Ухвала суду № 88088828, 10.03.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/5296/18

1-кп/264/90/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., судді Матвєєвої Ю.О., присяжних Драгні М.Ф., Кулік І.А., Філонової С.А., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., захисників Білозьорова О.Б., Ульяненка А.А., потерпілої ОСОБА_1 , обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобами відеофіксації питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року строк тримання під вартою обвинувачених продовжено до 19 березня 2020 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, може вирішуватися і головуючим.

У судовому засіданні прокурор виразив позицію про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, указуючи на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, резонансність справи, можливість переховування від суду, впливу на свідків, навиків у обвинувачених володіння зброєю. Всі ці ризики на теперішній момент не відпали та не змінились, в зв`язку з чим застосування інших більш м`яких заходів не забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала позицію прокурора та просила залишити обвинувачених під вартою.

Захисник Ульяненко А.А., якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вважаючи, що жодний аргумент, який би підтвердив наявність наведених прокурором ризиків не підтверджується належними доказами, а є тільки припущенням, в зв`язку з чим просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Білозьоров О.Б. та обвинувачений ОСОБА_2 також заперечували проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що по справі зібрані всі докази, свідки перебувають в зоні ООС, можливість користуватися зброєю у обвинуваченого відсутня, він добропорядна людина, вперше притягується до кримінальної відповідальності, в зв`язку з чим просять змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного браслету.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Смирнов проти Росії» визначено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я осіб, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та розуміючи тяжкість можливого покарання, можуть переховуватись від суду. Крім того, обвинувачені мають навички володіння зброєю, мешкають та зареєстровані за межами Донецької області, що може спонукати останніх до втечі, намагання уникнути покарання або незаконно впливати на потерпілих, свідків, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, а також враховуючи реакцію суспільства і соціальні наслідки, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, запобігання перешкод у справі й продовження злочинної діяльності, а тому вважає за доцільне залишити обвинуваченим раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 08 травня 2020 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: Ю.О. Матвєєва

Присяжні М.Ф. Драгні

І.А. Кулік

С.А. Філонова