Рішення № 88079022, 06.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/339/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанови, припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20 січня 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами №22/215 від 13.09.2019 та припис Управління Держпраці у Хмельницькій області про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області 13.09.2019 було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №22/215 на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, і 16.09.2019 винесено припис про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398, яким зобов`язано до 16.10.2019 усунути порушення ч.ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України та порядку повідомлення Державної фіскальної служби України та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМ України №413, які є протиправними, адже ці акти індивідуальної дії не відповідають вимогам закону, тому вони повинні бути скасовані.

Акт інспекційного відвідування, який було складено 10.09.2019 про проведення цього ж дня інспекційного відвідування з 08:40 до 10:30 години за адресою здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 (швейний цех) не відповідає дійсності, адже 10.09.2019 цього інспекційного відвідування не було, так як: 1) листом ТОВ "АЛЕКС" за №96/19 від 27.12.2019 стверджено, що згідно журналу обліку відвідувачів та пояснень охоронців, які здійснювали пропускний режим 10.09.2019 з 08:40 до 10:30 годин посадові особи Управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на охоронювану товариством територію по АДРЕСА_1 не проходили; 2) перелічені в Акті інспекційного відвідування особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 заперечують факт здійснення інспекційного відвідування 10.09.2019 посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області; 3) відповідно до змісту Акту інспекційного відвідування, процес інспектування фіксувався на відеокамеру, але на запит адвоката відповідач листом №7171/19 від 26.12.2019 повідомив, що файл який був долучений до матеріалів інспекційного відвідування пошкоджено, і його відкриття та копіювання на інші носії, не можливе. 10.09.2019 позивач подавала відповідачеві додаткові пояснення по Акту інспекційного відвідування та заперечення на припис. Вказані обставини свідчать, що відповідачем 10.09.2019 не проводилось не інспекційне відвідування, а було невиїзне інспектування, чого достатньо для скасування оскаржуваних постанов та припису.

Крім цього, потрібно враховувати, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 надали пояснення під психологічним тиском, і у наданих ними поясненнях вказували про укладення з ними договорів цивільно-правового характеру, але відповідач це залишив поза увагою. Укладені з цими особами договори підряду відповідають вимогам Цивільного кодексу України, і вони не є трудовими договорами, тому не має порушення передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до ухвали від 20.01.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було залишено без задоволення (арк. спр.70-72).

Згідно з ухвалою від 23.01.2020, суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників та витребував докази (арк. спр.78-79).

10.02.2020 до суду поступив Відзив на позовну заяву в якому вказано, що 06.09.2019 інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно вимог п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України №823 проведено захід - відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивача. У ході спілкування з працівниками швейного цеху, під час моніторингу дотримання вимог трудового законодавства, інспектори в межах своїх повноважень відібрали пояснення у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , які письмово підтвердили факт роботи у позивача в рамках графіку роботи з 09 до 18 години щоденно з вихідними днями: субота та неділя, а також неробочими святковими днями. Тиску на працівників, примушування до надання неправдивих пояснень не було. 10.09.2019 інспекторами здійснено інспекційне відвідування позивача, якій було вручено направлення на проведення заходу контролю. На вимогу інспекторів ОСОБА_1 надала завірені нею копії документів щодо роботи швачок. Після перевірки, вивчення та аналізу матеріалів отриманих в ході підготовки до інспекційного відвідування були зроблені висновки, які викладені в акті від 10.09.2019 №ХМ1911/1748/АВ. Під час проведення відвідування в швейному цеху ФОП ОСОБА_1 інспектори застали за роботою чотири швачки, які здійснювали пошиття дитячого одягу на обладнанні позивача в межах чіткого графіку роботи. Наявні в матеріалах справи свідчать саме про наявність трудових відносин, а не цивільно-правових з позивачем (арк. спр.140-143).

У відповіді на Відзив від 18.02.2020 позивач вказує, що наведені відповідачем аргументи не спростовують доводів позовної заяви з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справах: №1840/2507/18 від 13.06.2019; №127/21595/16-ц від 08.052018; №822/727/17 від 26.09.2018. Просить позов задовольнити (арк. спр.152-153).

