Рішення № 8807789, 02.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.10                                                                                           Справа№ 29/150

За позовом: дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Інтергал”, м. Львів,

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне об’єднання “Львівміськбуд”, м. Львів,

про: стягнення 2’507’581,82 грн.

За зустрічним позовом: закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне об’єднання “Львівміськбуд”, м. Львів,

до відповідача: дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Інтергал”, м. Львів,

про: визнання недійсними правочинів.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Лебедин І. Р. –дов. №01-16/12 від 16.12.2009 р.,

Хрипта І.М. –дов. від 16.10.2009 р.,

відповідача:не з’явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Інтергал” до закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне об’єднання “Львівміськбуд” про стягнення 2’507’581,82 грн. Ухвалою суду від 07.12.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.12.2009 р. Розгляд справи відкладено на 23.12.2009 р., 20.01.2010 р., 03.02.2010 р., 23.02.2010 р., 09.03.2010р., 23.03.2010р. з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням сторін розгляд справи було продовжено.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар (арматуру та цеглу) згідно видаткових накладних, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1’414’736,87 грн. Крім того, відповідачу нараховано 231’786,36 грн. –інфляційних збитків, 49’884,01 грн. –3% річних та 811’174,58 грн. упущеної вигоди.

У судовому засіданні 23.12.2009р. позивач надав суду додаткові пояснення до позову, я яких зазначив, що розмір упущеної вигоди обчислений з урахуванням зростання цін (ціни вирахувані як середньозважені) за період з дня отримання відповідачем вказаного Товару за видатковими накладними та довіреностями по день пред’явлення позову.

У цьому ж судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначається, що він повністю заперечує проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що позивачем не надано письмового договору поставки товарів, сам відповідач заперечує факт укладення такого договору, тому стверджує, що сторонами не могло бути і не було досягнуто згоди щодо істотних умов поставки товару (арматури та цегли), не було визначено обсягів товару, його вартість за одиницю, строк поставки та терміни оплати, а відтак відповідач не отримував від позивача зазначених ним у позові товарів, не виписував на отримання таких товарів довіреностей та не підписував видаткових накладних, а відтак документи подані позивачем на обґрунтування позовних вимог не відповідають дійсним обставинам справи та містять сфальсифіковані дані. Крім цього, представником відповідача було подано клопотання про витребування оригіналів накладних, оригіналів довіреностей, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів на видаткових накладних та довіреностях (підписи на видаткових накладних не відповідають підписам на довіреностях), про призначення технічної експертизи документів з метою встановлення автентичності відбитків печатки та штампу відповідача на довіреностях.

03.02.2010р. відповідачем подано зустрічний позов про визнання правочинів недійсними, де відповідач за первісним позовом просить визнати правочини поставки, оформлені видатковими накладними І-00000003 від 30.01.07, І-00000011 від 27.02.07, І-00000012 від 28.02.07, І-00000018 від 13.03.07, І-00000020 від 26.03.07, І-00000021 від 30.03.07, І-00000092 від 24.04.07, І-00000093 від 26.04.07, І-00000094 від 27.04.07, І-00000098 від 07.05.07, І-00000114 від 30.05.07, І-00000133 від 30.05.07, І-00000134 від 07.06.07, І-00000136 від 27.06.07, І-00000137 від 29.06.07, І-00000138 від 02.07.07, І-00000139 від 30.07.07, І-00000141 від 31.08.07, І-00000157 від 27.09.07, І-00000169 від 31.10.07, І-00000192 від 30.11.07, І-00000198 від 27.12.07, недійсними, відносин поставки між сторонами не було, а дані документи підписані невідомим відповідачеві за первісними позовом особами. Також подано клопотання про призначення технічної експертизи документів стосовно внесення механічних змін до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи акту звірки взаєморозрахунків від 25.02.2009р., оскільки підпис на ньому не відповідає підпису керівника підприємства відповідача за первісним позовом. У цьому ж судовому засіданні керівник підприємства відповідача за первісним позовом зазначив, що документи, подані позивачем на обґрунтування позовних вимог містять сфальсифіковані дані, оскільки на деяких із довіреностей, виписаних ніби-то від імені відповідача у графі найменування організації постачальника вказане не найменування підприємства позивача, а назви інших підприємств, крім того, на усіх без винятку довіреностях відсутній підпис керівника підприємства відповідача —Генерального директора Васильчука П.О., зміст деяких довіреностей спотворений шляхом виправлень і дописок, тому це дозволяє стверджувати невідповідність доданих позивачем письмових доказів змісту дійсних правовідносин сторін.

22.02.2010р. позивачем за первісним позовом було уточнено позовні вимоги, у зв’язку із чим позивач просить стягнути з відповідача 1’414’736,87 грн. - основного боргу, 295’112,93 грн. - інфляційного збільшення боргу, 59’418,95 грн. - 3% річних та 811’174,58 грн. упущеної вигоди.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представник позивача за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов про визнання правочинів недійсними, зазначивши, що факт поставки позивачем за первісним позовом та отримання товару відповідачем і його часткова оплата підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та виписками банку, доданими до матеріалів справи, окрім цього, на думку позивача навіть якщо вважати, що довіреності та видаткові накладні підписані ніби-то неуповноваженими на те особами відповідача за первісним позовом, то приймання товару та здійснення переказу коштів за арматуру на рахунки Позивача, є діями, якими юридична особа схвалила угоду, укладену від її імені представником, який ніби-то не мав належних повноважень, що в свою чергу, робить угоду дійсною в момент її укладення. Крім того, позивач зазначає, що між сторонами виникали правовідносини не тільки з правочинів поставки товарів, але й інші, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи Договір між сторонами безвідсоткової цільової позики від 02.09.2004року, який виконаний в повній мірі, що підтверджується виписками банку і просить звернути увагу на те, що на місці підпису уповноваженої особи відповідача за первісним позовом зазначено прізвище та ініціали Генерального Директора відповідача Васильчука П.О., проте, на даному Договорі підпис Васильчука П.О. не відповідає підпису наданому відповідачем зразку на дорученні представника для ведення справи №29/150, а зразок такого ж підпису, який є на вищезгаданому Договорі безвідсоткової цільової позики від 02.09.2004 року, і який був виконаний належним чином та в повній мірі, є і на видаткових накладних та довіреностях, долучених позивачем до матеріалів справи.

У цьому ж судовому засідання представник позивача за первісним позовом подав заперечення на пояснення керівника підприємства відповідача, зазначивши, що покликання відповідача на ту обставину, що правочин був вчинений у неналежній для такого виду правочинів формі, не відповідає дійсності, оскільки правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, крім того своїми наступними діями Відповідач схвалив даний правочин. Фактом схвалення є оплата грошових коштів за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками та актом взаємозаліку (розрахунку), долучених позивачем до матеріалів справи, а покликання відповідача на виправлення та дописки на Довіреностях є безпідставними, оскільки відповідач сам вписував перелік цінностей, їх назву і кількість, які потрібно було отримати за вищезгаданими довіреностями. Крім цього, позивач за первісним позовом подав заперечення на клопотання щодо призначення технічної та почеркознавчої експертизи документів, де зазначив, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а у даному випадку іншим засобом доказування відповідності підпису повноважних представників відповідача може слугувати Договір Генпідряду №2005/07/01 від 08.07.2005року між сторонами, який виконаний в повній мірі, що підтверджують виписки банку, і в кінці тексту даного Договору у місці підпису Генерального Директора відповідача Васильчука П.О. стоїть такий же підпис, як і на деяких із Довіреностей, долучених до матеріалів справи №29/150. Також на довідках форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт згідно даного Договору у місці підпису підрядника (відповідача за первісним позовом) стоїть вже інший підпис, який так само присутній на Довіреностях, долучених до матеріалів справи №29/150, окрім того, позивач за первісним позовом зазначає, що Ухвалою суду від 20.01.2010року було зобов’язано відповідача надати для огляду суду Журнал реєстрації довіреностей, однак відповідачем цю вимогу виконано не було і дана обставина може свідчити про те, що відповідач не надає такий Журнал реєстрації довіреностей, оскільки там дійсно зазначені серія та номери довіреностей, виданих позивачеві, що і буде вказувати на факт заборгованості відповідача перед позивачем, яку відповідач категорично не визнає.

У цьому ж судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що надати суду журнал реєстрації довіреностей за 2006-2007р.р. не може, оскільки цей журнал вилучений в процесі проведення виїмки при розслідуванні кримінальної справи. В судове засідання з’явився головний бухгалтер відповідача за первісним позовом, та зазначила, що підписи на довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей та на видаткових накладних виконані невідомими їй особами.

В судовому засіданні 09.03.2010р. представник позивача за первісним позовом подав клопотання, де просить витребувати у відповідача: оборотно-сальдову відомість №20 —виробничі запаси та карточки рахунку 20 —в розрізі матеріалів (за 2006-2007рр.), оборотно-сальдову відомість №28 —товари та карточки рахунку 28 —в розрізі товарів (за 2006-2007рр.), оборотно-сальдову відомість №63 —розрахунки з постачальниками і підрядчиками та карточки рахунку 63 —в розрізі постачальників (за 2006-2007рр.), оборотно-сальдову відомість №68 - розрахунки з іншими кредиторами та карточки рахунку 68 —в розрізі постачальників (за 2006-2007р.р.), журнали реєстрації доручень форми № М-3 Затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.96р. № 193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів“ за 2006-2007р.р. та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за 2006-2007рр. В цьому ж судовому засіданні представник позивача за первісним позовом подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме акту звірки взаєморозрахунків від 01.05.2008 р, яким, на його думку, відповідач за первісним позовом визнає заборгованість перед позивачем у сумі 1’414’736,87 грн.

У судове засідання 09.03.2010 р. представник відповідача за первісним позовом не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з ознайомленням з поданими позивачем в судовому засіданні 23.03.2010 р. додатковими документами та підготовкою відповідей на них.

У судовому засіданні 23.03.2010 р. представник відповідача за первісним позовом не надав всіх документів, зазначених до пред’явлення в ухвалі суду від 09.03.2010 р., заступник генерального директора підприємства відповідача не з’явився у зв’язку із відпусткою без збереження заробітної плати на період з 22.03.2010 р. по 05.04.2010 р., головний бухгалтер підприємства для дачі пояснень в судове засідання не з’явився, не повідомив суду про причини неявки. В судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2010 р.

В судовому засіданні 25.03.2010 р. представник відповідача за первісним позовом всіх витребуваних в ухвалі суду від 09.03.2010 р. документів не надав. В судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2010 р.

В судове засідання 26.03.2010 р. представник відповідача за первісним позовом не з’явився, вимог попередніх ухвал суду не виконав. У зв’язку із неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 02.04.2010 р.

26.03.2010 р. відповідач через канцелярію господарського суду Львівської області подав клопотання про колегіальний розгляд справи, у зв’язку із складністю справи та необхідністю вивчити та проаналізувати велику кількість документів по справі.

26.03.2010 р. в канцелярію господарського суду Львівської області представник позивача подав письмове заперечення щодо заявленого клопотання, в якому зазначив, що справа №29/150 слухається з грудня 2009 р., відповідачем починаючи від першого засідання суду систематично вчиняються дії, спрямовані на затягування судового процесу. Крім того, в судові засідання відповідачем систематично не забезпечується присутність уповноважених представників та не надаються документи, які витребуються судом.

Ухвалою від 31.03.2010 р. голова суду ухвалив заяву ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" про розгляд справи №29/150 господарським судом у складі трьох суддів відхилити.

В судове засідання 02.04.2010 р. представник відповідача не з’явився, через канцелярію господарського Львівської області подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити присутність уповноваженого представника в судове засідання. Крім того, подав клопотання про витребування у позивача доказів транспортування матеріалів.

В судове засідання 02.04.2010 р. представники позивача з’явилися, щодо заявлених клопотань заперечили, з огляду на те, що представник відповідача був повідомлений про час та місце судового засідання завчасно, щодо клопотання про витребування доказів, то вважають його необґрунтованим, оскільки ці документи не мають значення для вирішення справи по суті.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у період з 30.01.07 р. по 27.12.07 р. здійснювалася поставка товару, а саме арматури та цегли, що підтверджується видатковими накладними: І-00000003 від 30.01.07 р., І-00000011 від 27.02.07 р., І-00000012 від 28.02.07 р., І-00000018 від 13.03.07 р., І-00000020 від 26.03.07, І-00000021 від 30.03.07, І-00000092 від 24.04.07, І-00000093 від 26.04.07 р., І-00000094 від 27.04.07 р., І-00000098 від 07.05.07 р., І-00000114 від 30.05.07 р., І-00000133 від 30.05.07 р., І-00000134 від 07.06.07 р., І-00000136 від 27.06.07 р., І-00000137 від 29.06.07 р., І-00000138 від 02.07.07 р., І-00000139 від 30.07.07 р., І-00000141 від 31.08.07 р., І-00000157 від 27.09.07 р., І-00000169 від 31.10.07 р., І-00000192 від 30.11.07 р., І-00000198 від 27.12.07 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: ЯНЖ №484509 від 28.01.71 р., ЯНЖ №484550 від 27.02.07 р., ЯНФ №048852 від 28.02.07 р., ЯНФ №048874 від 15.03.07 р., ЯНФ №048653 від 26.03.07 р., ЯНФ №048692 від 23.04.07 р., ЯНФ №048816 від 03.05.07 р., ЯНФ №048763 від 07.06.07, ЯНФ №048709 від 27.06.07, ЯОЕ №424804 від 30.07.07, ЯОЕ №424760 від 31.08.07 р., ЯОВ №636967 від 27.09.07 р., ЯОВ №637016 від 31.10.07 р., ЯОЛ №817210 від 27.12.07 р., ЯОВ 637049 від 28.11.07 р.

Відповідачем частково погашено заборгованість, про що свідчать виписки банку: І-00000835 від 31.08.07 р., І-00000928 від 26.09.07 р., І-00001480 від 18.03.08 р. та І-00001596 від 15.04.08 р. та Договором (б/н) від 31.07.07 р. і Договором (б/н) від 30.04.07 р. про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Позивачем було пред’явлено відповідачеві Претензію № 03.09.2008 р. щодо виконання грошового зобов’язання. Факт отримання претензії відповідачем підтверджується підписом на даній претензії представника ЗАТ “ПБО “Львівміськбуд” та квитанція №909 про поштове відправлення.

Сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено акти від 01.05.2008 р. та від 25.02.2009 р. Цими актами відповідачем визнано заборгованість в сумі 1 414’736,87 грн.

Між сторонами виникали правовідносини не тільки з правочинів поставки товарів, але й інші, що підтверджується Договором Генпідряду №2005/07/01 від 08.07.2005 року та Договором безвідсоткової цільової позики від 02.09.2004 року, які були виконані належним чином та в повній мірі, що підтверджуються відповідними виписками банку та довідками форми КБ-3 та на яких у місці підпису відповідача за первісним позовом, як однієї із сторін даних договорів, стоять такі ж підписи, як і на видаткових накладних та на довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, долучених позивачем за первісним позовом до матеріалів справи №29/150 як письмові докази на підтвердження позовних вимог.

Окрім цього, у реєстрі відповідача за первісним позовом отриманих та виданих податкових накладних за 2006-2007рр., містяться відомості про отримані від позивача податкові накладні на поставку товарів (арматури та цегли), долучених позивачем до матеріалів справи, найменування продавця та покупця товарів, виду товарів та їх вартість та умови поставки.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Так, згідно з п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається із поданих позивачем за первісним позовом доказів, правочини щодо поставки між сторонами мали місце, позивач поставив, а відповідач отримав, але повністю не оплатив поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1’414’736,87 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З врахуванням цього, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків є обґрунтованими. Відповідачеві правомірно нараховано 295’112,93 грн. - інфляційного збільшення боргу та 59 ’418,95 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Суд вважає, що позивач не довів обґрунтовано та належним чином упущену вигоду у вигляді збитків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом частково обґрунтовані поданими доказами, тому сума, яка підлягає до задоволення, складає: 1’414’736,87 грн. основного боргу, 295’112,93 грн. - інфляційного збільшення боргу та 59’418,95 грн. - 3% річних.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати слід покласти на відповідача та позивача пропорційно в частині задоволених вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши зустрічний позов, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що зустрічний позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню з огляду на те, що він повністю спростовується доказами позивача за первісним позовом.

Оскільки спір за зустрічним позовом виник з вини позивача за зустрічним позовом, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов про стягнення заборгованості задоволити частково.

2.          В задоволенні вимог про стягнення 811’174,58 грн. упущеної вигоди у вигляді збитків відмовити.

3.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне об’єднання “Львівміськбуд” (адреса: 79066, м.Львів, вул.Зелена, 238, код ЄДРПОУ —01273906) на користь дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Інтергал” (адреса: 79017, м.Львів, вул Водогінна, 2, код ЄДРПОУ —32568603) 1’414’736,87 грн. - основного боргу, 295’112,93 грн. - інфляційного збільшення боргу, 59’418,95 грн. - 3% річних, 17’595,00 грн. - відшкодування витрат на оплату державного мита, 163,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя