Рішення № 88079655, 10.03.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/509/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) про: визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком; зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.10.2019, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно переведено її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, оскільки у поданій заяві позивач просила саме призначити їй пенсію за віком та зазначала, що за призначенням пенсії за віком звертається вперше. Вважає, що у даному випадку відповідач мав саме призначити їй пенсію за віком, а не переводити з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01.10.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За період з 18.12.2003 по 30.09.2019 отримувала пенсію за вислугу років. Вважає, що оскільки позивач вперше реалізувала своє право на призначення пенсії у грудні 2003 року, то відсутні підстави для призначення їй пенсії повторно, хоч і за нормами іншого закону. У даному випадку відповідач здійснив переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у відповідності до статті 10 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.12.2003 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (як працівнику освіти), обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.33-37).

01.10.2019 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком (перехід на інший вид пенсії), в якій власноручно зазначила, що наполягає саме на призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також вказала, що за призначенням пенсії за віком звертається вперше (а.с.14,43).

З 01.10.2019 відповідачем переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.13,38-42).

09.12.2019 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просила, зокрема, надати офіційні роз`яснення стосовно причин та мотивів рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком (а.с.18-19).

Листом від 03.01.2020 №67/02/М-12 відповідач повідомив позивача, що з 01.10.2019 на підставі поданої заяви від 01.10.2019 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі статті 45 вказаного закону, а інше чинним законодавством України не передбачено (а.с.15-17).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Вказаний закон є спеціальним законом, який визначає призначення, перерахунок і виплату пенсій.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже Законом №1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, що була призначена позивачу 18.12.2003.

Водночас такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років, передбачена статтею 2 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено порядок переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до абзацу 2 якої, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом. При цьому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію у 2003 році відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулася вперше.

Із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) позивач до ГУ ПФУ в Чернігівській області не зверталася.

Суд відхиляє посилання відповідача на той факт, що оскільки позивач вперше реалізувала своє право на призначення пенсії у грудні 2003 року, то відсутні підстави для призначення їй пенсії повторно, хоч і за нормами іншого закону, з огляду на таке.

На переконання суду відповідач помилково ототожнює поняття «перехід» та «переведення» з одного виду пенсії на інший, «вид пенсії» за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «інші види пенсій», призначені за іншими законами.

У спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення частини 3 статті 45 Закону №1058-IV в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Аналогічний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (21-6331а15), Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справах №876/5312/17 (11-731апп18) та №577/2576/17, Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 13.12.2018 у справах №682/1917/17 (К/9901/38478/18), №497/2155/16-а (К/9901/24093/18), від 18.01.2019 справа №577/5237/16-а (№ К/9901/21869/18).

У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд відхиляє і посилання відповідача на здійснення переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у відповідності до статті 10 Закону №1058-IV, оскільки вказаною нормою передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Отже стаття 10 Закону №1058-IV також стосується видів пенсії, призначених саме за цим законом, а не інших видів пенсій, призначених за іншими законами.

Таким чином відповідач, після звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, повинен був призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не вирішувати питання щодо доцільності її переведення з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону №1788-ХІІ, на пенсію за віком, передбачену Законом №1058-IV.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 вказаної статті заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Крім того суд зазначає, що, у відповідності до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Водночас, як встановлено судом вище, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про застосування у спірних правовідносинах частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.

За таких обставин при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 1 статі 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з заявою про призначення пенсії за віком звернулася до ГУ ПФУ в Чернігівській області 01.10.2019 (а.с.14,43), а тому пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV має бути призначена ОСОБА_1 з 01.10.2019.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустими доказами правомірність прийнятого рішення, отже не доведено правомірність своїх дій щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.10.2019, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Суддя В.В. Падій