Рішення № 88078301, 10.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5239/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.04.2019 № ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с.61-62/.

13 січня 2020 року позивач усунула недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 02 січня 2020 року /а.с.65/.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/5239/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /а.с.67-68/.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що акт і припис складені на підставі приписів Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 №295, який втратив чинність. При інспектуванні позивача не було ознайомлено із наказом про проведення інспектування. Стан здоров`я позивача (вагітність) не дозволяв останній швидко в лічені хвилини давати на усні вимоги інспектора необхідні для інспектування документи. На пропозицію ФОП ОСОБА_1 надати письмовий запит з переліком необхідних для інспектування документів, інспектор праці жодним чином не прореагувала, а лише вказала на необхідність надання усіх документів, не конкретизувавши, при цьому, які саме документи їй необхідні для інспектування. Повідомлення про інспектування завчасно ніхто не направляв. Акт інспектування та припис про усунення порушень інспектором були оформлені інспектором в один день 13.03.2019, при тому, що сам акт інспектування ФО-П ОСОБА_1 був вручений лише 14.03.2019 і остання підписала його із зауваженнями та повідомила інспектора про те, що буде писати заперечення на висновки вказаного акту. Інспектор, виносячи припис не роз`яснила позивачу порядок його оскарження. Під час перевірки інспектор не надавала суб`єкту інспектування консультацій, які передбачені пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Позивач також наполягає на тому, що нею в ході оскарження припису до керівництва управління надавалися усі документи, що спростовують допущення нею порушень законодавства про працю, однак вказані документи не були взяті до уваги. Будь яких доказів відсутності у позивача документів, що спростовують допущення нею порушень законодавства про працю на момент проведення інспектування, відповідачем не надано. Крім цього, на переконання позивача, лист Управління захисту економіки в Полтавській області від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 не є підставою згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для призначення та проведення інспекційного відвідування. Крім того, вказаний лист містив вимоги щодо проведення перевірки лише можливості виконання ФО-П ОСОБА_1 договірних зобов`язань, а не дотримання останньою усіх вимог законодавства про працю. Про розгляд управлінням питання щодо притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства 04.04.2019 позивач дізналася лише 08.04.2019, що позбавило останню можливості захистити свої права та надати пояснення та докази в підтвердження недопущення таких порушень.

06.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.74-77/, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Зазначає, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю втратив чинність 14.05.2019, а інспектування позивача відбувалося до 13.05.2019 включно у відповідності до вимог вказаного Порядку, що був чинним. Працівники поліції, які були присутні при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_1 не є працівниками управління, а тому їх прізвища не мали бути зазначені у направленні на інспектування. При інспектуванні позивачу вручалося направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить підпис останньої та реєстрація в журналі перевірок. В ході інспектування інспектор запропонувала позивачу надати документи щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, про нарахування і виплату заробітної плати та інших виплат, а також проведення атестації робочого місця. Необхідні для проведення заходу документи надані не були, при цьому, адвокат вимагав перелік точного найменування документів, які будуть перевірятися. Інспектор запропонувала надати номенклатуру справ для чіткого визначення переліку документів, на що адвокат позивача заявив, що такої номенклатури в ФОП ОСОБА_1 немає. На вимогу надати пояснення щодо працівників, які працюють у ФОП ОСОБА_1 , остання відмовилася та не надала можливості провести конфіденційну розмову, начебто, з працівником кухарем та бухгалтером. У розділі ІІІ акта зазначений детальний опис виявлених порушень на підставі аналізу наданих об`єктом відвідування в ході інспекційного відвідування документів. Акт та припис оформлені інспектором 13.03.2019. При підписанні акту ФОП ОСОБА_1 зазначила про свою незгоду з актом, при цьому, не висловила своїх намірів щодо подання заперечення на акт. Також роботодавцю в повному обсязі було роз`яснено її права, про що свідчить відмітка у розділі ІV акту. В праві на надання зауважень до акту позивач не обмежувалася та скористалася таким правом, про що свідчить відповідь управління від 26.03.2019 №10-12/2036. Додані позивачем до скарги на припис документи на підтвердження відсутності виявлених порушень в ході самого інспекційного відвідування не надавалися, а також не долучалися до заперечень на акт. Вказані документи були повністю перероблені з урахуванням виявлених порушень та не співпадають з первинними копіями документів. Про розгляд справи про накладення штрафу, з урахуванням перенесення розгляду справи на іншу дату, ФОП ОСОБА_1 повідомлялася належним чином. За викладених обставин, управління не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування спірної постанови.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 21.02.2020, позивач посилалася на обгрунтування аналогічні, що і в позовній заяві /а.с.126-134/.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Ухвалою суду від 13.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с.137/.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала повністю /а.с.71/.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

До Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 з проханням ініціювати перевірку суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) з метою перевірки можливості виконання договірних зобов`язань та інформації, наданої нею замовнику під час проведення публічних закупівель стосовно наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації. За змістом листа така необхідність у перевірці виникла у зв`язку з тим, що в системі електронних закупівель «РroZorro» Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська» (код ЄДРПОУ 01111598) викладено звіт про укладений договір по предмету закупівель «Послуги із дієтичного харчування пацієнтів замовника». Відповідно до інформації, яка опублікована на сайті публічних закупівель «РroZorro» договір укладено з ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , місце здійснення діяльності АДРЕСА_1 , та укладено договір підряду, в якому вказано - закупівля здійснюється на очікувану вартість та очікуваний обсяг послуг щодо забезпечення організації дієтичного харчування пацієнтів на період від укладення договору про закупівлю та до 31.12.2019 /а.с.80/.

На підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також листа Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019, начальником Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак прийнято наказ від 11.03.2019 №63П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці Л. Рогізній у діяльності ФОП ОСОБА_1 /а.с.79/.

12.03.2019 за номером №489 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Н. Великою оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 юридична адреса: АДРЕСА_2 , місця здійснення діяльності: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_5 , доручено заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці Л. Рогізній /а.с.81/.

Копію вказаного направлення ФОП ОСОБА_1 отримано 12.03.2019 об 11:20, про що свідчить підпис останньої на направленні /а.с.81/.

У період з 12.03.2019 по 13.03.2019 інспектором Л. Рогізною на підставі направлення на проведення заходу державного контролю від 12.03.2019 №489 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого складено акт від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ, яким зафіксовано порушення ФО-П ОСОБА_1 статті 29, 56, 70, частини 4 статті 79, частини 1 статті 83 частини 1 статті 107, частин 1, 3 статті 115, статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України, частин 1, 3 статті 24 Закону України «Про оплату праці» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», що полягають у: 1) не інформуванні працівників про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів; 2) встановленні неповного робочого дня з працівниками без їх згоди; 3) встановленні тривалості щотижневого безперервного відпочинку працівників менше 42 годин; 4) не проведенні працівникам оплати за роботу у святковий день у подвійному розмірі; 5) не проведенні виплати заробітної плати працівникам не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; 6) виплаті заробітної плати за першу половину місяця у розмірі, меншому оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; 7) не проведенні в день звільнення працівників виплати всіх сум, що належать їм до виплати роботодавцем; 8) не виплаті звільненим працівникам середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку; 9) не виплаті працівнику при звільненні грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки; 10) не проведенні атестації робочого місця за умови праці на робочому місці кухаря, який працює біля плити, працівникам яких передбачено право на щорічну додаткову відпустку /а.с.89-104/.

13.03.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3688/584/АВ/П ФОП ОСОБА_1 у строк до 12.04.2019 /а.с.108-109/.

Примірник акту та припису вручено особисто ФОП ОСОБА_1 про що свідчить підпис на примірниках акту та припису.

Управлінням Держпраці у Полтавській області рішенням від 14.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ/ІП призначено розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю на 26.03.2019 в управлінні за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.119/.

26.03.2019 позивачем подано заперечення на акт інспекційного відвідування, у яких остання не погодилася із висновками акту /а.с.105/.

22.03.2019 ФОП ОСОБА_1 подала заяву про перенесення розгляду справи про накладення штрафу на другу частину квітня 2019 року у зв`язку з її лікуванням /а.с.121/.

У подальшому, у зв`язку з надходженням від ФОП ОСОБА_1 заяв про перенесення розгляду справи про накладення штрафу управлінням перенесено розгляд справи на 04.04.2019 про що свідчить лист від 26.03.2019 №02-12/2010 /а.с.122/.

