Вирок № 88085800, 10.03.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/632/20

(1-кп/199/213/20)

ВИРОК

іменем України

2020 року березня місяця 10 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання - Парлагашвілі К.Г.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12020040630000034 від 07.01.2020 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого неофіційно - різноробочим, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 11.07.2016 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, зараховано за ч. 5 ст. 72 КК України з 06.05.2016-11.07.2016, вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2014 виконати самостійно;

- 02.10.2017 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначеним покаранням поглинути покарання за вироком від 11.07.2016, зарахувати в строк покарання відбуте покарання за вироком від 11.07.2016 у вигляді 1 року позбавлення волі, строк рахувати з моменту затримання, -

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора - Понедільченка І.О.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

представника потерпілої - Кухарова О.О.,

захисника - Коваль О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро дане кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.

Так, 28.12.2019 приблизно об 11-49 годині ОСОБА_1 з метою пошуку підробітку прибув до офісу, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «СКС», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 60. У ОСОБА_1 , який перебував у вказаному місці, раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, а саме: в приміщення № 1 офісу за адресою: м. Дніпро , вулиця М.Малиновського, 60 . ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, у вказаний час підійшов до дверей приміщення офісу № 1 вказаного офісу та, скориставшись тим, що двері вказаного приміщення не замкнені на замок, відчинив їх рукою та проник у середину, де, оглянувши кімнату, побачив на підлозі сумку чорного кольору, яка належить потерпілій ОСОБА_2 .

Далі, ОСОБА_1 28.12.2019 приблизно об 11-50 годині, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, вчиняючи повторно умисний корисний злочин, перебуваючи у приміщенні № 1 офісу ТОВ «СКС», розташованого за адресою: м. Дніпро, вулиця М. Малиновського, 60, з сумки чорного кольору викрав гаманець, який матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_2 не становить, з грошовими коштами, а саме: грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, купюрами номіналом по 200,00 гривень, в кількості 20 штук, 500,00 гривень, в кількості 2 штук.

Після чого, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, з таємно викраденим майном покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 5000,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчиненого кримінального правопорушення і пояснив, що він 28.12.2019 у денний час знаходився в офісі ТОВ «СКС», який розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця М. Малиновського, 60. Там він побачив, що офіс №1 був не замкнутий не замок. Він відчинив двері рукою та проник до цього офісу, де нікого не було. На полу він знайшов сумку, в середині якої був гаманець, який він викрав. В гаманці були гроші в сумі 5 000,000 гривень, які він залишив собі, а гаманець та картки, які в ньому були, він викинув. Пізніше до нього додому прийшли співробітники поліції та забрали його до райвідділку. Він одразу визнав свою вину та розкаявся у вчиненому. Гроші в сумі 5 000,00 гривень він вішкодував.. Не заперечує відшкодувати моральну шкоду та сплатити витрати потерпілій на правову допомогу. Скоїв злочин тому, що йому були потрібні гроші. Просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Крім пояснень ОСОБА_1 , із визнанням винуватості, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 28.12.2019 об 11-00 годині вона приїхала до офісу «СКС», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського 60. В офісі №1 на підлозі вона залишила свою сумку чорного кольору, в якій знаходився її гаманець, всередині якого були грошові кошти в сумі 5 000,00 гривень. Вона вийшла з кабінету і, повернувшись приблизно через 5 хвилин, взяла сумку та пішла у справах. Пізніше, вже в своїй машині, вона виявила, що в її сумці відсутній гаманець, який там лежав. Вона відразу подзвонила своїй співробітниці та попросила пошукати гаманець. Остання звернулась до охорони, вони передивились записи з камер відеоспостереження, на одній з яких було видно як обвинувачений викрав її гаманець. Вона звернулася до поліції і в подальшому встановили та розшукали ОСОБА_1 , який скоїв цю крадіжку. На теперішній час спричинена шкода їй відшкодована. Просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду та стягнути з нього моральну шкоду та витрати на правову допомогу;

- заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 06.01. 2020, відповідно до якої остання просить органи поліції прийняти заходи до невідомої особи, яка 28.12.2019 о 11-40 годині в офісному приміщенні за адресою: вул. М.Малиновського, 60 в м. Дніпро , з її сумки викрала гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000,00 гривень;

- протоколом огляду місця події від 06.01.2020, відповідно до якого встановлено та оглянуто місце скоєння злочину, а саме кімната №1, розташована в приміщені офісу «СКС» за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського 60;

- висновком судової трасологічної експертизи № 19/104-7/3/96 від 23.01.2020, та фото таблицею до неї, відповідно до якого три сліди пальців рук розмірами 24х15мм, 24х12мм, 23х12мм, відкопійовані на липких стрічках розмірами відповідно 37х53мм, 37х48мм, 37х35 мм, які вилучено 06.01.2020 в ході огляду місця події, а саме за адресою: вул. М.Малиновського, 60 , м . Дніпро, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Дані сліди залишені відповідно безіменним пальцем правої руки, мізинцем правої руки та вказівним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2020, згідно з яким гр. ОСОБА_4 впізнала особу, зображену на фото №3, яка проживає в будинку АДРЕСА_1 .На фотознімку №3 зображений ОСОБА_1 ;

- переглядом в судовому засіданні диску з відеозаписом від 28.01.2020 з камер відеоспостереження з приміщення за адресою вул. М . Малиновського 60 в м . Дніпро, після перегляду якого обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що на вказаному відеозапису зафіксований саме він під час здійснення крадіжки гаманця з офісу «СКС» 28.12.2019;

- речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, поєднані з проникненням у інше приміщення.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_1 у суду немає.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав та покаявся, раніше судимий, працює неофіційно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, характеризується задовільно, думку потерпілої, добровільне відшкодування спричиненої матеріальної шкоди в повному обсязі.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, судом також визнається добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, потерпілої та її представника, обвинуваченого та його захисника, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, дані про особу обвинуваченого,та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов та із врахуванням добровільного відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди в сумі 5 000,00 гривень, остання просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду в сумі 4 000,00 гривень, та понесені витрати на правову допомогу в сумі 6 000,00 гривень.

Прокурор позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав повністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 визнав повністю.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування спричиненої моральної шкоди та витрат на правову допомогу, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Фізична особа, дією або бездіяльністю якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язана вчинити необхідні дії для його негайного відновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України). Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не учиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи роз`яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, враховуючи характер і глибину емоційних та моральних страждань, перенесених потерпілою в наслідок вчинення злочину, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості, вважає суму, зазначену потерпілою в своїй позовній заяві, такою, що відповідає завданій моральній шкоді, а тому в якості компенсації моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягає стягненню сума в розмірі 4 000,00 гривень.

Згідно з ч.1 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьої цієї статті. Відповідно до ч.2 ст.120 КПК витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ЦПК України закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правову допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання розміру процесуальних витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд виходить із тих міркувань, що до таких витрат належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом - представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про оплату вартості зазначеної правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно зі ст.ст. 26,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Враховуючи те, що потерпілою ОСОБА_2 суду були надані копія договору про надання юридичних послуг від 18.02.2020, копія рахунку-фактури №18-02/20 від 18.02.2020, дублікат квитанції № 0.0.1621272311.11 від 18.02.2020 про перерахування коштів в розмірі 6 000,00 гривень на рахунок адвокатського об`єднання «Юстіум», понесені останньою витрати на правову допомогу повністю підтверджені потерпілою, тому її позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню і підлягають стягненню на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 6 000,00 гривень.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути витрати, пов`язані із проведенням судової трасологічної експертизи в сумі 1256,08 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 000,00 (чотири тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 6 000,00 (шість тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судової трасологічної експертизи в сумі 1256,08гривень ( одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечелівський район/24060300; ЄДРПОУ 37989253, НОМЕР_1; висновок № 19/104-7/3/96 від 23.01.2020).

Речові докази: СД-диск із записом камер відеоспостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження; сліди папілярних візерунків пальців рук на фрагментах ліпкої стрічки - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя:

10.03.2020