Ухвала суду № 88077406, 03.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 березня 2020 рокум. Ужгород№ 260/92/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Петрус К.І.

за участі представників

відповідача 1: Коломієць Н.М.

відповідача 2: Мурін О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання Державної служби геології та надр України та Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" про залишення без розгляду позовних вимог у адміністративній справі за позовом Заступника прокурора Закарпатської області до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", про визнання протиправними дій, скасування наказу та спеціального дозволу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 березня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 10 березня 2020 року.

Заступник прокурора Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", яким просить визнати протиправним дії Державної служби геології та надр України щодо прийняття наказу від 12.11.2012 року № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 12.11.2012 року № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами" від 28.04.2017 року № 207; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.03.2012 року №; 5495 виданий Приватному акціонерному товариству "Карпатська рудна компанія".

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що прокуратурою Закарпатської області під час опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено факт порушення вимог природоохоронного законодавства Державною службою геології та надр України при внесенні змін у спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495. Зокрема, встановлено, що рішенням Закарпатської обласної ради від 30.12.2011 року № 402 погоджено клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою розробки Мужіївського золотополіметалічного родовища, що розташоване у Берегівському районі Закарпатської області, в зв`язку з чим, на підставі п.1 наказу Державної служби геології та надр України від 15.03.2012 року № 91 надано спеціальні дозволи на користування надрами відповідно до пп. 13 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, в тому числі, Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Надра України" надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495. Разом з тим, прокуратурою встановлено, що наказ Державної служби геології та надр України "Про продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" від 12.11.2012 року № 550 у частині внесення змін у спецдозвіл від 19.03.2012 року № 5495 виданий з порушенням вимог законодавства з огляду на те, що в порушення вимог п.17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, не додержано вимог законодавства, яким засвідчено факт передачі майна, необхідного для користування надрами, а тому, вказаний наказ, а також, прийнятий в подальшому наказ Державної служби геології та надр України від 28.04.2017 року № 207 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами", та, відповідно, спеціальний дозвіл від 19.03.2012 року № 5495, підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 08.01.2020 року вказана позовна заява залишена без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України, в тому числі, з підстав звернення прокурора до адміністративного суду із пропуском встановленого законом шестимісячного строку та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 08.01.2020 року, прокурором подано до суду, в тому числі, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивовану тим, що оскаржений наказ Державної служби геології та надр України "Про продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" від 12.11.2012 року № 550 відсутній на офіційному веб-сайті Держгеонадр, відтак, органи прокуратури не були спроможні дізнатися про факт та підстави внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495. Разом з тим, оскаржені накази були здобуті у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000284 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, доказом чого є протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.12.2019 року. В зв`язку з наведеним, підстави для пред`явлення даного позову у прокуратури Закарпатської області виникли після здобуття оскаржених наказів у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження та передання і отримання документі на підставі висновку щодо необхідності застосування представницьких повноважень за результатами досудового розслідування від 26.12.2019 року.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

12.02.2020 року до суду надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" - адвоката Муріна О.С. про залишення позову без розгляду. Необхідність залишення позову без розгляду аргументовано відсутністю у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності для звернення із даним позовом до суду, так як, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в якості позивача, лише у випадку відсутності відповідного органу, який здійснює захист цих інтересів та при зверненні до суду прокурор зобов`язаний обгрунтувати в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначити у позовній заяві про відсутність відповідного органу, який здійснює захист інтересів держави або про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із наданням відповідних доказів. Натомість, позивачем не надано доказів того, що він звертався до Державної регуляторної служби України, Кабінету Міністрів України та/або Мінекоенерго, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, в особі Міністра енергетики та захисту довкілля України, з метою врегулювання питання щодо можливих порушень в діяльності Держгеонадра при видачі оскарженого наказу.

Також, як на необхідність залишення позову без розгляду, вказує на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, адже на офіційному сайті ДНВП "Геоінформ України" міститься загальнодоступна інформація про видачу ПрАТ "Карпатська рудна компанія" спеціального дозволу від 19.03.2012 року № 5495, а отже, позивач мав змогу дізнатись про порушене право в будь-який час протягом 2012-2019 років. Окрім цього, прокуратура Закарпатської області була учасником у справі № 807/1776/14 щодо видачі Держгеонадрами ПрАТ "Карпатська рудна компанія" спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495 ще 08.05.2014 року, тому, прокуратурі було відомо про вказаний спеціальний дозвіл задовго до подачі цього позову.

