Рішення № 88079118, 10.03.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/315/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 21.01.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді його заяви від 13.11.2019 про надання дозволу на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (господарський двір), на території Старобілоуського старостинського округу;

- зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 13.11.2019 про надання дозволу на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (господарський двір), на території Старобілоуського старостинського округу у відповідності до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених Земельним кодексом України. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства та є протиправною.

Ухвалою судді від 24.01.2020 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений строк відповідач надіслав відзив на позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та зазначив, що під час проведення 20.12.2019 сесії Новобілоуською сільською радою питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства (господарський двір) було винесене на розгляд депутатів, але за наслідками голосування не набрало достатньої кількості голосів, щоб бути прийнятим. Чинним законодавством не передбачено повторне, з ініціативи органу місцевого самоврядування (без клопотання зацікавленої особи), внесення на розгляд депутатів сільської ради питання, яке розглянуто по суті і надана відповідь заявнику.

Враховуючи наведене, вважає, що Новобілоуська сільська рада вжила всіх передбачених чинним законодавством дій по розгляду звернення ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити у повному обсязі, з урахуванням таких обставин.

Судом встановлено, що 13.11.2019 (вх. №04-05/275) ОСОБА_1 звернувся до Новобілоуської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, із земель запасу (господарський двір) в АДРЕСА_1 , у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 4).

Відповідно до розпорядження сільського голови від 10.12.2019 №10 питання про надання позивачу вищевказаного дозволу винесено на розгляд тридцять восьмої сесії сільської ради сьомого скликання (а.с. 25-30).

Листом від 24.12.2019 за №03-08/961 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що 20.12.2019 відбулось засідання депутатів Новобілоуської сільської ради (тридцять восьмої сесії сьомого скликання). Питання надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою було винесено на розгляд сесії, однак не набрало достатньої кількості голосів, щоб бути прийнятим (а.с. 5).

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з положеннями статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічні підстави для відмови у наданні вищевказаного дозволу закріплені у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України

Виходячи с аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею до 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2019 (вх. №04-05/275) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, із земель запасу (господарський двір) в АДРЕСА_1 , у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 4).

Таким чином, враховуючи наведене та вимоги статті 123 Земельного кодексу України, відповідач у місячний строк повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Однак, не зважаючи на вищезазначені вимоги чинного законодавства, відповідач рішення не прийняв, чим порушив права та інтереси позивача.

При цьому, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо неприйняття мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.11.2019 (вх. №04-05/275) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (господарський двір), на території Старобілоуського старостинського округу.

Зобов`язати Новобілоуську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2019 (вх. №04-05/275) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (господарський двір), на території Старобілоуського старостинського округу, та прийняти мотивоване рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04411898, вул. Свиридовського, 54, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501).

Суддя С.В. Бородавкіна