Ухвала суду № 8808057, 15.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"15" березня 2010 р. Справа № 4/190/07

Скаржник (боржник)

Фізична особа підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Стягувач

ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” в особі Миколаївського РУ,

вул. Фрунзе, 27, м. Миколаїв, 54029

Орган, дії якого оскаржуються

Центральний відділ Державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції,

пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54056

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від стягувача- Ремешевський С.А. довіреність № 3872 від 12.08.08р.

Від боржника - ОСОБА_1

Від ДВС - не зявився

СУТЬ СПОРУ: розгляд скарги на бездіяльність органів ДВС.

ДВС вимоги ухвал суду від 15.01.10, 27.01.10 не виконала , відзив на скаргу та витребувані документи не надала, представник без поважних причин в судове засідання не з»явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника (боржника) , представника стягувача , господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявник (боржник) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції і просить визнати її бездіяльність неправомірною та зобовязати її зняти арешт з розрахункових рахунків в ЗАТ КБ «ПриватБанк»та Миколаївському ВФ АКБ «УСБ», а також повернути незаконно списані грошові кошти в сумі 530,42 грн., а виконавче провадження про примусове виконання наказу № 4/190 господарського суду Миколаївської області від 22.06.07р. закінчити.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга відповідача обґрунтована та підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.07р. з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі Миколаївського РУ було стягнуто суму 9300,14грн. основного боргу, 838,93 грн. заборгованості по простроченим відсоткам та 803,70грн. суму пені, 109,04 грн. держмита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 11169,63 грн.

22.06.07р. позивачеві було видано наказ, який надіслано до Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ для виконання.

13.09.2007р. на підставі наказу по справі № 4/190/07 Центральним відділом ДВС Миколаївського МУЮ було відкрито виконавче провадження та винесено відповідну постанову.

05 лютого 2008 року постановою про арешт коштів боржника на підставі наказу 4/190 від 22.06.07р. державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти в сумі 11169,81 грн., які належать ПП ОСОБА_1 та знаходяться на рахунках Миколаївського РУ «ПриватБанк»та Миколаївського ОФ АКБ «УСБ».

14 травня 2008 року ОСОБА_1 вніс на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ЗАТ КБ «Приватбанк»грошові кошти в сумі 11170,00 грн., з вказівкою поповнення карти, згідно рішення суду. Крім того, боржником було внесено всі необхідні платежі, пов'язані з виконавчим провадженням (арк.спр. 92, 94).

23 травня 2008 року боржник повідомив Центральний відділ державної виконавчої служби ММУЮ про поповнення грошових коштів в сумі 11170,00 грн. на свій розрахунковий рахунок у ЗАТ КБ «ПриватБанк», згідно рішення суду та додав відповідні квитанції від 14 травня 2008 року.

14 липня 2008 р. заявник звернувся зі скаргою у відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на неправомірну бездіяльність державного виконавця Бойченко С.С. та вимогою зобов'язати державного виконавця Бойченко С.С. закінчити виконавче провадження про стягнення грошових коштів в сумі 11169,81 грн. на користь ЗАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з погашенням вказаної суми.

11.08.2008 роки, на подану скаргу, листом від 11.08.08р. ГУЮ у Миколаївській області повідомило, що за повідомленням ЗАТ КБ «ПриватБанк», заборгованість в сумі 11169,81 грн. боржника не погашена.

На самостійну заяву боржника стягувач надав відповідь 07.10.2008 року про те, що 14 травня 2008 року на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 поступили грошові кошти в сумі 11170,00 грн., 15 травня 2008 року на вказаний розрахунковий рахунок виконавчою службою був накладений арешт, і до теперішнього часу постанова про зняття арешту або списання вказаних грошових коштів від державної виконавчої служби в адресу банку не поступала.

Платіжна вимога № 4-190/2 свідчить, що лише 23.10.08р. з боржника було списано на користь ДВС суму 11169,81 грн., а 07.11.08р. ДВС перерахував стягувану суму позивачу.

Отже, посилання стягувача на те, що чинність арешту було припинено банком самостійно на підставі п. 10.10 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»затв. Постановою правління НБУ від 21.01.04р. № 22, згідно якої у разі надходження до банку платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. Після списання за платіжною вимогою суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта, не відповідає дійсності.

Крім того, згідно п. 10.11 Інструкції звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Проте, 23 жовтня 2008 року за меморіальним ордером № 4-190 від 23.10.08р. Центральним відділом ДВС ММУЮ з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 в Миколаївському ОФ АКБ «УСБ»м. Миколаєва було зайве стягнуто ще 530 грн. 42 коп., в рахунок часткового виконання рішення господарського суду, на підставі наказу № 4/190 від 22.06.2007 року господарського суду Миколаївської області на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк».

На вимоги ухвал суду від 15.01.10, 27.01.10, ДВС матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні , докази зняття арешту за рішенням господарського суду по справі № 4/190/, письмові пояснення щодо оприбуткування 530,42 грн. за меморіальним ордером № 4-190 від 23.10.08р. або повернення цих коштів боржнику не надала.

Згідно ст.ст. 25,30, 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону . Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається

сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника,

скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого

органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, визначене свідчить, що Центральний відділ ДВС ММУЮ не виконує покладені на неї законом обов'язки, тому скарга боржника на її бездіяльність є цілком обгрунтованою.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Миколаївської області від 11.06.07р. по справі № 4/190/07 неправомірною.

Зобовязати Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, код 35065742):

-виконавче провадження про примусове виконання наказу № 4/190 господарського

суду Миколаївської області від 22.06.07р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк»суму 11169,81 грн. закінчити;

- зняти арешт з розрахункових рахунків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОФ АКБ «УСБ».

- повернути незаконно стягнені грошові кошти в сумі 530,42 грн. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) .

Ухвала може бути оскаржена.

Суддя