Рішення № 88087655, 02.03.2020, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 337/3879/19

2-о/195/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

02.03.2020 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Представник заявника обґрунтовує заявлені вимоги тим, що в лютому 1991 року ОСОБА_1 разом зі своїми батьками - ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_3 (батько), а також старшим братом ОСОБА_4 , 1986 року народження переїхав на постійне місце проживання до України у с. Шляхове Бериславського району Херсонської області, де мешкав до квітня 1997 року.

В подальшому, родина змінила місце постійного проживання, переїхавши до с. Настасівка Томаківського району Дніпропетровської області.

З 1997 року по 2006 рік ОСОБА_1 навчався у Настасівській ЗОШ 1-3 ст. Томаківської районної ради.

Крім того, у період з 10.04.1998 року по 27.10.2006 року, а також з 29.10.2009 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

27.10.2006 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України (зразка 1994 року), який був виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області.

З 28.10.2006 року по 06.10.2009 року проживав та був зареєстрований у с. Н.Каіри Бериславського району Херсонської області, а з 29.10.20009 року по теперішній час - у с. Настасівка Томаківстького району Дніпропетровської області.

Представник заявника зазначає, що у період з лютого 1991 року по теперішній час ОСОБА_1 постійно проживає на території України.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Натомість, останньому було повідомлено, що паспорт громадянина України він отримав без правових підстав, як особа яка не мала громадянства України, внаслідок чого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27.10.2006 року Бериславським РВ УМВС України у Херсонській області у нього було вилучено та видано Довідку про вилучення /тимчасове вилучення паспорта громадянина України № 2301/01-5 від 18.12.2018 року.

Відсутність реєстрації за місцем постійного проживання на той час малолітнього ОСОБА_1 станом на серпень та листопад 1991 року стала підставою для вилучення раніше виданого паспорта громадянина України, та змушує звертатися до суду з метою встановлення юридичного факту, а саме встановлення належності до громадянства України, як особи яка постійно проживала на її території станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року.

Представник заявника Святюк Г.О. (ордер серії АР № 1001658) подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності заявника та уточнила заявлені вимоги, тобто просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Грибоїдов Ечміадзінського району Республіки Вірменія, номер за ДРФО НОМЕР_2 , довідка про вилучення паспорта громадянина України № 2301/01-5 від 18.12.2018, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на території України з лютого 1991 року по 24 серпня 1991 року, в тому числі станом на 24 серпня 1991 року (на момент проголошення незалежності України) та станом на 13 листопада 1991 року (на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" № 1636-ХІІ від 08.10.1991 року) для встановлення належності громадянства України і отримання паспорту громадянина України.

Заінтересована особа подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника у зв`язку з службовим навантаженням, де зазначено, що просять заявлені вимоги вирішити на розсуд суду.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Грибоїдов Ечміадщінського району Республіки Вірменія,, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 виданим сільрадою с. Ленугі Ечміадзінського району Республіки Вірменія 30.12.1987 ( а.с. 8-9).

З матеріалів справи суд вбачає, що в лютому 1991 року ОСОБА_1 разом зі своїми батьками - ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_3 (батько), а також старшим братом ОСОБА_4 , 1986 року народження переїхав на постійне місце проживання до України у с. Шляхове Бериславського району Херсонської області, де мешкав до квітня 1997 року.

В подальшому, родина змінила місце постійного проживання, переїхавши до с. Настасівка Томаківського району Дніпропетровської області. Вказані обставини підтверджуються також копією рішення Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 2-о-87/2006 від 22 травня 2006 року ( а.с. 10) та довідкою № 344/02-26/19 від 12.08.2019 року, виданої Шляхівською сільською радою Бериславського району Херсонської області, де зазначено, що ОСОБА_1 з лютого 1991 року по квітень 1997 року постійно проживав на території с. Шляхове зі своєю матір`ю ОСОБА_2 ( а.с. 24).

З 1997 року по 2006 рік ОСОБА_1 навчався у Настасівській ЗОШ 1-3 ст. Томаківської районної ради, що підтверджується довідкою № 72 від 03.12.2018 року, виданою зазначеним навчальним закладом ( а.с. 14).

Крім того, у період з 10.04.1998 року по 27.10.2006 року, а також з 29.10.2009 року по ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою ВК Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області № 1199 від 03.12.2018 року ( а.с. 15).

27.10.2006 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України (зразка 1994 року), який був виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області (додано копію а.с. 12-13).

З 28.10.2006 року по 06.10.2009 року проживав та був зареєстрований у с. Н.Каіри Бериславського району Херсонської області, а з 29.10.20009 року по теперішній час - зареєстрований у с. Настасівка Томаківстького району Дніпропетровської області.

Вказані обставини підтверджуються копією паспорта громадянина України (а.с. 12-13).

29.12.2010 ОСОБА_1 отримав водійське посвідчення НОМЕР_4 , видане Нікопольським РЕВ УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 16-17).

Тобто судом встановлено, що у період з лютого 1991 року по теперішній час заявник ОСОБА_1 постійно проживає на території України.

Під час звернення заявника до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, останньому було повідомлено, так як паспорт громадянина України він отримав без правових підстав, як особа яка не мала громадянства України, внаслідок чого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27.10.2006 року Бериславським РВ УМВС України у Херсонській області у нього було вилучено та видано Довідку про вилучення/тимчасове вилучення паспорта громадянина України № 2301/01-5 від 18.12.2018 року (а.с.22), про що складено також акт про вилучення /тимчасове вилучення паспорта громадянина України від 18.12.2018 № 5/2018 (а.с.23).

06.08.2019 року, на виконання укладеного Договору про надання правової допомоги, представником ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит на адресу УДМС України в Запорізькій області щодо підстав для вилучення паспорту громадянина України (а.с.18).

У відповідь УДМС України у Запорізькій області своїм листом за вих. № 2301.2- 8765/23.1-19 від 14.08.2019 року повідомило, що паспорт громадянина України у гр. ОСОБА_1 був вилучений відповідно до п. 107, 108Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015 року № 302, у зв`язку з тим, що на момент видачі паспорта Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_1 не мав підтвердження, зокрема реєстрації місця проживання на території України станом на 24 серпня та 13 листопада 1991 року, внаслідок чого паспорт громадянина України, виданий 27.10.2006 року визнано незаконно виданим внаслідок виявлення факту неналежності ОСОБА_1 до громадянства України, що підтверджується вказаним повідомленням (а.с.19-21).

В той же час, згідно рішення Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 2-о-87/2006 від 22 травня 2006 року, яке набрало законної сили 02.06.2006 року, та ухвали від 04.07.2007 року про роз`яснення рішення суду, мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнана такою, що постійно проживала на території України у період з лютого 1991 року по квітень 1997 року зі своїми дітьми у с. Шляхове Бериславського району Херсонської області. Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_2 проживала у с. Шляхове разом зі своїми дітьми. На той час вона мала двох малолітніх синів - ОСОБА_4 , 1986 року народження та ОСОБА_1 , 1987 року народження, що підтверджується копією рішення Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 2-о-87/2006 від 22 травня 2006 року ( а.с. 10) та копією ухвали Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 2-о-87/2006 від 04.07.2007 року (а.с.11).

Тобто заявник ОСОБА_1 станом на лютий 1991 року перебував у віці 3 років.

Вищевказані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.25-26), які підтверджують факт постійного проживання родини ОСОБА_1 , в тому числі ОСОБА_2 зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у с. Шляхове Бериславського району Херсонської області у період з початку 1991 року по квітень 1997 року.

Однак, відсутність реєстрації за місцем постійного проживання на той час малолітнього ОСОБА_1 станом на серпень та листопад 1991 року стала підставою для вилучення раніше виданого паспорта громадянина України.

Відповідно пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 встановлено, що судам необхідно звернути увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення:

-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

-встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону

України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про громадянство України», громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Оскільки мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 згідно з Указом Президента України №533/2012 від 31.08.2012 набула громадянство України відповідно до статті 9 Закону України «Про громадянство України», а батьку ОСОБА_3 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та видана довідка №278/06 про реєстрацію особи громадянином України від 11.08.2006, то ОСОБА_1 має змогу оформити набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».

Частиною першою статті 8 Закону України «Про громадянство України» визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набута громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до вимог пункту 1 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок провадження), для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення, набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до пункту 27 Порядку провадження для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 24.08.1991 на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку:

а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в) один із таких документів:

-декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

-зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами'(підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

-декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом, із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

-декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у Країні своєї громадянської належності;

(Підпункт "в" пункту 24 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 594/2019 від 13.08.2019);

-заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту, а також:

а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;

б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Таким чином, надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт проживання заявника на території України.

Приймаючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, Законом України «Про громадянство в Україні, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (прож. за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90, ЄДРПОУ 37834773) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Грибоїдов Ечміадзінського району Республіки Вірменія, номер за ДРФО НОМЕР_2 , довідка про вилучення паспорта громадянина України № 2301/01-5 від 18.12.2018, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на території України з лютого 1991 року по 24 серпня 1991 року, в тому числі станом на 24 серпня 1991 року (на момент проголошення незалежності України) та станом на 13 листопада 1991 року (на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" № 1636-ХІІ від 08.10.1991 року) для встановлення належності громадянства України і отримання паспорту громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 06.03.2020.

Суддя: Л. А. Кондус