Рішення № 88078406, 10.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Рівне №460/18/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 дооперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо недотримання встановленого Законом строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI;

-визнати протиправними дії оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не своєчасного надання інформації ОСОБА_1 на запит від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічні інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, після продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів, згідно з повідомленням від 11.11.2019 №501/4131;

-визнати протиправними дії оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації на запит від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI;

-зобов`язати оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати ОСОБА_1 повну інформацію на поставлені питання у запиті від 01.11.2019, у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.

Мотивуючи вимоги позову, зазначав, що після звільнення з військової служи у запас та виключення зі списків особового складу військової частини А0796, він 01.11.2019 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації у порядку ч.1 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", який був отриманий ОК "Захід" 04.11.2019. Разом з тим, відповідач повідомленням від 11.11.2019 продовжив строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Наголошував, що строк відповіді на запит сплинув 02.12.2019, а не точна і неповна відповідь була надана лише 06.02.2020. За наведеного, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 10.02.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у справі №460/18/20 відмовлено.

Також ухвалою суду від 10.02.2020 розгляд адміністративної справи №460/18/20 призначено у відкритому судовому засіданні на 24.02.2020 на 11:30 год.

Ухвалою суду від 24.02.2020 вирішено перейти до розгляду справи №460/18/20 у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження, у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що витягом з наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 №318 стверджується, що відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління оперативного командування "Захід", звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я).

Наказом командувача військ оперативного командування "Захід" від 21.09.2017 №215 позивач виключений із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області (а.с.6).

01.11.2019 позивач звернувся до командира військової частини А0796 із запитом на отримання публічної інформації.

Відповідно до змісту такого запиту, ОСОБА_1 просив надати йому належним чином засвідчені копії документів та інформацію, а саме:

1) копію наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу), (чи по стройовій частині будь-якого наказу в разі його наявності) та/або копію наказу командувача військ оперативного командування "Захід" (по особовому складу) (чи по стройовій частині будь-якого наказу в разі його наявності) про звільнення його зі штатної посади 31.07.2017, або повідомити про відсутність будь-яких наказів щодо звільнення мене зі штатної посади 31.07.2017;

2) у відповідності до звернення позивача від 24.09.2019 про різницю в отриманні грошового забезпечення за липень, серпень, вересень 2017 на відміну від червня 2017, згідно п.25 опису, ОСОБА_1 вказав, що відповідачем надано неповну довідку, та не зареєстровану (штамп реєстраційний номер відсутній), крім того незрозуміло, що таке 10% НОПС - в сумі 860, 63 грн., можливо це надбавка 50% за виконання особливо важливих завдань, в зв`язку з чим просив надати інформацію без скорочень по усім показникам, та надати зареєстровану нову довідку.

Крім того, позивач наголошував, що у зверненні було визначено надати належну відповідь, а саме: вказати про різницю в отриманні ним грошового забезпечення за липень, серпень, вересень 2017 на відміну від червня 2017, в якій окремо зазначити: осадовий оклад - сума, оклад за військове звання - сума, процентна надбавка за вислугу років - сума, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія, а саме: надбавка за виконання особливо важливих завдань - сума, надбавка за таємність - сума, премія - сума, щомісячна додаткова грошова винагорода - сума. Тому, просив різницю на відміну від червня 2017 вказати за кожен місяць, а саме: усі показники грошового забезпечення червня 2017 на відміну показників липня 2017, показники червня 2017 на відміну показників серпня 2017, показники червня 2017 на відміну показників вересня 2017, за кожен показник, кожного місяця, який не виплачено, або виплачено в меншому обсязі на відміну від червня 2017 - та вказати причини та підстави зняття (зменшення), у виплаті складових грошового забезпечення, тобто відповідний наказ, або пункт (статтю) нормативно-правового акту.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідь та нову довідку ОСОБА_1 просив надати письмово поштою протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту (а.с.7, 22).

Зазначений запит був отриманий відповідачем 04.11.2019, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" та не заперечувалось відповідачем (а.с.8).

Листом від 11.11.2019 за №501/4131 військова частина А0796 повідомила ОСОБА_1 про те, що строк розгляду його запиту продовжено до 20 робочих днів (а.с.11).

Листом від 06.02.2020 за №501/380 військова частина А0796 надала відповідь на запит позивача від 01.11.2019 (вх. М-1496 від 04.11.2019).

Щодо першого питання інформаційного запиту, повідомляла, що накази командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, командувача військ оперативного командування "Захід" про звільнення ОСОБА_1 з посади 31.07.2017 в управлінні оперативного командування "Захід" відсутні.

