Ухвала суду № 88084884, 10.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3657/20

Провадження 2/127/551/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Департаменту Архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про знесення самовільно побудованої господарської будівлі та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вище вказана позовна заява.

Дана позовна заява 21.02.2020 року була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків строком не більше п`яти днів з моменту отримання копії ухвали, з наступних підстав.

Згідно п. 8 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, позивачем не зазначено чи існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позовна заява не містить зазначення ціни позову попри те, що позов підлягає грошовій оцінці.

Матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна, яким би підтверджувалась ціна позову.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем сплачено судовий збір двома квитанціями у розмірі 768,40 грн. від 23.12.2019 року та у розмірі 1333,60 грн. від 20.01.2020 року. Суд звертає увагу, що квитанція про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. від 23.12.2019 року, яка долучена до позовної заяви, не розцінюється як належна сплата судового збору у відповідному розмірі, оскільки вказана сума перерахована на невірний рахунок суду.

Позивач просить суд розстрочити сплату судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» до отримання висновку експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на зміст ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у суду відсутні підстави для розстрочення позивачу сплати судового збору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01.01.2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про поновлення порушеного права шляхом знесення самовільно побудованої господарської будівлі та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.

За таких обставин, вважаю за необхідне визначити позивачу ОСОБА_1 доплатити судовий збір у розмірі 9 176,40 грн. за реквізитами: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Одержувач: УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; Код ЄДРПОУ 38054707; Банк: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінал платіжного документу.

У позовній заяві позивач посилається на договір від 25.03.1993 року, проте даний договір поганої якості, що позбавляє суд встановити зміст даного договору.

Крім того, позовна заява не містить посилання на докази (відповідні правовстановлюючі документи: свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, тощо та докази державної реєстрації права власності) про те, що позивач ОСОБА_1 є власником відповідної частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно позовної заяви позивач просить зобов`язати відповідача знести за свій рахунок самовільно зведену прибудову до належної йому на праві власності частини будинковолодіння (будинок В) за адресою: АДРЕСА_1 , яка побудована на земельній ділянці, що була виділена під будівництво сараю б1, звільнивши самовільно захоплену земельну ділянку під цим сараєм.

Разом з тим, позивач не додав до позову докази, які підтверджують виділення органом місцевого самоврядування позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вказавши відповідну площу земельної ділянки та її конфігурацію, окремо від земельної ділянки, яка приватизована і перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивачу слід надати докази для усунення розбіжностей з приводу того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (про яку йде мова у позові) і земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (за даною адресою виданий відповідний Державний акт на право власності на земельну ділянку, в тому числі на ім`я позивача) – це одна і та ж земельна ділянка. Оскільки згідно наданої позивачем довідки встановлено, що рішенням виконкому Вінницької міської ради №200 від 04.06.1987 року будинку з існуючим АДРЕСА_2 , а Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 виданий 15.03.2012 року, тобто пізніше, і в даному Державному акті вказано місце знаходження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем не зазначено доказів, що спірна земельна ділянка та розміщене на ній будинковолодіння не перебуває під арештом або забороною, в іпотеці та інше.

Позовна заява не містить посилання на докази про те, чи встановлювався між сторонами порядок користування спірною земельною ділянкою або укладалася відповідна нотаріально посвідчена угода щодо користування спірною земельною ділянкою, чи встановлювався порядок користування будинковолодінням між сторонами.

Позовна заява не містить посилання на докази про те, чи здійснювався між сторонами виділ в натурі частки із спільної власності на спірне будинковолодіння.

Позивачем не зазначено доказів про те, хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та кому і на яке конкретне майно видано свідоцтво про право на спадщину.

Позивач в прохальній частині позову просить суд зобов`язати ОСОБА_2 знести за свій рахунок самовільно зведену прибудову, яка побудована на земельній ділянці, яка виділена позивачу під будівництво сараю, звільнивши самовільно захоплену земельну ділянку, однак позовна заява не містить посилання на докази, що відповідач ОСОБА_2 побудував спірну будівлю саме на частині земельної ділянки позивача, а також не зазначено доказів у підтвердження фактичного існування даної прибудови на земельній ділянці, яка належить позивачу.

Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви надані копії документів неналежної якості, зокрема договір від 25.03.1993 року, технічний паспорт на будинковолодіння, з яких неможливо встановити дату, суть та умови.

Позовна заява не містить обґрунтування з посиланням на відповідні норми права щодо необхідності участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Департаменту Архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради та яким чином можливе рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов`язки Департаменту Архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради.

Позовна заява не містить посилання на докази щодо незаконного будівництва відповідачем спірної будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Позивачем ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано 26.02.2020 року, однак вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк та станом на 10.03.2020 року, не усунуті, тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Департаменту Архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про знесення самовільно побудованої господарської будівлі та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.03.2020 року.

Суддя