Ухвала суду № 88079512, 10.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2020 року справа № 580/813/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до суду з позовною заявою звернувся адвокат Федина О.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" (18005, м. Черкаси, вул. Волкова, 22), в якій просить:

-визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду;

-визнати протиправним та скасувати рішення КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (ЄДРПОУ 21368017), зафіксоване в акті огляду МСЕК №203 від 21.12.18 про відмову у визнанні ОСОБА_1 інвалідом з мотивів «підроблення медичної документації» та без проведення належних медичних обстежень стану здоров`я, встановлення наявності чи відсутності відповідних захворювань;

-зобов`язати КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (ЄДРПОУ 21368017) повторно розглянути питання про визнання ОСОБА_1 інвалідом за результатами огляду, проведеного з 18.09.18 по 21.12.18 з урахуванням незаконності відмови у визнанні інвалідом з підстав «підроблення документа».

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП).

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позові позивач посилається на проходження військової служби (військовий квиток), кримінальне провадження, матеріали медико-експертної справи, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, однак до суду не надано даних доказів.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обгрунтування позову для всіх учасників справи.

При цьому, ч. 5 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про витребування доказів. Однак, ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, факт неможливості надання певних документів пов`язується з діями щодо їх отримання.

Окрім того, подаючи позовну заяву, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, предметом даної позовної заяви є правомірність прийняття відповідачем рішення від 21.12.2018.

Одночасно з поданим адміністративним позовом, представником подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Заява вмотивована тим, що спірне рішення вчасно не було оскаржено внаслідок неповідомлення позивача про прийняте рішення.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно відмітки Черкаського окружного адміністративного суду, датою звернення з даним адміністративним позовом є 06.03.2020.

При цьому, ОСОБА_1 про спірне рішення повинен був дізнатися ще 30.10.2018 році в наслідок повідомлення його особисто про виявлення факту підробки документів (лист КЗ ЧОЦМСЕ ЧОР від 01.11.2018 № 1551).

Таким чином, строк звернення до суду у позивача закінчився в квітні 2019 року.

Суд зазначає, що посилання позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що строк пропущений у зв`язку з тим, що про спірне рішення позивач дізнався лише з матеріалів кримінальної справ є необгрунтованим, оскільки період досудового розслідування в якому позивач брав участь тривав з 2018 року.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом, значно пропущено строк звернення до суду визначеного ст. 122 КАС України, а доводи зазначені в заяві про його поновлення не є поважними. Тому, з урахуванням відсутності зазначення у клопотанні непереборних підстав для звернення до суду вчасно, строк пропущено без поважних причин.

Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язати вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар