 844 гривень у якості неправомірної вигоди для себе за неперешкоджання ведення господарської діяльності його підприємства, безперешкодного та успішного проходження планової перевірки додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – прохання надати та одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

05.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю смт. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області, одруженому, маючому на утримані двох малолітніх дітей, обіймаючому посаду інспектора відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Запорізькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:- протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; - протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів; - рахунок на оплату № 84 від 25.02.2020; - квитанція № 1 – 334к від 05.03.2020; - протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; - повідомлення про підозру ОСОБА_1 ; - протокол за результатами контролю за вчиненням злочину; - матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; - протоколом обшуку приміщення службового кабінету ГУ ДСНС у Заопрізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65; - іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження слідчий вважає, що:

ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів (шляхом впливу на свідків та своїх колег) до знищення або переховування матеріалів ГУ ДСНС у Запорізькій області аналогічної категорії по яким вчинялись протиправні дії з його боку, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. На цей час, органом досудового розслідування не проведено всіх запланованих обшуків в рамках даного кримінального провадження, а також не витребувано всіх документів, які доказують протиправну діяльність

ОСОБА_1 . Крім того, на даний час встановлюються інші факти вчинення ОСОБА_1 аналогічних злочинів, у зв`язку з чим існує реальна загроза знищення документів, а також інших речей предметів та цінностей, які можуть бути використанні як докази у вказаному кримінальному провадженні.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі колег - працівників ГУ ДСНС у Запорізькій області. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , як працівник правоохоронного органу може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може здійснювати тиск на свідків.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, вважаю за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 гривень 00 копійок.

У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання та просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував відносно задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив суд обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки у нього на утриманні знаходиться двоє дітей: 2013 року народження і 2017 року народження, та дружина, яка не працює. Розмір заробітної плати, яку він отримує, складає – 15 000 гривень, а його дружина отримує грошову допомогу від держави в розмірі 890 гривень за місяць. Крім того, його батько є інвалідом 3-ї групи та потребує постійного догляду.

Захисник підозрюваного - адвокат Гулієв І.М. також просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , с забороною покидати помешкання в період часу з 22:00 години до 07:00 годин.

Крім того, в судовому засіданні в порядку ч.4 ст.193 КПК України був допитаний як свідок ОСОБА_3 , який пояснив, що ОСОБА_1 є його рідним братом, який має на своєму утриманні двох дітей 2013 р.н. і 2017 р.н. та дружину, яка на даний час не працює. На теперішній час їх батько знаходиться на стаціонарному лікуванні в м. Запоріжжі. Його брат - ОСОБА_1 , опікується батьком, оскільки свідок проживає в м. Харкові та не має можливості регулярно доглядати батька.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів. Крім того, відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - слід відмовити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з наступних підстав.

Судом встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення 28.02.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020080000000131 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається із наданих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який було скоєно за вищевказаними обставинами.

Слідчий суддя вважає, що така міра запобіжного заходу, як домашній арешт та належний контроль з боку органів внутрішніх справ забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох дітей: 2013 р.н. та 2017 р.н. та дружину. Крім того, суд враховує той факт, що його батько є інвалідом 3-ї групи та потребує постійного піклування і на час розгляду клопотання знаходиться на стаціонарному лікуванні в м. Запоріжжя.

Аналізуючи вищевикладені обставини, дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність родини та утриманців, його репутацію, слідчий суддя приходить до висновку, що дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_1 , може бути домашній арешт із забороною покидати місце проживання у період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Москаленко Наталії Юріївни, погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Ковалевським М.А., в кримінальному провадженні №62020080000000131 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, обіймаючого посаду інспектора відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Запорізькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною покидати місце проживання у період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, строком на 2 місяці, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для виконання направити Запорізькому ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 06.05.2020 року включно.

Зобов`язати Запорізький ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того, у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Запорізької області Ковалевського М.А.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та надіслати для контролю за виконанням прокурору відділу прокуратури Запорізької області Ковалевському М.А.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена, шляхом подачі на неї апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 06.03.2020 року.

Слідчий суддя : Л.В. Колодіна