ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2010 р. Справа № 17/259/09
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Обухова Ю.В., довіреність № 1562/209/14/22 від 15.06.09р.,
від відповідача –не з`явився,
від третьої особи –Кернос С.А.,
В судовому засіданні приймає участь прокурор Коробченко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/259/09
За позовом: Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави –в особі Миколаївської
міської ради, 54027, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20,
До Миколаївської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів,
54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18,
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача: Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у
Миколаївській області, 54030, Миколаїв, вул. Артилерійська, 18,
про: зобов??язання звільнити земельну ділянку, яка використовується без
правовстановлюючих документів та привести її у придатний для використання стан,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави –в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Миколаївської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про зобов?язання звільнити земельну ділянку, яка використовується без правовстановлюючих документів та привести її у придатний для використання стан.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
За договором на право тимчасового користування землею № 146-99 від 23.12.1999р., земельна ділянка площею 4304 кв.м, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул. Спортивний ріг проспекта Леніна поблизу готелю «Турист», надана відповідачеві у короткострокове тимчасове користування строком на п’ять років
Згідно ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. № 963-IV (із змінами), самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 963, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
При перевірці дотримання вимог земельного законодавства, держінспектором управління з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області встановлено, що Миколаївська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 4304 кв.м. розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул. Спортивний ріг проспекта Леніна поблизу готелю «Турист», про що складено відповідний акт від 03.08.2009р.
Згідно ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Приписи статтей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статтей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України, зокрема, ст.764 цього Кодексу визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 759, ч. 2 ст. 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст. 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцевим розташуванням земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього Закону, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України „Про оренду землі” містить положення, які не є тотожними відповідним нормам ЦК України та ГК України.
Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Враховуючи, що законодавством передбачений спосіб волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії, а таке рішення стосовно продовження строку дії договору № 146-99 від 23.12.99р. не приймалось, тому вважати його продовженим підстав не має.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Телефонограмою від 18.03.2010р. відповідач клопоче про перенесення судового засідання у зв`язку із не можливістю направити свого представника у судове засідання. Суд відхилив клопотання відповідача, оскільки ухвалою суду від 18.02.2010р. явка його представника у судове засідання обов`язковою не визнавалася; згаданою ухвалою суд не зобов`язував відповідача вчинити певні дії. За таких обставин суд розцінює клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як штучне затягування розгляду спору.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги прокурора м.Миколаїва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Миколаївську обласну організацію Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) звільнити земельну ділянку площею 4304 кв.м., розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул. Спортивний ріг проспекта Леніна, привести її у придатний для використання стан та повернути за належністю Миколаївській міській раді.
3. Стягнути з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 85грн. державного мита.
4. Стягнути з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Судове рішення № 8808115, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 18.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/259/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: