Рішення № 88078173, 10.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5392/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1,

Від відповідача: Зелінський Г.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04057014, адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355) про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, Голови Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області Дзядзіна Миколи Тихоновича, у якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт Рішення Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за №63 від 26.04.2019 року «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надає комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал Вилківської міської ради».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання виправленої позовної заяви із зазначенням позовних вимог до другого відповідача або визначенням належного правового статусу Голови Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області Дзядзіна Миколи Тихоновича як учасника справи.

04.10.2019 року за вх..№36256/19 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.11.2019 року.

У підготовчому засіданні 06.11.2019 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву за клопотанням позивача до 02.12.2019 року.

У підготовчому засіданні 02.12.2019 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву за клопотанням представника відповідача до 16.12.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 16.01.2020 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. на лікарняному підготовче засідання, призначене на 16.01.2020 року, відкладено на 31.01.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.02.2020 року.

У судовому засіданні 04.02.2020 року зобов`язано Виконавчий комітет Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області опублікувати оголошення про розгляд справи №420/5392/19 в Одеському окружному адміністративному суді у виданні, у якому мало бути офіційно оприлюднено рішення Виконавчого комітету №63 від 26.04.2019 року та оголошено перерву до 19.02.2020 року.

05.02.2020р. в газеті «Одеські вісті» (№9) опубліковано оголошення про розгляд Одеським окружним адміністративним судом справи №420/5392/19 про оскарження рішення Виконкому Вилківської міської ради №63 від 26.04.2019р.

У судовому засіданні, призначеному на 19.02.2020 року, усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 20.02.2020 року.

У судовому засіданні, призначеному на 20.02.2020 року, усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 26.02.2020 року.

У судове засідання 26.02.2020 року з`явився позивач та представник відповідача.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №63 від 26.04.2019 року було затверджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надає комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал» Вилківської міської ради. Позивачем вважає вказане рішення протиправним, оскільки:

по-перше, відповідачем не дотримано порядок підготовки питання стосовно розгляду на засіданні виконавчого комітету вимог діючого законодавства щодо порядку встановлення тарифів на послуги з центрального водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів;

по-друге, порушено порядок оприлюднення інформації стосовно зміни тарифів та проведення відкритих слухань, у зв`язку із чим порушено право позивача щодо надання пропозицій та зауважень до них;

по-третє, при розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг не надано підтверджуючих матеріалів до них;

по-четверте, рішенням Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №498 від 02.11.2018 року відновлено діяльність Комунального підприємства «Зміїїний», що спростовує положення п.2-7 оскаржуваного рішення.

Представник відповідача до суду письмового відзиву не надав, однак у судових засіданнях 19.02.2020 року та 20.02.2020 року виклав усну позицію щодо заявлених позовних вимог. Так, представник відповідача вказав, що подання даного позову пов`язано із задоволенням приватних інтересів позивача як колишньої посадової особи Виконкому Вилківської міської ради. По суті заявлених вимог з урахуванням доводів позивача представник Виконавчого комітету вказує, що:

по-перше, оголошення про загальне обговорення територіальною громадою проекту оскаржуваного рішення було опубліковано на сайті Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області;

по-друге, жодних зауважень щодо опублікованого проекту та матеріалів від членів територіальної громади ані до відповідача, ані до Комунального підприємства «Вилківський міськводоканал» не надходило, а тому свідчити про їх неврахування при прийнятті оскаржуваного рішення підстав немає;

по-третє, ініціатором збільшення тарифів стало саме Комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал» шляхом звернення до відповідача із заявою про затвердження тарифів. Цим же комунальним підприємством були підготовлені та надані документи, що підтверджують обґрунтованість визначеного розміру тарифів, а доводів щодо невідповідності наданих документів позивачем не надано;

по-четверте, позивачем 17.07.2019 року укладено Договір з КП «Вилківський міськводоканал», тим самим погоджено встановлені та затверджені оскаржуваним рішенням тарифи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у суду докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступного.

20.12.2017 року Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області було утворено Комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал» (Т.2 а.с.86), основним видом діяльності якого є КОД Квед 36.00 Забір, очищення та постачання води. Вказане підприємство діє на підставі Статуту від 2017 року (Т.2 а.с.87-98).

05.03.2019 року та 09.04.2019 року за №103 від КП «Вилківський міськводоканал» на адресу відповідача надійшли листи із заявою про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надає комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал Вилківської міської ради із матеріалами н підтвердження проведених розрахунків (Т.1 а.с.175-225).