26.03.2019 відповідачем, за результатом розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 , останній надіслано лист №10-12/2036 від 26.03.2019, у якому зазначено, що зауваження додані до акта інспекційного відвідування /а.с.106-107/.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу 04.04.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області О. Масленком прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 4173,00 грн /а.с.124/.

Позивач, не погодившись з постановою від 04.04.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, оскаржила її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Як слідує зі змісту наказу начальника Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак від 11.03.2019 №63П "Про проведення заходів державного контролю" та не заперечувалося представником відповідача у відзиві на позовну заяву, підставою для проведення інспекційного відвідування відносно ФОП ОСОБА_1 слугував лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Приписами частин 4 та 5 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами та зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З огляду на зазначені приписи Закону №877-V, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється за наявності підстав виключно у встановленому Законом №877-V порядку, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Конституційне поняття «закон», на відміну від поняття «законодавство», не підлягає розширеному тлумаченню. Це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень.

Єдиним діючим законом, який регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон №877-V. Відтак, при проведенні заходів державного контролю (нагляду) підлягають застосуванню положення саме Закону №877-V, оскільки будь-яких особливостей іншими законами не встановлено.

Слід зазначити, що КЗпП України не визначає особливостей здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.

У свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (чинна на момент призначення та проведення інспекційного відвідування позивача) є підзаконним нормативно-правовим актом, застосування якого прямо суперечить вимогам Закону №877-V.

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 7 статті 4 Закону №877-V передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Суд звертає увагу, що обставини щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з 12.03.2019 по 13.03.2019 встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019, що набрало законної сили 12.12.2019, а тому в силу положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України повторному доказуванню не підлягають.

Здійснивши фактично позаплановий захід державного контролю позивача у формі інспекційного відвідування, який передбачений Конвенцією міжнародної організації праці №81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованою Законом від 08.09.2004 №1985-ІV, відповідач підставою для такого контролю у розумінні вимог Закону №877-V визначив лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019.

Дослідивши зазначений лист як можливу правову підставу для здійснення позапланового заходу, суд зазначає, що він жодним чином не узгоджується з вимогами Закону №877-V для можливості його кваліфікації як підстави, яка б обумовлювала законність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування оскільки поміж вказаних у Законі №877-V підстав відсутня така підстава, як проведення позапланової перевірки Держпрацею за листом органів Національної поліції, в спірному випадку Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Крім того, суд зауважує, що у своєму листі від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України прохало відповідача ініціювати перевірку суб`єкта господарювання ФО-П ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) лише щодо можливості виконання договірних зобов`язань та інформації, наданої нею замовнику під час проведення публічних закупівель стосовно наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації, а не перевірку суцільним порядком дотримання останньою вимог трудового законодавства. Будь яких повідомлень щодо можливого допущення ФОП ОСОБА_1 порушень законодавства про працю вказаний лист також не містив.

Слід зазначити відповідач під час проведення інспекційного відвідування фактично здійснив перевірку дотримання позивачем усіх вимог трудового законодавства, що не узгоджується з вимогами абзацу 9 частини 1 статі 6 Закону №877-V, яким передбачено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, враховуючи вище викладені обставини та дослідивши аргументи сторін спору у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем було незаконно ініційовано та здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивача, позаяк лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 не може слугувати належною підставою для проведення інспекційного відвідування у розумінні Закону №877-V, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб`єкта владних повноважень, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафу.

Разом з тим суд не приймає доводи позивача щодо того, що у направленні на проведення інспекційного відвідування від 12.03.2019 №489 не зазначені відомості щодо працівників поліції, що були присутні під час проведення інспекційного відвідування, адже частиною 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено внесення до направлення відомостей про інших осіб, які були присутні під час проведення заходів контролю, окрім як переліку посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові.

Також, суд критично оцінює доводи позивача про не вручення останній копії наказу на проведення інспекційного відвідування, оскільки в силу положень частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Водночас, законом не передбачено обов`язку відповідача вручити копію наказу на проведення позапланового заходу контролю безпосередньо перед проведення такого заходу.