17.02.2020 року представником Державної служби геології та надр України Сігарьовою Н.Ф. до суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого, вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, а викладені доводи позивача не відповідають фактичним обставинам. При цьому, що стосується повноважень та підстав для звернення прокурора із даним позовом до суду, представником висловлено аналогічну вищезазначеній позицію, та зазначено, що з системного аналізу законодавства України вбачається, що в Україні існують державні органи, які здійснюють відповідні функції у правовідносинах, що є предметом розгляду, відтак, у разі дійсного допущення порушень інтересів держави, захист інтересів держави в суді мають здійснювати, як позивачі, відповідні органи. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Посилається на позицію у подібних правовідносинах, висловлену в адміністративних справах № 0640/4293/18 та 240/4936/18, де суд зазначив, що прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері користування надрами не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Також представником висловлено тотожну позицію щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом з огляду на те, що інформація про рішення про надання спеціальних дозволів та спеціальні дозволи на користування надрами є відкритою і загальнодоступною базою даних, яка розміщується на офіційних сайтах Держгеонадр і ДНВП "Геоінформ України", відповідно, доступ до даної інформації мають всі зацікавлені особи. А тому, позивач, як і будь-яка інша зацікавлена особа, повинен був дізнатися про порушення законодавства у строки, передбачені КАС України, а саме, з моменту офіційного оприлюднення оспорюваних рішень та інформації на відповідних сайтах. І, відповідно, строки позовної давності для позивача мали б обчислюватися з цього моменту, тобто з 2012 року. Натомість, позивач звернувся із даним позовом, перевищивши строк звернення до адміністративного суду більш ніж на сім років.

Окрім цього, прокуратура Закарпатської області була учасником справи № 807/1689/14 за позовом ПАТ "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України, Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного неологічного контролю Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, що дає підстави вважати, що позивач у даній справі був цілком обізнаний щодо обставин, на які він посилається як на підставу свого позову.

Отже, на думку представника відповідача, є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, 19.02.2020 року представником Державної служби геології та надр України Сігарьовою Н.Ф. до суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву в частині, що стосується пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду із позовом.

28.02.2020 року прокуратурою Закарпатської області подано до суду заперечення на клопотання відповідача Державної служби геології та надр України про залишення позову без розгляду. Вказує, що позиція відповідача, викладена ним у клопотанні є необгрунтованою та безпідставною, наведені в ньому твердження не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому такі підлягають відхиленню, з огляду на таке.

Так, оскаржений наказ Державної служби геології та надр України від 12.11.2012 року № 550 відсутній на офіційному веб-сайті Держгеонадр, доказом чого є відповідний витяг, наявний в матеріалах справи, відтак, органи прокуратури не були спроможні дізнатися про факт та підстави внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495. Разом з тим оскаржені накази були здобуті у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000284 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, доказом чого є протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.12.2019 року.

У зв`язку з наведеним підстави для пред`явлення зазначеного позову у прокуратури Закарпатської області виникли після здобуття оскаржених наказів та передання і отримання документів на підставі висновку щодо необхідності застосування представницьких повноважень за результатами досудового розслідування від 26.12.2019 року, відтак, доводи Державної служби геології та надр України з приводу пропущення строку на пред`явлення позову є безпідставними.

Також 28.02.2020 року прокуратурою Закарпатської області подано до суду заперечення на клопотання відповідача Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" про залишення позову без розгляду, згідно якого позиція відповідача, що викладена ним у клопотанні, є необгрунтованою та безпідставною, наведені в ньому твердження не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому такі підлягають відхиленню зважаючи на наступне.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Враховуючи те, що прокурор самостійно визначає підстави звернення з позовом до суду, у даному випадку позов пред`явлено з метою запобігання незаконному наданню надр у користування (що є суспільно значимим питанням) з порушенням встановленої державою процедури та порядку.

З урахуванням того, що предметом розгляду даної справи є правомірність внесення Державною службою геології та надр України змін до спеціального дозволу на користування надрами, прокурором у позовній заяві обгрунтовано відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту інтересів у спірних відносинах, а також обгрунтовано у чому полягає порушення цих інтересів, відтак, прокурор самостійно звертається з даним позовом на захист інтересів держави.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц вказує, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність уповноваженого органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Наголошує на тому, що оскільки порушення допущені саме Державною службою геології та надр України, а тому прокурор визначив зазначений орган виконавчої влади в якості відповідача. При цьому, зважаючи на те, що позивач і відповідач згідно вимог КАС України не може збігатися в одній особі, прокурор звернувся до суду не в інтересах вищевказаного органу, а на захист інтересів держави як самостійний позивач. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 698/119/18.

Тому, позиція відповідача з приводу повноважень та підстав пред`явлення позову прокуратурою Закарпатської області є необгрунтованою та безпідставною, а тому підлягає відхиленню.

Що стосується строків звернення прокурора з позовом до суду, обгрунтовує їх поважність аналогічними викладеними раніше доводами.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали заявлені клопотання, просили залишити позов без розгляду.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши думку представників відповідачів, дослідивши необхідні для їх розгляду матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи необхідність залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із зазначеним позовом представники відповідачів стверджують про те, що інформація про рішення про надання спеціальних дозволів та спеціальні дозволи на користування надрами є відкритою і загальнодоступною базою даних, яка розміщується на офіційних сайтах Держгеонадр і ДНВП "Геоінформ України", відповідно, доступ до даної інформації мають всі зацікавлені особи. А тому, позивач, як і будь-яка інша зацікавлена особа, повинен був дізнатися про порушення законодавства у строки, передбачені КАС України, а саме, з моменту офіційного оприлюднення оспорюваних рішень та інформації на відповідних сайтах. І, відповідно, строки позовної давності для позивача мали б обчислюватися з цього моменту, тобто з 2012 року.