Рішенням Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №63 від 26.04.2019 року затверджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надає комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал» Вилківської міської ради. Згідно вказаного рішення Виконавчий комітет вирішив:

Затвердити тарифи на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, та вивезення твердих побутових відходів, які надає КП «Банківський міськводоканал» Вилківської міської ради», а саме:

Вартість 1 куб.м. води для населення, бюджетних організацій, підприємців і інших підприємств та організацій - 15,86 грн. (з урахуванням ЦЦВ);

Вартість водоспоживання одного споживача в місяць при відсутності лічильника:

для населення приватного сектору маючого зручності (туалет, ванна та інші) -120,53 грн. (з урахуванням ПДВ);

для населення приватного сектору не маючого і зручностей - 57,89 грн. (з урахуванням ПДВ);

для користувачів водопровідних кранів загального користування - 24,11 грн. (з урахуванням ПДВ);

Вартість поливу 1 сотки в місяць на поливний сезон - 237,90 грн. (з урахуванням ПДВ);

Вартість водовідведення за 1 куб.м. - 13,55 грн. (з урахуванням ПДВ);

Вартість розміщення ТПВ на полігоні - 15,44 грн. (з урахуванням ПДВ);

Вартість вивезення ТПВ на 1 особу за місяць полігоні - 14,65 грн. (з урахуванням ПДВ).

Зазначені у даному рішенні тарифи на водовідведення, водопостачання та вивезення твердих побутових відходів ввести в дію з 01 травня 2019 року.

Дане рішення оприлюднити у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті міської ради не пізніше 5 робочих днів з дати його прийняття відповідно до вимог чинного законодавства України.

КП «Вилківський міськводоканал» з 01 травня 2019 року забезпечити надання послуг з централізованого водопостачання згідно графіку подачі води міським водопроводом на 2019 рік, затвердженого Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області.

КП «Вилківський міськводоканал» розробити графік надання послуг з вивезення твердих побутових відходів та надати його на затвердження на наступне засідання виконкому.

КП «Вилківський міськводоканал» провести уточнення розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та надати на затвердження на черговому засіданні виконкому; окремо для користувачів приватного сектору та окремо, з урахуванням вартості підкачки води, для мешканців багатоквартирних будинків.

Рекомендувати Вилківському міському голові Дзядзіну М.Т. :

При визначенні щомісячного преміювання посадових осіб виконкому, відповідальних за напрямок роботи ЖКГ, враховуючи ефективність та результати роботи, визначеної посадовими обов`язками.

Оголосити догани:

директору КП «Вилківський міськводоканал» за незадовільну організацію роботи комунального підприємства та доведення його до кризового стану.

заступнику міського голови - з питань діяльності виконавчого комітету ОСОБА_1 за незадовільне виконання посадових обов`язків щодо контролю за роботою комунального підприємства;

начальнику юридичного відділу ОСОБА_2 за незадовільний юридичний супровід заходів щодо ліквідації КП «Зміїний» (Т.1 а.с.163-164).

Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності Виконкому ОСОБА_1

Вважаючи, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавства в частині прийняття рішення №63 від 26.04.2019 року порушено його права як члена територіальної громади, а також як посадової особи Виконкому, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно ст.1 Закону територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Стаття 2 Закону визначає, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч.1 ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

старосту;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Згідно ч.1 ст.10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 28 Закону визначає повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін. Так, пп.2 п.а) ч.1 ст.28 Закону встановлено, що До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189):

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п.2 ч.3 ст.4 Закону №2189 до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

У відповідності до ч.1, 4-5 ст.10 Закону №2189 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

Частиною 1, 2 ст.12 цього ж Закону встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Протиправність оскаржуваного рішення позивачем обґрунтовується тим, що в його основу покладені необґрунтовані калькуляції тарифів з водопостачання та водовідведення.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що Листом від 09.04.2019 року КП «Вилківський міськводоканал» надало перелік документів, що покладений в основу оскаржуваного рішення, а саме було надано:

Заява про встановлення тарифів (Т.1 а.с.190);

Структура тарифів на централізоване водопостачання КА «Вилківський міськводоканал», на вивезення ТПВ (Т.1 а.с.191-194);

Розпорядження №150/02-03;

Розрахунок по заробітній платі, адміністративно-управлінським витратам, загальновиробничим витратам, прямим матеріальним витратам (Т.1 а.с.197-200, 203-204);

Розрахунок повної собівартості на централізоване водопостачання (Т.1 а.с.201);

Витрати електроенергії (Т.1 а.с.202);

Діючі тарифи на 2019 рік (Т.1 а.с.205);

Пояснювальна записка (Т.1 а.с.206, 208-216);

Фінансово-економічний аналіз (Т.1 а.с.217-220);

Лист від 12.04.2019 року №212/03/02-12/638 (Т.1 а.с.221).

При цьому, позивачем не вказано, які з наведених документів не відповідають вимогам чинного законодавства в контексті обґрунтування розмірів встановлених тарифів. Також позивачем не вказано, які додаткові відомості, на його переконання, мали б бути підготовленні для прийняття рішення.

Суд наголошує, що порядок оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування та проведення публічних обговорень щодо можливості їх зміни, отримання зауважень тощо не регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Питання щодо публічного обговорення визначено обов`язковим етапом лише в контексті затвердження містобудівної документації.

Вказані положення міститься у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Втім, згідно ст.3 дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

З наведеного суд дійшов висновку, що обов`язкове проведення публічних обговорень як передумова для прийняття рішення не передбачено.

Представник відповідача у судовому засіданні наголосив, що оголошення про майбутнє затвердження тарифів за заявою комунального підприємтства було опубліковано на офіційному сайті Вилківської міської ради (посилання https://vylkivska-gromada.gov.ua/news/1554905393/), а жодних зауважень з цього приводу до відповідача та КП «Вилківський міськводоканал» не надходило.

Зворотнє позивачем не доведено.

Тобто, навіть в контексті відсутності обов`язку відповідача останній забезпечив належні умови для прийняття обґрунтованого рішення та довів до громади дані про нові тарифи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже суд, перше за все, має встановити, яким чином в правовідносинах, щодо яких виник спір, порушуються права особи, яка звернулась за судовим захистом, чи її охоронювані законом інтереси.

В цьому сенсі суд вважає недостатніми та непереконливими аргументи позивача, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як члена територіальної громади м.Вилкове та споживача житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання.

По-перше, позивач є членом територіальної громади, проте її не уособлює, та не може виступати від її імені, оскільки з цією метою створюються та діють органи місцевого самоврядування, отже може посилатися виключно на порушення своїх прав та інтересів.

По-друге, ОСОБА_1 17.07.2019р. уклав з КП "Вилківський міськводоканал" ВИлківської міської ради договір 47/110695, за умовами якого позивачу, як споживачу КП "Вилківський міськводоканал" як Виконавцем надаються послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії договору до 31.12.2019р. з можливістю автоматичної пролонгації (але не більше ніж на 5 років).

За цього ж обґрунтування довод позивача щодо діяльності КП "Зміїний" жодним чином не може мати відношення до забезпечення прав позивача на отримання послуг з водопостачання та водовідведення, а права позивача в межах спірних правовідносин не є порушеними у зв`язку із реалізацією рішення №63 від 26.04.2019р.

Встановлення судом відсутності порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, натомість наявність такого (таких) порушень ОСОБА_1 не доведена.

В контексті визначеної пунктом 7 резолютивної частини оскаржуваного Рішення пропозиції оголосити догану заступнику міського голови - з питань діяльності виконавчого комітету ОСОБА_1 за незадовільне виконання посадових обов`язків щодо контролю за роботою комунального підприємства позивачем не наведено жодних доводів, за яких суд міг би оцінити його правову позицію.

Позивач лише вказує, що вказане свідчить про відношення оскаржуваного рішення до нього, як посадової особи Виконкому, однак змістовних заперечень щодо застосованої догани не вказує.

Суд акцентує увагу, що позиція позивача стосовно п.2-7 рішення ґрунтується на тому, що вони є похідними від п.1, а оскільки п.1, на його переконання, є протиправним, то і інші пункти не мають належного правового підґрунтя.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно ч.7 ст.264 КАС України якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в процесі розгляду справи позивач не довів порушення своїх прав та інтересів оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за №63 від 26.04.2019 року «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надає комунальне підприємство «Вилківський міськводоканал Вилківської міської ради», а вказані у позовній заяві доводи хоч і відтворюють особливості нормативного регулювання досліджуваних правовідносин, проте на вказують на допущені порушення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не мають на меті відновлення саме його порушених прав чи інтересів, як члена територіальної громади м.Вилкове, натомість позивач як посадова особа (на час подання позову) Виконкому виявив зацікавленість у визнанні нечинним цього рішення як такого, що стосується його як заступника міського голови, відповідального за його виконання, що не може бути оцінене судом як законний інтерес, що захищається судом в порядку ст.264 КАС України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04057014, адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355) про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 10.03.2020 року.

Суддя М.М. Аракелян

.