Рішення № 88078069, 10.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 р. Справа № 400/3718/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за віком до досягнення 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2019 року.

Ухвалою від 01.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду їй поновлено виплату пенсії за віком з листопада 2017 року в щомісячному розмірі не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму. Пенсія позивача склала 1564,00 грн. Згідно документів, наявних у пенсійній справі позивача, її страховий стаж становить 30 років. А отже, оскільки станом на 01.07.2019 року розмір її місячної пенсії за віком но досягав 2000,00 грн., відповідач повинен був здійснювати їй доплату до пенсії.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що суд не може брати на себе функцію органу, на який законодавством покладено повноваження щодо нарахування пенсійних виплат. Тобто, суд не може назначити суму пенсії, яка підлягає до виплати позивача.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року у справі № 814/1090/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонлду України м. Миколаєва Миколаївської області було задоволено частково: зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 03.11.2017 року.

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року у справі № 400/3718/19 постановлено зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 03.11.2017 року у щомісячному розмірі не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму.

На виконання рішень суду позивачу поновлено виплату пенсії за віком з 03.11.2017 року у розмірі прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» для осіб, які втратили працездатність установлено прожитковий мінімум: з 1 січня 2019 року - 1497,00 грн., з 1 липня - 1564,00 грн., з 1 грудня - 1638,00 грн.

Пенсія позивача склала 1594,00 грн.

Не погоджуючись з розміром пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено с. 42 Закону України № 1058.

Частиною 2 ст. 42 Закону України № 1058 визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124).

Відповідно до п. 3 Порядку № 124 одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Згідно ст. 27 та 40 Закону № 1058 розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, отриманого заробітку та показників заробітної плати по Україні.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058).

Відповідно до п. 3-1 Порядку № 124 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 року) з 1 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

При цьому, абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Велікода проти України» від 03.06.2014 року. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про зобов`язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за віком до досягнення 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2019 року - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.

Суддя О.В. Малих