Окрім цього, прокуратура Закарпатської області була учасником справи № 807/1689/14 за позовом ПАТ "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України, Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного неологічного контролю Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, що дає підстави вважати, що позивач у даній справі був цілком обізнаний щодо обставин, на які він посилається як на підставу свого позову. А також, прокуратура Закарпатської області була учасником у справі № 807/1776/14 щодо видачі Держгеонадрами ПрАТ "Карпатська рудна компанія" спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495 ще 08.05.2014 року, тому, прокуратурі було відомо про вказаний спеціальний дозвіл задовго до подачі цього позову.

Суд не погоджується з даними твердженнями, оскільки, спростовуючи зазначене, судом перевірено та прокуратурою Закарпатської області надано витяги із офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України з яких вбачається, що інформація про винесення оскаржених наказів від 12.11.2012 року № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495, а також наказу від 28.04.2017 року № 207 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами", та, відповідно, такі накази, на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України - відсутні.

Крім того суд критично оцінює доводи представників відповідача про обізнаність прокуратури Закарпатської області із оскарженими наказами з огляду на участь останньої у розгляді адміністративних справ за №№ 807/1689/14 та 807/1776/14. Дійсно, в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 807/1689/14 (головуючий - суддя Дору Ю.Ю.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України, предметом розгляду якої було визнання протиправними та скасування приписів Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21.03.2014 року № 285-14/02 та від 21.03.2014 року № 284-14/02 винесених за результатами проведеної позапланової перевірки та встановлених порушень. Також на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа № 807/1776/14 (головуючий - суддя Скраль Т.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України, предметом розгляду якої було питання щодо визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України стосовно нездійснення розгляду заяви та документів, поданих ПрАТ "Карпатська рудна компанія" стосовно внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495 на видобування золотих та золото-поліметалічних руд, а також підземних вод, придатних для технічного водопостачання Мужіївського родовища та зобов`язання розглянути відповідну заяву та документи та внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495 на видобування золотих та золото-поліметалічних руд, а також підземних вод, придатних для технічного водопостачання Мужіївського родовища.

При цьому, дослідивши зміст винесених за результатами розгляду вказаних справ судових рішень, зокрема, постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 807/1689/14 (якою позов Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування приписів Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21.03.2014 року № 285-14/02 та від 21.03.2014 року № 284-14/02 задоволено в частині визнання протиправними та скасування п.п. 4, 5, 6, 7, 8 припису Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21.03.2014 року № 285-14/02 та п.5 припису Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21.03.2014 року №284-14/02) та постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року (якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України стосовно нездійснення розгляду заяви та документів, поданих ПрАТ "Карпатська рудна компанія" щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012р. № 5495 на видобування золотих та золото-поліметалічних руд, а також підземних вод, придатних для технічного водопостачання Мужіївського родовища) суд констатує про відсутність жодних посилань на накази Державної служби геології та надр України від 12.11.2012 року № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 року № 5495, а також наказу від 28.04.2017 року № 207 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами".

Разом з тим оскаржені накази були здобуті у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000284 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, доказом чого є протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.12.2019 року. В зв`язку з наведеним, підстави для пред`явлення даного позову у прокуратури Закарпатської області виникли після здобуття оскаржених наказів у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження та передання і отримання документі на підставі висновку щодо необхідності застосування представницьких повноважень за результатами досудового розслідування від 26.12.2019 року.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, судом з`ясовано, що у справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом до органу, уповноваженого на вирішення питань щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами та внесення змін до нього. При цьому, прокурор зазначає, що позов пред`явлено з метою запобігання незаконному наданню надр у користування (що є суспільно значимим питанням) з порушенням встановленої державою процедури та порядку. Прокурор посилається на те, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно ч.3 та ч.4 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається із матеріалів позову, приводом для звернення прокурора до суду стало отримання висновку щодо необхідності застосування представницьких повноважень за результатами досудового розслідування від 26.12.2019 року у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000284 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Згідно вказаного висновку підтверджено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за фактом зловживання службовими особами Державної служби геології та надр України службовим становищем під час надання ПрАТ "Карпатська рудна компанія" спеціального дозволу на користування надрами №5495 від 19.03.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення 1174). Пунктами 9,10 Положення 1174 визначено, що Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення. Підпунктом 12 пункту 4 Положення 1174 встановлено, що Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Отже, зупинення і поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами віднесене чинним законодавством до компетенції Державної служби геології та надр України.

Враховуючи те, що спірні накази прийнято Державною службою геології та надр України та предметом розгляду даної справи є правомірність внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, прокурор самостійно звертається з даним позовом на захист інтересів держави з метою запобігання незаконному наданню надр у користування (що є суспільно значимим питанням) з встановленням встановленої державою процедури та порядку.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань Державної служби геології та надр України та Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті