Рішення № 88078147, 10.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7874/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 18.11.2019 року №155250003228 «Про відмову у призначені пенсії» (на заміну рішення про призначення пенсії за віком №155250003228 від 26.06.2019 року), зобов`язання відповідача здійснити позивачу призначення та виплату пенсії з 05 квітня 2019 року з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду».

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що оскаржуване рішення органу пенсійного фонду є протиправним, оскільки робота позивача в період з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК -2 «Облагробуду» підтверджується належними записами, наявними в трудовій книжці, що свідчить про необґрунтованість відмови у включенні вказаного періоду до страхового стажу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки страховий стаж позивача складає 21 рік 04 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не враховано періоди роботи в ПМК -2 «Облагробуду» з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року, оскільки печатка організації на записі при звільненні в трудовій книжці не читається, державна реєстрація організації припинена, в архівних установах відсутні архівні документи організації, в профспілковому квитку відсутні відмітки про сплату членських внесків. Право на пенсію за віком за наявним стажем роботи 21 рік позивач набуде після досягнення 63-річного віку.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач 12.04.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком (аркуш справи 8).

За результатом розгляду заяви позивача, 26.06.2019 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250003228 від 26.06.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджується протоколом призначення пенсії (аркуш справи 70).

При цьому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії (на заміну рішення про призначення пенсії за віком №155250003228 від 26.06.2019 року) №155250003228 від 18.11.2019 року відмовлено в призначенні пенсії (аркуш справи 21).

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250003228 від 18.11.2019 року зазначено, що у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років. Згідно п. 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому, підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Ваш страховий стаж складає 21 рік 04 місяці. До страхового стажу не враховано періоди роботи в ПМК-2 «Облагробуду» з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року, оскільки печатка організації на записі при звільненні в трудовій книжці не читається, державна реєстрація організації припинена, в архівних установах відсутні архівні документи організації, в профспілковому квитку відсутні відмітки про сплату членських внесків. Право на пенсію за віком за наявним стажем роботи 21 рік Ви набудете після досягнення 63-річного віку.

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного рішення, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 28.04.1977 року вбачається, що 10.08.1981 року позивач прийнятий на посаду покрівельника 3 розряду в ПМК-2 «Облагробуду» та 30.06.1993 року звільнений у зв`язку із ліквідацією ПМК-2 «Облагробуду» по переводу в промислово-будівельну фірму «Агробуд-2» (аркуші справи 11-13).

Крім того, позивачем наданий до суду лист Головного управління статистики в Одеській області №03.2-14/253-19 від 23.05.2019 року, яким повідомлено, що з бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по території Одеської області станом на 23 травня 2019 року вилучено Колективна промислово-будівельна фірма «Агробуд-2» (аркуш справи 14).

Листом Державного архіву Одеської області №Б-1075 від 03.06.2019 року позивачу повідомлено, що документів особового складу «Промышленно-строительной фирмы «Агрострой-2» (ПМК-«Облагрострой») в Державному архіві Одеської області на зберіганні немає, у зв`язку із чим надати архівну довідку про трудовий стаж та заробітну плату ОСОБА_1 не є можливим. Відомостями на обліку щодо запитуваної інформації не володіємо (аркуш справи 15).

Також, Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради повідомив позивачу листом №1481-Б-11.21 від 13.05.2019 року про те, що документи по особовому складу (з кадрових питань) «КПСФ «Агрострой-2» на зберігання до департаменту не надходили (аркуш справи 16).

Суд також звертає увагу на наявність в матеріалах цієї справи висновку експертного дослідження №5-П від 02.07.2019 року, складеного судовим експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Гарбуз Тетяною Олександрівною , згідно якого відбиток печатки «Відділ кадрів» у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 у графі №4 складається з наступного тексту: «*Україна * Одеська область * м. Одеса *Центральний район* Колективна промислово-будівельна фірма*АГРОБУД-2» Відділ кадрів». Відбиток печатки на ніжній сторінці у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , нанесений за допомогою безпосереднього контакту кліше печатки з поверхнею документу (аркуші справи 17-20).

У відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондують зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Період спірної трудової діяльності позивача регулювався «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.

Відповідно до п. п. 2.25, 2.26, 4.1, 8.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, записи про причини звільнення повинні вироблятися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців».

Згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців», відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

З 29.07.1993 року порядок ведення трудових книжок регулюється «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок що й «Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.

Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301 також передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність,

З огляду на зазначені нормативні акти, можливо прийти до висновків, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

При цьому, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач самостійно вчиняв дії щодо розшуку архівних документів, ним були направлені запити до Головного управління статистики в Одеській області, Державного архіву Одеської області та Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, проте відомості щодо ПМК-2 «Облагробуду» відсутні.

Враховуючи вищевикладені обставини, до страхового стажу позивача мають бути зараховані періоди роботи в ПМК -2 «Облагробуду» з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року та враховуючи досягнення відповідачем на момент звернення до пенсійного органу 60 річного віку, це дає право на призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

На підставі викладеного позивач має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи в ПМК -2 «Облагробуду» з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.11.2019 року №155250003228 «Про відмову у призначені пенсії» (на заміну рішення про призначення пенсії за віком №155250003228 від 26.06.2019 року) є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, та дату звернення позивача до пенсійного органу щодо призначення пенсії 12.04.2019 року, відповідач має бути зобов`язаний судом призначити позивачу з 12 квітня 2019 року пенсію за віком з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу пенсію з 05 квітня 2019 року з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду», вона не підлягає задоволенню, є передчасною, оскільки виплата може бути здійснена тільки після призначення пенсії.

В прохальній частині позову позивач також просить звернути рішення до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність зобов`язання відповідача вчинити певні дії, на даний час відсутні підстави, визначені ст. 371 КАС України для звернення рішення до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а також зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду», а в частині виплати пенсії позивачу позов задоволенню не підлягає.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 18.11.2019 року №155250003228 «Про відмову у призначені пенсії» (на заміну рішення про призначення пенсії за віком №155250003228 від 26.06.2019 року), зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії з 05 квітня 2019 року з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.11.2019 року №155250003228 «Про відмову у призначені пенсії» (на заміну рішення про призначення пенсії за віком №155250003228 від 26.06.2019 року).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 12 квітня 2019 року пенсію за віком з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.08.1981 року по 31.12.1984 року та з 01.01.1988 року по 30.06.1993 року в ПМК-2 «Облагробуду».

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.