Рішення № 88076753, 06.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м. Житомир справа № 806/1368/16

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Великокоровинецького споживчого товариства до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Великокоровинецьке споживче товариство звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року №0001681200, прийняте на підставі акту перевірки №000106/06-23-12/31147344 від 24.06.2016 року. Зазначає, що вказане рішення було прийняте відповідачем у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов`язання зі сплати штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Оскаржуваним рішенням позивачу нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 13793,58 грн. На думку позивача, ним не порушено граничні строки сплати грошового зобов`язання зі сплати штрафної санкції у відповідності до договору про розстрочення податкового боргу, а тому відповідачем безпідставно застосовано до позивача штраф. Крім того, договором про розстрочення податкового боргу не передбачено застосування жодного штрафу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2019 касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі №806/1368/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана адміністративна справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019 передана на новий розгляд судді Майстренко Н.М.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що висновки акту з приводу встановлених порушень є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.11.2018 у справі №2а-9232/12/2670, відповідно до яких розстрочення сплати податкового боргу не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України. При цьому відповідача зазначає, що у даній справі колегія суддів Верховного Суду у своєму судовому рішенні зауважує, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу приймалось судом за заявою платника податків, який усвідомлював, що ним було допущено податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань, тобто позивач був обізнаний, що несплата податкових зобов`язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача, а отже втручання держави шляхом нарахування штрафних санкцій на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для позивача, з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов`язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин, що склались.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що податковий орган неправильно визначив граничні терміни сплати податкового боргу, без урахування термінів, встановлених договором про розстрочення податкового боргу від 16.02.2015 №1, тому неправомірно застосував фінансову санкцію в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що становить 13793,58 грн.

На адресу суду від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшло клопотання про заміну відповідача у справі №806/1368/16 - Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, на належного відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області, у зв`язку із проведенням реорганізації шляхом приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Житомирській області. У підтвердження заявленого клопотання надано копію наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.05.2018 №282 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Житомирській області", відповідно до якого наказано, зокрема, реорганізувати Бердичівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області шляхом приєднання її як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Житомирській області, а також надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Бердичівська ОДПІ припинена.

Протокольною ухвалою суду від 21.11.2019 замінено неналежного відповідача у справі - Бердичівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області, на належного - Головне управління ДФС у Житомирській області.

Ухвалою суду від 23.01.2020 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні 19.02.2020 після надання пояснень учасники процесу подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Великокоровинецьке споживче товариство перебуває на обліку як платник податків.

Між Чуднівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області та Великокоровинецьким споживчим товариством укладено договір від 16.02.2015 №1 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 86524,79 грн. під проценти строком з 10.03.2015 по 10.12.2015. Розстроченню підлягала штрафна санкція за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Рішенням та договором були визначені наступні терміни сплати податкового боргу: 10.03.2015, 09.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 07.08.2015, 07.09.2015, 06.10.2015, 05.11.2015 та 10.12.2015.

Даний податковий борг погашався позивачем відповідно до квитанцій від 27.02.2015, 12.03.2015, 15.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 10.08.2015, 08.09.2015, 06.10.2015, 04.11.2015 та 09.12.2015.

Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку Великокоровинецького споживчого товариства з питань несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами якої складено акт від 24.06.2016 №000106/06-23-12/31147344. Зазначеним актом встановлено, що в порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків платником несвоєчасно сплачено грошове зобов`язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0001681200, яким позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання у сумі 68967,90 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% від цієї суми - 13793,58 грн. (а.с. 6).

У акті камеральної перевірки №000106/06-23-12/31147344 від 24.06.2016 зазначено, що граничний термін сплати узгодженого грошового зобов`язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг становив 18.08.2014; кількість днів затримки сплати складає 620, 578, 529, 479, 444, 415, 415, 387, 387, 358, 358, 325, 295, 268, 268, 241, 241, 207, 205, у зв`язку із чим відповідачем застосовано штрафні санкції на підставі пункту 126.1 ст. 126 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено, що обставини виникнення податкового боргу Великоровинецького споживчого товариства пов`язані з тим, що 08.02.2014 року Чуднівською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00000722203 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 112470,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено Великоровинецьким споживчим товариством у судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі 806/1134/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.08.2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - ПК України) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2014 №00000722203, набрала законної сили в момент її проголошення, 08.07.2014 є днем узгодження рішення контролюючого органу. Відповідно, протягом 10 календарних днів позивач мав самостійно погасити визначену ним суму грошового зобов`язання. З 19.07.2014 року непогашена сума набула статусу податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Як стверджує позивач, залишок несплаченої частини боргу складав 86524,79 грн. Документи в підтвердження факту часткової сплати податкового боргу у позивача не збереглися. Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000722203, набрала законної сили в момент її проголошення, 08.07.2014 є днем узгодження рішення контролюючого органу. Відповідно, протягом 10 календарних днів позивач мав самостійно погасити визначену ним суму грошового зобов`язання. З 19.07.2014 року непогашена сума набула статусу податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Як стверджує позивач, залишок несплаченої частини боргу складав 86524,79 грн. Документи в підтвердження факту часткової сплати податкового боргу у позивача не збереглися.

Статтею 126 ПК України (у редакції, чинній на момент застосування відповідальності) встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що у разі несплати узгодженої суми грошового зобов`язання платник податків притягається до фінансової відповідальності, розмір якої залежить від строку затримки сплати та від суми податкового боргу.

При цьому, суд не погоджується з доводами представника позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин ст. 126 ПК України у редакції з 12.08.2012 по 31.12.2015 року, яка передбачала штраф лише за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати.

Так, за обставин, які склались у даній справі, факт недотримання платником податків строків сплати узгодженого податкового зобов`язання мав місце до моменту укладення договору про розстрочення податкового боргу і був зафіксований актом перевірки від 24.06.2016 року. На той момент такі дії платника податків кваліфікувались законодавцем як порушення податкового законодавства, а тому застосування відповідальності за порушення, яке мало місце на день визнання його таким, не порушує принцип, закладений у ст. 58 Конституції України.

Не спростовують цього висновку і посилання позивача на те, що відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України укладення договору про розстрочення податкового боргу є перенесенням строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу на періоди, визначені у такому договорі.

Так, сам зміст зазначеного пункту вказує на обставини наявності у платника податку податкового боргу як передумови укладення договору про його розстрочку. Відтак, укладення договору про розстрочення податкового боргу "не обнуляє" відповідальності платника податку за допущені перед укладенням такого договору порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань.

Згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення терміну дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій припиняється лише з дати укладення договору до закінчення його дії.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що до моменту укладення договору про розстрочення податкового боргу платник податку правомірно притягається до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання.

Втім, як було зазначено, розмір такої відповідальності залежить від строку затримки сплати та від суми податкового боргу.

Надаючи оцінку оскаржуваному у даній справі податковому повідомленню-рішенню в аспекті зазначених умов, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості суми у розмірі 68967,90 грн. як бази для нарахування штрафних санкцій.

Так, наданий відповідачем розрахунок штрафних санкцій не узгоджується ні з викладеним правовим регулюванням спірних правовідносин, ні з обставинами даної справи.

Як вже було зазначено, в силу приписів Податкового кодексу України граничний строк самостійної сплати грошових зобов`язань у сумі 112470,50 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням №00000722203 від 08.02.2014, закінчився для платника 18.07.2014, а відтак 19.07.2014 - це перший календарний день, з якого мало б розпочатись нарахування штрафу відповідно до ст. 126 ПК України. Натомість, у наданому розрахунку таким днем визначено 18.08.2014 без належних пояснень зі сторони відповідача.

Визначаючись щодо строку затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, відповідач днем сплати податкового боргу визначав день фактичного надходження коштів від платника податку, які він сплачував на виконання умов договору про розстрочення податкового боргу. При цьому, надана відповідачем інтегрована картка свідчить на користь того, що зарахування таких коштів відбувалось в рахунок погашення пені, штрафних санкцій і тільки залишок зараховувався у рахунок погашення розстроченого податкового боргу. Відповідно, лише сума цього залишку обліковувалась як сплата податкового боргу, що впливало на визначення його остаточного обсягу як бази для застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Такі дії контролюючого органу не узгоджуються з обставинами, встановленими у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі 806/2646/16, яка набрала законної сили 12.06.2017 року. Вказаним судовим рішенням встановлено, що Великокоровинецьким споживчим товариством повністю виконані умови договору про розстрочення податкового боргу, що підтверджено в судовому засіданні представником податкового органу.

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

З огляду на викладену процесуальну презумпцію та приписи чинного податкового законодавства, суд констатує, що податковим органом незаконно змінено призначення коштів, які сплачувались платником податку на виконання умов договору про розстрочення податкового боргу, що не враховано при розрахунку штрафних санкцій, застосованих оскаржуваним у даній справі податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, у рахунок строку затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання увійшов і період після укладення договору про розстрочення податкового боргу, що суперечить п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574

Усі викладені обставини свідчать на користь того, що відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами не доведено той факт, що станом на момент проведення камеральної перевірки 24.06.2016 за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 68967,90 грн. Не містить таких відомостей і надана ним інтегрована картка платника податків. У будь-якому разі, визначення бази для нарахування штрафних санкцій відбулось всупереч вимогам п. 131.2 ст. 131 ПК України та обставинам, встановленим у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі 806/2646/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Оскаржуване у справі податкове повідомлення-рішення не є таким, що відповідає наведеним критеріям. Оскільки суд не є органом, наділеним повноваженнями здійснити нарахування штрафних санкції відповідно до приписів Податкового кодексу України, так само як і не має змоги без належного визначення податковим органом бази для нарахування штрафних санкції дати правову оцінку тому, у якій частині їх застосування узгоджувалось би з вимогами цього Кодексу. Навіть встановивши, що строк затримки сплати узгодженого грошового зобов`язання перевищує 30 календарних днів, суду невідома законна база для нарахування штрафних санкцій, а її визначення належить до виключної компетенції відповідача, зважаючи на що суд задовольняє позовні вимоги Великокоровинецького споживчого товариства та визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року №0001681200.

Що стосується розподілу судових витрат, то судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно, на користь позивач підлягає стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов Великокоровинецького споживчого товариства (вул. Леніна, 14, смт. Великі Коровинці, Чуднівський район, Житомирська область, 13240, код ЄДРПОУ 31147344) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чуднівського відділення Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління ДФС у Житомирській області, від 12.07.2016 №0001681200, яким до позивача за затримку сплати грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано штраф у сумі 13793,58 грн.

Стягнути на користь Великокоровинецького споживчого товариства (вул. Леніна, 14, смт. Великі Коровинці, Чуднівський район, Житомирська область, 13240, код ЄДРПОУ 31147344) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) сплачений судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 06.03.2020.

Суддя Н.М. Майстренко