Рішення № 88090431, 06.02.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.02.2020

Справа № 334/5270/19

Провадження № 2/334/946/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, обґрунтування якого зазначив, що 02.03.2016 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Інбел» було укладено договір страхування наземного транспорту № 312/16-Т/ЗП1-3, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ТОВ «Інбел» будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

02.11.2016 року в м. Запоріжжя, на вул. Базова, 9 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , якого згідно постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2016 року визнано винним в порушення п.12.1 та 13.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно Рахунків-фактури враховуючи вартість придатних залишків пошкодженого в ДТП транспортного засобу, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 218329,14 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (поліс А19991742), позивач отримав від останнього виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності у розмірі 100000,00 грн.

У зв`язку з тим, що невиплаченою залишається частина страхового відшкодування у розмірі 218329,14 грн., позивач просить стягнути вказану суму з відповідача разом з понесеними судовими витратами у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заперечення та відзив на позов суду не надав, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст.280 ЦПК України, за відсутністю відповідача.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК).

Положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.2.1 ст.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.04 р. (надалі - Закон № 1961-IV), відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Пунктом 9 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 6 Закону № 1961-IV встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено та доведено матеріалами справи, що 02.03.2016 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Інбел» було укладено договір страхування наземного транспорту № 312/16-Т/ЗП1-3, відповідно до умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ТОВ «Інбел» будь-яке пошкодження або знищення внаслідок ДТП автомобіля марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання.

02.11.2016 року в м. Запоріжжя на вул. Базова, 9, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , якого згідно постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2016 року (справа № 336/6966/16-п) визнано винним в порушенні п.12.1 та 13.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо винуватості ОСОБА_1 не потребують доказування, оскільки встановлені постановою суду про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили 20.12.2016 року.

Частиною 1 ст.22 Закону № 1961-IV передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст.9 Закону № 1961 -IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Таким чином, страхова сума - це грошова сума, в межах якої розраховується страхова виплата відповідно до спеціальних норм Закону № 1961-IV та умов договору обов`язкового страхування.

За імперативними приписами ст.35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2 ст.36 Закону №1961-IV страховик за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, які додаються до заяви про страхове відшкодування, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Відповідно до Звіту № 295 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , складеного на замовлення позивача 04.11.2016 року СПД ОСОБА_3 , а також Ремонтної калькуляції № 295 від 30.03.2017 року, результати якої не було спростовано відповідачем, вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 склала 238808,93 грн.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до Рахунку-фактури № СчТ-001745 від 16.11.2016 року, наданого ТОВ «Авто-Р», враховуючи вартість придатних залишків автомобіля, відповідно до умов договору страхування, відшкодувало ТОВ «Інтел» 212489,17 грн., що підтверджується копією Платіжних доручень від 06.12.2016 року та 07.12.2016 року, долученими до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до Рахунку-фактури № СчТ-000596 від 22.03.2017 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було здійснено доплату ТОВ «Інтел» у розмірі 5839, 97 грн.

Тобто, загалом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Інтел» у розмірі 218329,14 грн.

На підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З пояснень позивача, які не були спростовані відповідачем, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (поліс А19991742), а тому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мало право зворотної вимоги до вищезазначеного товариства в межах страховою ліміту, що становить 100000,00 грн., яке здійснило виплату такого відшкодування в межах зазначеного ліміту відповідальності.

З огляду на вищевказане, невиплаченою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» залишається частина шкоди у розмірі 118329,14 грн. = (218329,14 грн. - 100000,00 грн.).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виплатив страхове відшкодування та на підставі ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування» отримав право вимоги (регресу) до особи, відповідальної за збитки.

Виходячи з вищевикладених обставин та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, у зв`язку із чим витрати, понесені страховою компанією в розмірі 118329,14 грн., підлягають стягненню з відповідача.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» у розмірі 1921,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, уродженця м. Донецьк, адреса: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, р/р № НОМЕР_4 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528) суму майнової шкоди в розмірі 118329,14 грн. (сто вісімнадцять тисяч триста двадцять дев`ять гривень 14 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, уродженця м. Донецьк, адреса: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, р/р № НОМЕР_4 в AT «ОТР Банк», МФО 300528) суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.