Щодо другого питання інформаційного запиту, відповідач надіслав на адресу позивача довідку-розрахунок від 06.02.2020 № 501/378 (а.с.24, 44).

У довідці-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період червень-вересень 2017 року від 06.02.2020 №501/378 відповідач зазначав про перехід управління оперативного командування "Захід" на новий штат, а також про те, що штатна посада ОСОБА_1 була скорочена та відповідно до абз.23 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008, ОСОБА_1 вважався таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини А0796.

Відповідач повідомив, що відповідно до п.9.1 розділу IX "Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у разі звільнення від посад (скорочення штатної посади) та у період перебування у розпорядженні" Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у разі звільнення від посад (скорочення штатної посади) та у період перебування у розпорядженні здійснюється з дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день скорочення його посади.

Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Також у наданій довідці-розрахунку відповідач вказав розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , за липень, серпень, вересень та жовтень 2017 року, а в примітках до довідки зазначив розшифовку використаних у ній скорочень (а.с.25-26, 45-46).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо дотримання строку надання відповіді на запит, а також не погоджуючись із змістом наданої йому відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

У відповідності до конституційного права громадянина України на отриманн інформації, яке передбачене і гарантоване нормами ст.34 Основного Закону, кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Статтею 1 Закону 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно із ст.12 Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 та 2 статті 2 Закону №2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у ст.13 Закону №2939-VI свідчить, що публічною інформацією є наявна відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI).

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, про що звернуто увагу постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

За приписами ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Зміст запиту позивача від 01.11.2019 відповідає визначальним ознакам публічної інформації, розпорядником якої є відповідач.

Строк розгляду запитів на публічну інформацію врегульовано ст.20 Закону №2939-VI.

Так, вказаною статтею передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до копії фіскального чеку, вказаний запит надісланий для відповідача 01.11.2019 та отримана оперативним командуванням "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України 04.11.2019. Повідомлення про продовження троку розгляду запиту датоване 11.11.2019. Однак, як підтверджено матеріалами справи, відповідач надав відповідь на запит позивача лише 06.02.2020.

Отже, відповідачем не дотримано встановленого Законом №2939-VI строку розгляду запиту від 01.01.2019, навіть з урахуванням продовження такого строку.

Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб`єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб`єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.

Висновки аналогічного характеру висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 в справі № 800/369/17.

Крім того, в силу вимог ст.14 Закону №2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

З наданої у відповідь на запит позивача довідки-розрахунку від 06.02.2020 за № 501/378, судом встановлено, що відповідачем не надано детальної інформації щодо грошового забезпечення позивача за вересень 2017 року, оскільки вказано суми, без жодної інформації щодо того, на якій підставі відповідач зменшив суми грошового забезпечення у вересні 2017 року за посадовий оклад, за військове звання, за надбавку за особливості проходження служби та премію (роз`яснено лише щодо надбавки за таємність та щомісячної додаткової грошової винагороди).

За таких обставин, суд погоджується з твердження позивача, що надана інформація є неповною.

Вирішуючи спір у даній справі суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. А згідно з пунктом 2 цієї статті здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто, стаття 10 Конвенції має на меті гарантувати вільний обіг ідей та відомостей у суспільстві. Вона гарантує не лише право на передання інформації, але також право громадськості та кожного громадянина зокрема отримувати її. Більше того, визнане на національному рівні право на отримання інформації може бути підставою для реалізації права, гарантованого статтею 10 (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини від 17.02.2015 у справі "Guseva v. Bulgaria", заява № 6987/07, § 36, 40; від 03.04.2012 у справі "Gillberg v. Sweden", заява № 41723/06, § 93).

Реалізації вказаних прав не повинні перешкоджати органи держави, крім випадків втручання, передбачених пунктом 2 вказаної статті. Відмова державного органу у наданні інформації на запит є формою втручання у право на свободу одержувати інформацію. Тому таке втручання має розглядатися на предмет дотримання пункту 2 статті 10 Конвенції.

За правилами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності з приводу дотримання вимог Закону №393/96-ВР в частині строку надання відповіді на звернення позивача, а також не довів повноти наданої відповіді, натомість позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України (вул.Дубенська, 2, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 07852893 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо недотримання встановленого Законом строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.

Визнати протиправними дії оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не своєчасного надання інформації ОСОБА_1 на запит від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічні інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, після продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів, згідно з повідомленням від 11.11.2019 №501/4131.

Визнати протиправними дії оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації на запит від 01.11.2019, у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.

Зобов`язати оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати ОСОБА_1 повну інформацію на поставлені питання у запиті від 01.11.2019, у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 березня 2020 року.

Суддя Борискін С.А.