Ухвала суду № 88078221, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7138/19

У Х В А Л А

28 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненка А.О., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Думська площа, 1), Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Думська площа, 1), за участю 3-ї особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-а) про визнання незаконною бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю 3-ї особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання незаконною бездіяльність.

03.12.2019 року, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.12.2019 року до суду від представника відповідачів надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України.

В обґрунтування зазначено, що правовідносини, які склалися між сторонами, не є публічно-правовим спором і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції, і компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу влади, у зв`язку з чим в даному випадку адміністративний суд не є «судом, встановленим законом».

Представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі та з цього приводу надав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку сторін, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч. 1ст. 4КАС визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона с суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суд враховує загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Суд зазначає, що позивач звертається до відповідачів із позовними вимогами «визнати незаконною бездіяльність відповідачів, Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, яка проявилась в:

- передачі рішенням Одеської міської ради від 22.01.2008 року № 2271 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельній: ділянок та надання управлінню капітального будівництва Одеської міської ради в оренду земельних ділянок загальною площею 2,3420 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога ріг вул. Маршала Малиновського у мкр. «Д» житлового району «Ближні млини» для подальшого проектування та будівництва громадсько- житлового комплексу з підземним паркінгом» земельних ділянок під забудову в порушення норм діючого законодавства (без попереднього відселення мешканців плями забудови по вул. Малиновського, МН «Д», обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги та викупу нерухомого майна, розташованого на вищевказаних земельних ділянка, відведених під забудову;

- нездійснені належного контролю за дотриманням договірних зобов`язань за договором забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків - за інвестиційно-підрядним договором, укладеним 06.08.2003 року управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Златоград»;

- нездійсненні роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «Золоте Руно» по вул. Малиновського, МН «Д», обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги, що споруджувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника, ТОВ «Златоград», продовжувати таке будівництво».

Суд зазначає, що в даному випадку мають місце саме публічно-правові відносини між сторонами даного спору так як виникли вони саме з приводу, як зазначено вище, неправомірної бездіяльності відповідачів, яка проявилась у невиконанні владно- управлінських функцій.

Щодо посилання представника відповідачів на висновки, які містяться в Постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №2а-12/12, то в даному випадку вони є некоректними так як по справі №2а-12/12 судом розглядались позовні вимоги про першочергове забезпечення житлом. Аналогічним були також і спори, щодо яких Верховним Судом прийняті постанови від 18 квітня 2018 р. по справі №806/104/16; по справі №815/2551/15; 20.09.2018 року по справі №815/2551/15; від 23.01.2019 року по справі №806/5217/15; від 09.10.2019 року по справі №215/1077/14-а, тобто у всіх зазначених справах вирішувалися спори з приводу надання житла у відповідності до норм Житлового кодексу України, тоді як в даній справі спір пов`язаний саме з захистом прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень, допущених відповідачами (суб`єктами владних повноважень) під час здійснення ними владних управлінських функцій.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим та справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Інші підстави, передбачені статтею 238 КАС України при розгляді поданої заяви судом не можуть бути застосовані, а відтак подана заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог є безпідставною.

Керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі 420/7138/19 в частині позовних вимог - залишити без задоволення.

Відповідно до Наказу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року № 3-ВД/ТМ/С, суддя знаходився у відрядженні тривалістю 5 календарних днів, з 02 по 06 березня 2020 року для участі у підготовці суддів окружних адміністративних судів, тому повний текст судового ухвали складений та підписаний 10.03.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.