Окрім цього, суд не бере до уваги доводи позивача щодо нечинності Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 з огляду на наступне.

У силу положень частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17, зокрема, визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Відтак, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 набрала законної сили лише 14.05.2019, у той час як інспекційне відвідування здійснено з 12.03.2019 по 13.03.2019.

Отже, на момент проведення інспекційного відвідування Порядок №295 був чинним та правомірно застосований відповідачем під час проведення заходів контролю.

Поряд з цим, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку №509 (в редакції, чинній на момент винесення постанови про застосування штрафних санкцій до позивача) визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з пунктом 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктом 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Таким чином, питання застосування відповідачем пункту 6 Порядку №509, який встановлює обов`язок державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також визначає правові наслідки неповідомлення, є важливим для з`ясування при розгляді даної справи.

Суд зауважує, що штраф у розмірі 4173,00 грн, застосований до ФОП ОСОБА_1 спірною постановою від 04.04.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, є суттєвим.

Відтак, особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист, тощо.

Положення пункту 6 Порядку №509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пунктів Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтересів фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що Управління Держпраці у Полтавській області рішенням від 14.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ/ІП призначило розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України на ФО-П ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю на 26.03.2019 в управлінні за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.119/.

Вказане рішення направлялося на адресу ФОП ОСОБА_1 та отримане останньою 20.03.2019 /а.с.120 зворотній бік/.

22.03.2019 в управлінні за вх.№4050/01-12 було зареєстровано заяву позивача від 21.03.2019 про перенесення розгляду справи про накладення штрафу у зв`язку з тим, що остання є вагітною та перебуває на стаціонарному лікуванні в Кременчуцькому пологовому будинку для збереження вагітності.

У подальшому, 25.03.2019 від ФО-П ОСОБА_1 до управління надійшла ще одна заява від 22.03.2019 про перенесення розгляду справи про накладення штрафу на другу половину квітня у зв`язку з перебуванням її на стаціонарному лікуванні в Кременчуцькому пологовому будинку для збереження вагітності, в якості додатку до якої остання додала направлення до патології вагітних від 20.03.2019 /а.с.121/.

Слід зазначити, що фактичне перебування ФО-П ОСОБА_1 на лікарняному у період з 20.03.2019 по 12.04.2019 підтверджується наявним у матеріалах справи листком непрацездатності серія АДЦ №390708.

Листом від 26.03.2019 №02-12/2010 Управління Держпраці у Полтавській області проінформовано ФО-П ОСОБА_1, що її заяву про перенесення розгляду справи розглянуто. З огляду на те, що пунктом 5 Порядку №509 передбачено можливість за клопотанням суб`єкта господарювання продовжити строк розгляду справи уповноваженою посадовою особою не більше ніж на 10 днів, управлінням строк розгляду справи про порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України ФО-П ОСОБА_1 продовжено та призначено на 11:40 04.04.2019 /а.с.122/.

Як свідчить наявне у матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, лист управління від 26.03.2019 №02-12/2010 про продовження розгляду справи та перенесення її на 11:40 04.04.2019 позивач отримала лише 08.04.2019, тобто не те, що не за п`ять днів до розгляду справи, як того вимагають приписи Порядку №509, а вже по сплину кількох днів після дати розгляду справи про накладення штрафу /а.с.122 зворотній бік/.

Ці обставини встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 по справі №440/2408/19, що набрало законної сили 12.12.2019, а тому не підлягають доказуванню по цій справі.

Також, про розгляд справи без участі позивача свідчить і копія протоколу від 04.04.2019, що міститься у матеріалах справи /а.с.123/.

Отже, встановлені судом обставини спростовують доводи управління про те, що позивач про час розгляду справи про накладення штрафу інформувалася управлінням належним чином, що у свою чергу є наслідком неправомірності оскаржуваного рішення, позаяк особа, що притягнута до відповідальності була позбавлена реальної можливості реалізувати право на захист свого права, у тому числі надати пояснення та докази на спростування висновків інспекційного відвідування.

Слід зазначити, що при формуванні вказаних висновків судом враховувалися правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а та від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.

З огляду на встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 04.04.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Таким чином, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено 768,40 грн та суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, а тому вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 04 квітня 2019 року №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко