Рішення № 88088015, 28.02.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1401/19

Провадження № 2/346/136/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді П"ятковського В.І.,

з участю секретаря Жмендак І.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представинка відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» мережа магазинів «MOYO», про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, звернувшись в суд із даним позовом посилається на те, що 06 січня 2018 року ОСОБА_3 придбав у інтернет-магазині «МОYО» товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» комплект відео нагляду «Tescar AHD 2OUT» згідно рахунку на оплату п замовленню № 816737 та видаткової накладної № 136860 від 06 січня 2018 року.

Цього ж дня споживач провів оплату товару через інтернет-додаток «Приват24» та через кілька днів отримав товар у відділенні логістичної компанії «Нова пошта».

Зазначає, що в процесі користування споживачем було виявлено недоліки роботи однієї із камер системи відео нагляду, про що одразу повідомив продавцю телефоном «Гарячої лінії» і йому запропоновано звернутись до відділення магазину в АДРЕСА_1 по вул АДРЕСА_2 Миколайчука, 2. 04 лютого 2018 року ОСОБА_4 віддав на гарантійний ремонт придбаний товар і отримав його після ремонту 09 березня 2018року.

Однак, перевіривши за місцем проживання систему, виявив, що її ремонт не проводився, а дефект і надалі присутній, тому 14 березня 2018року вдруге віддав товар на ремонт і 23 квітня 2018 року отримав його, в присутності директора магазину перевірив товар і знову виявив його несправність.

Того ж дня товар втретє було відправлено на ремонт, однак до споживача він так і не повернувся.

02 липня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до позивача із відповідною заявою про порушення його прав споживача, на підставі якої управлінням було проведено позаплановий захід державного нагляду у ТОВ «НРП», магазин «МОYО» в результаті якого споживачу повернуто кошти за придбаний товар у повному розмірі.

Вказує, що 10 липня 2018 року споживач звернувся до продавця з вимогою сплати 1% неустойки за кожен день затримки усунення недоліків товару, на що відповіді не отримав і 08 грудня 2018 року звернувся до управління Держпродспоживслужби з проханням звернутись до суду із позовом про стягнення неустойки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, із розрахунком неустойки, проведеним позивачем, не погоджуютьс, вважають його завищеним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 06 січня 2018 року ОСОБА_3 придбав у інтернет-магазині «МОYО» товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» комплект відео нагляду «Tescar AHD 2OUT» згідно рахунку на оплату по замовленню № 816737 та видаткової накладної № 136860 від 06 січня 2018 року (а.с. 9, 10).

Оплата за придбаний товар була проведена покупцем через інтернет-додаток «Приват24» та через кілька днів товар доставлено у відділення логістичної компанії «Нова пошта», де ОСОБА_4 його отримав (а.с. 12, 13).

Під час користування споживачем виявлено недоліки роботи однієї із камер системи відеонагляду, про що одразу повідомлено продавцю телефоном «Гарячої лінії». На пропозицію продавця, 04 лютого 2018 року Федасюк звернувся до відділення магазину в м. Івано-Франківськ по вул. Миколайчука, 2, де віддав товар на гарантійний ремонт. Наведене підтверджується квитанцією № ИФ029-00056 від 04 лютого 201 8року (а.с.14).

09 березня 2018 року після проведеного ремонту система відео нагляду була передана покупцю, однак недоліки товару не усунуті, тому згідно квитанції № ИФ029-00121 від 14 березня 2018 року вдруге відправлено на ремонт (а.с.15).

Після ремонту товар ОСОБА_4 отримав 23 квітня 2018 року у приміщенні магазину в м. Івано-Франківськ і в присутності директора перевірив його, виявивши ті ж несправності, у зв`язку з чим того ж дня товар втретє був відправлений на ремонт згідно квитанції № ИФ029-00167 (а.с.16).

Тривалий час про ремонт системи покупець інформації не отримував, товар йому не повертався, тому 02 липня 2018 року звернувся до управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області із заявою про захист прав споживача (а.с.23).

На підставі звернення ОСОБА_4 , погодження Міністерства економічного розвитку України від 13 серпня 2018 року за № 3633-06/35121-03 та наказу № 571 від 05 вересня 2018 року, управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у магазині «МОYО» товариства з обмеженою відповідальністю «НРП», що в м. Івано-Франківськ по вул.. Миколайчука, 2, за результатами якого 07 вересня 2018 року складено акт № 0264, в якому зазначено, що споживачу повернуто повну вартість товару в сумі 2 340, 00 грн.

Разом з тим, 10 липня 2018 року Федасюк звернувся до керівника товариства із вимогою про сплату 1% неустойки за кожен день затримки усунення недоліків товару, яка залишилась не розглянутою, тому 08 грудня 2018 року споживач звернувся до управління Держпродспоживслужби з проханням звернутись в його інтересах до суду за захистом порушених прав.

Згідно ч. 1 ст. 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Пунктом 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що гарантійний строк це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.

Згідно ч. 1 ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Також ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 8 вищевказаного Закону, вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Пунктом 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів зазначено, що на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням.

Із дослідженого вбачається, що у ОСОБА_4 були наявні всі необхідні документи, тому товар було взято на гарантійне обслуговування.

Частиною 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.Переліктаких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Аналогічна норма міститься і в ч.ч. 3, 5 ст. 709 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що загальний строк усунення недоліків товару склав 152 дні, з яких : 3 дні після першого, 11 днів після другого та 138 днів після третього ремонту товару.

Таким чином, до стягнення підлягає сума неустойки в розмірі 3 555, 28 грн., яка обраховується наступним чином. 1 % неустойки від вартості товару, який складає 23, 39 грн., слід помножити на кількість протермінованих днів : 23, 39 х 152 = 3 555, 28 грн.

Згідно ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до роз' яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р.№ 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 р. за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., обгрунтовуючи такий розмір неможливістю використання товару, який йому був необхідний та за який оплатив, натомість змушений був обходитись без системи відеонагляду, що спричинило незручності, забрало значну частину його часу, спричинивши душевні хвилювання.

Аналізуючи позовні вимоги в цій частині суд вважає, що тривала бездіяльність та безвідповідальність працівників відповідача по усуненню недоліків проданого товару та час затрачений позивачем для цих цілей спричинили йому душевні хвилювання, які викликали моральну шкоду, однак розмір її, заявлений позивачем, суд вважає завищеним та приходить до переконання про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 5 000 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути - 1409,60 грн. судового збору, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі наведеного та ст.ст. 8, 19, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 15, 16, 22, 23, 509, 526, 546, 549, 552, 610, 611, 624, 673, 675, 676, 798, 709, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НРП" магазин MOYO (код ЄДРПОУ 36469918) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) один відсоток неустойки за кожен день затримки усунення недоліків товару в сумі 3 555, 28 гривень та 5 000 гривень моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 березня 2020 року.

Суддя П`ятковський В. І.