Ухвала суду № 88086389, 04.03.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 188/601/17

Провадження № 1-кп/185/178/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року суд присяжних Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

судді Самоткан Н.Г.,

присяжних

основних Дюдюк С.Ф., Кучиної І.М., Кравченка О.О.

запасного Василенко А.І.

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград в режимі дистанційного судового засідання з Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю прокурора Ларченка Я.І.

потерпілої ОСОБА_2

захисника Копйової О.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії запобіжного заходу до 09.03.2020 року. Обвинувачений утримується під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочинів, частина з яких відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений може впливати на потерпілу, свідків, і це було підтверджено листами з погрозами обвинуваченого, що надійшли на адресу потерпілої, її показами в судовому засіданні, обвинувачений схильний переховуватись від суду та вчинити новий злочин. Інший більш м`який запобіжний захід, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Потерпіла підтримала заявлене клопотання прокурора.

Обвинувачений не заперечує проти продовження дії запобіжного заходу.

Захисник підтримала позицію обвинуваченого.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд присяжних приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 09.03.2020 року, однак, завершити кримінальне провадження до вказаної дати неможливо, оскільки є необхідність оголошення перерви з незалежних від суду причин на більш тривалий період.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такий як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, частина яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі. Під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від суду. Це є одним підтвердженням наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, для вирішення питання про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням розпочато, допитана потерпіла та декілька зі свідків обвинувачення, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого на свідків, які ще судом не були допитані, та потерпілу, що знайшло своє підтвердження в суді, оскільки потерпілою були надані листи від обвинуваченого з погрозами на її адресу. Потерпіла в судовому засіданні під час допиту повідомила, що обвинувачений, навіть перебуваючи під вартою, продовжує висловлювати на її адресу і її рідних погрози, які вона сприймає реально, боїться за своє житті та близьких. Тобто на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності. Оскільки інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_1 злочини згідно обвинувального акту були вчинені в період іспитового строку, що був встановлений обвинуваченому попереднім вироком, що є підтвердженням схильності обвинуваченого до продовження злочинної діяльності та великої ймовірності вчинення ним нового злочину.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність, а особа обвинуваченого перестала бути суспільно небезпечним.

Тому, на думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд присяжних, -

П О С Т А Н О В И В :

Оголосити перерву за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст.115 КК України, до 27 березня 2020 року о 15:30 год.

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 02.05.2020 року, включно.

Строк дії ухвали - до 2 травня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Судді Ю.А. Мельник

Н.Г. Самоткан

Присяжні С.Ф.Дюдюк

І.М. Кучина

О.О. Кравченко