Ухвала суду № 88076855, 10.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/2434/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018. Водночас, позивач у своєму позові зазначає, що відповідно до підпункт 7 п.4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" із Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вилучено статті 31, 37, 39 та 45 і виплату згаданої допомоги було припинено. Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 п.4 розділу І Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) із 17.07.2018 відновлено дію ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому її положення підлягають застосуванню з 17.07.2018 без будь-яких обмежень.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали особисто позивачеві починаючи з 17.07.2018 звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України. Надати пояснення, що перешкоджало йому звернутись до відповідача, починаючи з липня 2018 року.

Згідно ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не звертався.

Отже, вимоги ч. 6 ст. 161 КАС України не дотримано позивачем.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору чи документу, який підтверджує підстави для звільнення його від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102грн.

Отже, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 840,80 грн.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску та докази перебування на обліку у відповідача.

- документу, що підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору, встановлених ст. 5 Закону України "Про судовий збір" або докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн, із призначення платежу:

Отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA348999980000034310206084009

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(РНОКПП позивача). Судовий збір, за позовом ______ (ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Лавренчук