Рішення № 88077607, 06.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року справа №320/6027/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0046365305 від 07.10.2019.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням до нього застосовані штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого зобов`язання з військового збору. Однак, позивач стверджує, що порушень термінів сплати не допускав, оскільки військовий збір за результатом річного декларування був своєчасно сплачений на рахунок № НОМЕР_1 , який був вказаний в його електронному кабінеті на день сплати. Позивач зауважує, що 23.04.2019 йому стало відомо про введення в дію з 03.01.2019 нового номеру розрахункового рахунку для сплати військового збору, зокрема, НОМЕР_1, проте в електронному кабінеті позивача була відсутня інформація щодо відповідного рахунку станом на 19.02.2019. На підставі заяви позивача від 23.04.2019 військовий збір був перерахований контролюючим органом з помилкового рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 лише 11.05.2019. На думку позивача, сплата військового збору на помилковий рахунок відбулася не з його вини та врешті-решт не призвела до збитків для відповідного бюджету, а тому застосування штрафних санкцій позивач вважає безпідставним.

Крім того, позивач зауважив на тому, що відповідач не надав ФОП ОСОБА_1 копію акта камеральної перевірки від 04.10.2019 №002692/10-36-53-05/ НОМЕР_3 , і тим самим позбавив позивача можливості його оскарження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на наданні відзиву не скористався, хоча ухвала про відкриття провадження у цій справі разом з матеріалами позовної заяви були отримані ним 28.11.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , виданим Вишгородським РВГУ МВС України в Київській області 26.03.1997 (а.с.25).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 18.04.2007 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по військовому збору, за результатами якої складено акт №002692/10-36-53-05/ НОМЕР_3 від 04.10.2019.

В акті вказано, що позивачем було порушено термін сплати узгодженого податкового зобов`язання з військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Зокрема, кількість прострочених днів складає 79 днів (а.с.9).

На підставі вказаного акта Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2019 №0046365305, яким позивачу за затримку 79 календарних днів сплати військового збору, що сплачена фізична особа за результатами річного декларування, нарахований штраф у розмірі 1025,25 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 163.3 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до підпункту 168.4.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках - за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з підпунктом 168.4.8 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.

Відповідно до підпункту 171.2 пункту 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік від 09.02.2019, в якій зазначено суму військового збору, яка підлягає сплаті, у розмірі 5126,26 грн. (а.с.32-34).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до квитанції від 19.02.2019 №KSK0033 було сплачено військовий збір у сумі 5126,26 грн. за такими реквізитами:

- отримувач платежу: УДКС Вишгородському р-ні.;

- рахунок отримувача: НОМЕР_1;

- МФО банку отримувача: 899998;

- ЄДРПОУ компанії: 37868556;

- призначення платежу: *; 2234325551;11011000; військовий збір за 2018 рік. (а.с.3).

Згідно з інформацією з електронного кабінету 19.02.2019 грошові кошти у сумі 5126,26 грн. були зараховані до бюджету (а.с.64).

При цьому, відповідно до витягу з електронного кабінету від 18.02.2019 в кабінеті був вказаний бюджетний рахунок для сплати військового збору: НОМЕР_1 (а.с.52).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснив сплату військового збору на той рахунок, який вказаний в його електронному кабінеті.

При цьому, сплата військового збору була здійснена у строк, передбачений ПК України для сплати даного виду збору.

У позовній заяві позивач зазначив, що працівниками Вишгородського відділення ГУ ДФС у Київській області на його звернення було надано інформацію про те, що з 03.01.2019 був введений в дію новий рахунок для сплати військового збору, а саме: НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Вишгородського управління ГУ ДФС у Київській області із заявою про перерахунок помилково сплачених коштів у сумі 5126,26 грн. (платіжне доручення №89 від 19.02.2019) з рахунку № НОМЕР_1 (КБК 11011000) на рахунок № НОМЕР_5 (КБК 11011001) (а.с.61).

11.05.2019 було здійснено перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший, в результаті чого станом на 11.05.2019 у позивача була відсутня заборгованість з військового збору за 2018 рік (а.с.65).

Суд зазначає, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута ним, а кошти спрямовані за належністю.

Так, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Слід зазначити, що аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №2а-2686/09/2670 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 71692439) та від 01.08.2018 у справі №813/2487/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -75645005).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, помилкове перерахування військового збору у строк, передбачений до сплати даного виду збору, на неправильний рахунок отримувача не є підставою для висновків про порушення платником податків строку для сплати військового збору, та, як наслідок, не є підставою для застосування штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що станом 19.02.2019, тобто на день сплати військового збору в електронному кабінеті ФОП ОСОБА_1 був зазначений саме той номер рахунку (№ НОМЕР_1 ), на який позивач здійснив сплату військового збору за 2018 рік.

Ухвалою суду від 25.11.2019 було витребувано, зокрема, від відповідача інтегровану картку платника податків-позивача з військового збору за 2019 рік; письмові пояснення щодо способу та дати оприлюднення дійсного рахунку для сплати військового збору фізичними особами у 2019 році, з відповідним документальним підтвердженням; докази відображення в електронному кабінеті платника податків-позивача інформації про дійсний рахунок для сплати військового збору у 2019 році, із зазначенням дати такого відображення; копію поданої позивачем до контролюючого органу 23.04.2019 заяви про перерахування сплаченого 19.02.2019 військового збору в сумі 5126,26 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_5 ; докази проведення вищевказаного перерахування сум військового збору з одного рахунку на інший, із зазначенням дати перерахування.

Відповідач всупереч вимогам ухвали суду не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач здійснив сплату військового збору за неправильним рахунком та підтверджували несвоєчасність сплати позивачем військового збору.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи ненадання відповідачем доказів протилежного, суд вважає, що позивачем була належним чином здійснена оплата військового збору, що свідчить про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Керуючись цією нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем у цій справі відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує такі дії відповідача як визнання ним позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.10.2019 №0046365305.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.