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані учасниками докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

01.09.2019 ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено 4-и "Договори на виконання робіт" з виконавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 на пошиття дитячого одягу, а також додаткові угоди та складені Акти приймання-передачі частини виконаних робіт з цими особами (арк. спр.112-129).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , які датовані 06.09.2019 та є практично одного змісту, вони працюють у ОСОБА_9 у швейному цеху по АДРЕСА_1. Зарплату мають від виробітку (не отримала в одному випадку). Надали документи для укладення цивільно-правових договорів (арк. спр.130-133).

Отже, пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 констатують: 1) роботу цих осіб у ОСОБА_9 , а не у ФОП ОСОБА_1 , якого перевіряв відповідач; 2) отримання винагороди залежно від виробітку; 3) надання цими особами документів для укладення цивільно-правових угод.

Відповідно до Службової записки начальника відділу ОСОБА_2 та інспектора праці ОСОБА_3 від 06.09.2019, цього ж дня ними здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 (швейний цех) з метою інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин, відповідно до п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України №823 від 21.08.2019. Під час цього відвідування встановлено, що у швейному цеху працювало 4 працівники, які відшивали одяг. Відсутні документи, які підтверджують факт належного оформлення трудових відносин з особами, які представились найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 . Вважають за доцільне проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (арк. спр.96).

Згідно витягу з наказу №184 від 09.09.2019, наказано здійснити інспекційне відвідування по додержанню законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 (арк. спр.97).

Відповідно до Направлення на проведення інспекційного відвідування за №578/19 від 09.09.2019, яке дійсне з 09.09.2019 по 13.09.2019, на підставі наказу №184 від 09.09.2019, доручено провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (арк. спр.98).

Згідно з Актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1916/1748/АВ від 10.09.2019 (далі - Акт інспекційного відвідування), проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 у її присутності, місце проведення відвідування: АДРЕСА_4 , - місце реєстрації, АДРЕСА_1 (швейний цех) - фактична адреса діяльності. У розділі ІІ вказано, що посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.09.2019 згідно п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України №823 від 21.08.2019 було проведено відвідування швейного цеху за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відвідування у швейному цеху працювало 4 працівники, які відшивали одяг, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які дали письмові пояснення про те, що працюють у ФОП ОСОБА_1 . Процес інспекційного відвідування фіксувався на відеокамеру. Надані підприємцем правочини - "Договір на виконання робіт" не мають жодних конкретних норм та пунктів, статей, які б передбачали що сторони при укладенні цих правочинів керувались саме відповідними нормами, статтями чи розділами діючого Цивільного Кодексу України. Аналогічним чином вищевказані документи не мають у змісті жодного посилання (твердження погодженого обома сторонами чинного трудового законодавства України. Таким чином, враховуючи надані ФОП ОСОБА_1 документи встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та згаданими працівниками, в період з 01.09.2019 по дату завершення інспекційного відвідування, належним чином оформлені не були. У ІІІ розділі, також вказано, що: "... трудові відносини із ОСОБА_10 в період з 01 вересня по дату закінчення інспекційного відвідування належним чином не оформлені. Трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 у письмовій формі із вищевказаними працівниками (чи шляхом видання наказу про прийом) відповідно до вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, не укладений, до початку допуску працівника до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС...". Описані факти свідчать про недотримання вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМ України №413 (арк. спр.99-101).

12.09.2019 ФОП ОСОБА_1 були подані письмові заперечення на Акт інспекційного відвідування (арк. спр.102-105).

Згідно з листом №5383/19 від 13.09.2019 Управління Держпраці у Хмельницькій області повідомило що розглянуло лист ФОП ОСОБА_1 щодо наявності заперечень до Акту інспекційного відвідування. Висновки за результатами інспекційного відвідування, які оформлені Актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1911/1748/АВ від 10.09.2019, дають підстави для винесення припису інспекторами праці на усунення порушення законодавства про працю у відповідності до вимог пунктів 23, 24, 27 Порядку №295 (арк. спр.106).

Управлінням Держпраці у Хмельницькій області 16.09.2019 складено Припис про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398, у якому зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 16.10.2019 усунути порушення трудового законодавства, які були зафіксовані Актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1911/1748/АВ від 10.09.2019 (арк. спр.107).

15.10.2019 ФОП ОСОБА_1 надала Управлінню Держпраці у Хмельницькій області письмові Додаткові пояснення щодо Акта №ХМ 1911/1748/АВ та заперечення щодо Припису про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 10.10.2019 (арк. спр.108-109).

Листом за №6339/19 від 08.11.2019 Управління Держпраці у Хмельницькій області повідомило підприємця про розгляд листа ФОП ОСОБА_1 , який надійшов 15.10.2019, і що додаткові пояснення враховано, втім, наведені в листі доводи не спростовують обставини встановлені під час інспекційного відвідування. Також, роз`яснено ст.55 Конституції України (арк. спр.110).

Згідно Повідомлення одержання уповноваженою посадовою особою документів, для розгляду справи про накладення штрафу за №5376/19 від 13.09.2019 Управління Держпраці у Хмельницькій області повідомило позивача про одержання 12.09.2019 Акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1911/1748/АВ від 10.09.2019 для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю (арк. спр.87).

Відповідно до листа Управління Держпраці у Хмельницькій області №6628/19 від 25.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд 13.09.2019 справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , про що винесено постанову про накладення штрафу, яка була надіслана рекомендованим листом на юридичну адресу: АДРЕСА_4 . Оскільки, згадану постанову не отримано, управління повторно її надсилає ОСОБА_1 (арк. спр.22).

Згідно з Постановою про накладення штрафу №22/215 від 13.09.2019, враховуючи надані ФОП ОСОБА_1 документи, встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та працівниками, в період з 01.09.2019 по дату завершення інспекційного відвідування, належним чином оформлені не були. Роботодавцем не надано підтверджуючих документів про оформлення трудових відносин із працівниками. Керуючись ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України №509 від 17.07.2013, на підставі абзацу 2 ч.2 ст.265 КЗпП України вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 500760 гривень (арк. спр.89-90).

У письмовій інформації відповідача за №944/20 від 16.12.2019, наданої на вимогу суду, серед іншого стверджено: 1) допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки відбувся 09.09.2019, так як цього дня ФОП ОСОБА_1 самостійно прибула до Управління Держпраці у Хмельницькій області, де їй було вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування, і вона надала документи, які були потрібні інспекторам; 2) при вивченні змісту відносин, які склалися між ФОП ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (написано у інформації - ОСОБА_8 , що ймовірно є опискою) з приводу пошиття одягу, інспектори прийшли до висновку, що за змістом ці відносини є трудовими; 3) запис відеофіксації не має можливості надати суду, оскільки оригінальний диск пошкоджено (зчитування інформації виявилося не можливим) (арк. спр.167-169).

Отже, відповідач на запитання суду, яке викладене в ухвалі від 17.02.2020 (арк. спр.148-149), а саме, чи 10.09.2019 працівники Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проводили інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем проведення підприємницької діяльності, а саме по АДРЕСА_1 , пояснює проведенням інспекційного відвідування - 09.09.2019, що відповідно не є відповіддю на поставлене питання, і свідчить про не проведення інспекційного відвідування саме 10.09.2019, що питав суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням встановлених обставин, суд враховує наступне та робить такі висновки.

Частиною 1 ст.4 Закону України від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону № 877-V, планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону № 877-V, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Згідно з ч.11 ст.4 Закону № 877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 2 ст.8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ст.10 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має, зокрема, право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Постановою КМ України від 21.08.2019, №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №823, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п.п.5 п.5 Порядку визначає, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин).

Згідно з п.15 Порядку №823, за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4 - 11 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об`єктом відвідування.

Пунктом 33 Порядку №823 визначено, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Отже, інспектори відповідача 06.09.2019 провели відвідування ФОП ОСОБА_1 , відповідно до п.33 Порядку №823, який передбачає забезпечення роботодавця інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів додержання законодавства про працю, і відібрали пояснення у громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 та цього ж дня написали Службову записку на ім`я начальника управління Держпраці у Хмельницькій області.

В подальшому, відповідач наказом №184 від 09.09.2019 призначив інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , яке інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проводили, що підтверджується Актом інспекційного відвідування, який складено 10.09.2019, і письмовою інформацією відповідача за №944/20 від 16.12.2019, якою стверджено, що допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки відбувся 09.09.2019, так як цього дня ФОП ОСОБА_1 самостійно прибула до Управління Держпраці у Хмельницькій області, де їй було вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування, і вона надала документи, які були потрібні інспекторам. При цьому, в Акті інспекційного відвідування стверджено, що початок і закінчення інспекційного відвідування - 10.09.2019. Цей висновок суду підтверджується, також наданим позивачем доказом - лист ТОВ "Алекс" №96/19 від 27.12.2019 (арк. спр.57), поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які датовані 06.09.2019 та фактом відсутності 10.09.2019 відеофіксації, про що вказано в Акті інспекційного відвідування. Звертають на себе увагу численні помилки відповідача у складених ним документах ( наприклад в акті, розділі "Опис виявлених порушень", констатовано, що встановили трудові відносини із ОСОБА_10 , яка з урахуванням встановлених обставин у цій справі не мала будь-яких відносин з позивачем), але це не є визначальним при прийнятті судом цього рішення.

Крім цього, потрібно враховувати, що Порядком №823 передбачені 2-і форми заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю, а саме: 1) інспекційне відвідування; 2) невиїзне інспектування.

Отже, інспекційне відвідування передбачає вихід інспекторів праці на місце проведення господарської діяльності суб`єктом господарювання - на об`єкт відвідування, і саме результат такого інспекційного відвідування оформляється відповідним актом.

Тобто, інспектори відповідача, як встановлено судом, фактично не виконали наказ керівника №184 від 09.09.2019 про інспекційне відвідування, адже 09.09.2019 фактично провели невиїздне інспектування, про що склали 10.09.2019 Акт інспекційного відвідування і, як наслідок, не мали законних підстав у цьому випадку складати Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1911/1748/АВ від 10.09.2019, що порушує Порядок №823 та виносити оскаржувану Постанову про накладення штрафу №22/215 від 13.09.2019.

Суд критично оцінює висновки відповідача щодо Договорів на виконання робіт в яких, як вказано в Акті інспекційного відвідування, стверджено: " Надані примірники (копії) вищевказаних документів "цивільно-правовий-договір", у своєму змісті, не мають жодних конкретних норм та пунктів, статей, які б передбачали що сторони при укладені такого правочину керувались саме відповідними нормами, статтями чи розділами нині діючого Цивільного Кодексу України." (3 стор. цього акту), так як ці твердження відповідача є безпідставними, і такими, що не відповідають, зокрема, ст. 628 ЦК України та інших вимог ЦК України на який вказує відповідач.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1,3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-2 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У пунктах 40-42 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 зроблено правовий висновок про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є встановлення наявності існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , адже за умови відсутності існування таких відносин, відсутня й передумова для притягнення позивача до відповідальності згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та винесення Припису про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398.

При цьому, такі фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.

Відповідач робить свої висновки про трудові відносини, виходячи із пояснень ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 від 06.09.2019 та власної оцінки правочинів позивача із цими особами. При цьому, на думку суду, ці свої висновки робить у порушення вимог ЦК України про що описано вище, без урахування навіть пояснень цих осіб про укладення ними цивільно-правових договорів з позивачем за відсутності доказів протилежного.

Суд зазначає, що позивачем укладено правочини для виконання конкретної роботи (пошиття одягу), що видно з змісту цих правочинів, які не порушують вимоги ЦК України. Отже, предметом укладених договорів був кінцевий результат, а не процес праці. Відповідачем не встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виконували систематично певні роботи, у встановлений строк (графік), як і того, що вони самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, та підпорядковувалися позивачу.

Відповідач, також не враховує вимоги ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів недійсності правочинів, відповідач суду не надав і иакмх не встановив суд, тому за встановлених обставин, у суду немає підстав вважати їх недійсним та погоджуватись з доводами відповідача, які не підтверджено доказами.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд, з урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду у справі №822/723/17, дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів наявність трудових правовідносин між позивачем та чотирма фізичними особами з якими позивачем укладено цивільно-правові договори. Також, у порушенням вимог Порядку №823 відповідач не провів інспекційного відвідування, однак склав Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 1911/1748/АВ від 10.09.2019, і виніс оскаржувану Постанову про накладення штрафу №22/215 від 13.09.2019 та Припис про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 5848,50 судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Постанову управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/215 від 13 вересня 2019 року та Припис про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019. .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5848,50 гривень за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 березня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя А.І. Петричкович