Рішення № 8808268, 17.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2010 р. Справа № 4/7/10

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”,

вул. Майська, 86-а, м. Донецьк, 83030

Відповідач 1. Фізична особа підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнська

транспортна компанія”,

пр. Жовтневий, 336, м. Миколаїв, 54049

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача- Стеценко О.В. довіреність № 13 від 11.02.10р.

Від відповідача 1 - не зявився

Від відповідача 2 - не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 38312,00 грн., з яких: 23475,30 грн. основного боргу, інфляції за період з жовтня 2007р. по листопад 2009р. у сумі 12972,70 грн., 3% річних за період з 30.09.07р. по 25.12.09р. у сумі 1864,24 грн.

Відповідачі про час судового засідання належним чином повідомлені за юридичною адресою, відповідно до ст.64 ГПК України, але відзив та витребувані в ухвалі суду від 26.01.2010 р. документи не надали, представники в судове засідання без поважних причин не зявилися.

Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачів 23475,30 грн. основного боргу, інфляції за період з жовтня 2007р. по листопад 2009р. у сумі 12972,70 грн., 3% річних за період з 30.09.07р. по 25.12.09р. у сумі 1864,24 грн. посилаючись на неналежне виконання відповідачем-1 своїх обовязків за договором купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № Z 08-039 від 18.08.2006р., а також договір поруки № 208-01 від 01.09.06, за яким другий відповідач відповідає за виконання відповідачем-1 умов договору в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але не в повному обсязі та підлягають задоволенню частково за рахунок відповідача-1, виходячи з наступного:

- 18.08.2006р. позивач та відповідач-1 уклали договір купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № Z 08-039 (арк.спр. 14-19) відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобовязання передати певну кількість пального у власність відповідачу-1, а відповідач-1 зобовязувався прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.

- На виконання умов договору за видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи (а.спр. 23, 25-43) позивач поставив у період з 30.09.06 по 30.09.07 відповідачу-1 товар на загальну суму 254147,29 грн.

- Відповідач-1 частково оплатив отриманий товар у сумі 230672 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку (арк.спр. 44-47).

Таким чином, борг відповідача-1 за договором на час розгляду справи складає 23475,29 грн., що підтверджується також актом звірки розрахунків станом на 01.11.08 (а.с.22).

- Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

- У звязку з простроченням відповідачем-1 виконання грошових зобов'язань в сумі 23475,29 грн., позивачем нараховано за період з листопада 2007р. по листопад 2009р. інфляція в сумі 12972,70 грн., яка підтверджена розрахунками позивача та підлягає задоволенню повністю на підставі ст.625 ЦК України.

- Нараховані позивачем 3 % річних у сумі 1864,24 грн. за період з 30.09.2007р. по 25.12.2009р. підлягають задоволенню частково з 11.10.2007р., оскільки відповідно до п. 4.3 договору купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № Z 08-039 сторонами було обрано лімітну схему відпуску пального, відповідно до якої відповідач-1 зобовязується здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримане протягом одного календарного місяця на підставі даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах (або у рахунках на сплату товару, що були надані у відповідності до умов цього договору) та у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем-1 протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.

Позивачем надано докази здійснення останньої поставки товару відповідачу 30.09.2007р. За розрахунком суду, здійсненого за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3. сума 3% річних з 11.10.07 по 25.12.09 складає 1825,61 грн. Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

- Щодо стягнення визначених сум з обох відповідачів на підставі договір поруки № 208-01 (арк.спр. 20-21) відповідно до умов якого, відповідач-2 поручався перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх обовязків за договором купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № Z 08-039, суд виходить з того, що згідно ст. ст. 543, 554 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Позивач пояснив, що не може надати докази предявлення вимоги до відповідача-2, оскільки вона не предявлялась.

Крім того, позивачем надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 320758 , з якої вбачається, що 16.10.2008 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнська транспортна компанія”, що не повязано з її банкрутством.

Згідно ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнська транспортна компанія” слід припинити на підставі ч. 6 ст. 80 ГПК України.

Ухвали суду, надіслані за місцем проживання відповідача-1 по вул. Космонавта Волкова, 105, яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулись з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою.

Між тим, норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони. Відповідач-1 відповідно до ст.45 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, відзив та доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав, наявність боргу не заперечив.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач-1 своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково за рахунок відповідача-1 , судові витрати слід віднести на відповідача-1 , оскільки спір виник з його вини, провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнська транспортна компанія” припинити.

Керуючись ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” (вул. Майська, 86-а, м. Донецьк, код 32183378) суму 23475,30 грн. основного боргу, 12972,70 грн. інфляції, 1825,61 грн. 3% річних, 384,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 38,63 грн. 3% річних в позові відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнська транспортна компанія” припинити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя