Рішення № 88076228, 03.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3503/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лисюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у призначенні пенсії як державному службовцю згідно Закону України «Про державну службу» і не врахування при розгляді заяви про призначення пенсії державного службовця, стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця 16 років 9 місяців 27 днів за період проходження військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 22.05.1975 по 10.06.1977, що складає 2 роки 0 місяців 18 днів, період роботи на посаді заступника завідуючого відділом комсомольських організацій Рожищенського райкому ЛКСМ України, з 25.10.1984 по 01.07.1987 (2 роки 8 місяців 6 днів), період роботи на посаді інспектора Рожищенського районного комітету народного контролю з 02.07.1987 по 15.08.1991 (4 роки 1 місяць 13 днів), період роботи на посаді спеціаліста 2 категорії, інженера - землевпорядника відділу земельних ресурсів у Рожищенському районі з 04.07.2001 по 02.06.2003 (1 рік 10 місяців 29 днів), період роботи на посаді інженера - землевпорядника Рожищенської міської ради з 22.07.2003 по 13.08.2009 (6 років 0 місяців 21 день) із загальною тривалістю 27 років 10 місяців 23 дні, зобов`язання здійснити переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відділі з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії за віком з 29.03.2017 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням загального стажу роботи 36 років 11 місяців 25 днів.

08.08.2019 року він звернувся із заявою у відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області про перехід з пенсії за віком на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до поданих довідок № Д-468 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), № Д - 468 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданих Департаментом соціального захисту Волинської обласної державної адміністрації від 31.07.2019.

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16.08.2019 року №13677/02-39 відмовило у переведенні на пенсію державного службовця. Така відмова обґрунтована тим, що станом на 01.05.2016 його стаж роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців становить менше 20 років, а саме 10 років 10 місяців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправною бездіяльністю, оскільки після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-УІІІ, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

На підставі вищенаведеного позивач просить позов задовольнити повністю.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» з 29.03.2017 року.

08.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою у відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до довідок № Д-468 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), № Д - 468 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданих Департаментом соціального захисту Волинської обласної державної адміністрації від 31.07.2019 року.

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16.08.2019 року №13677/02-39 відмовило у переведенні пенсії державного службовця. Така відмова обґрунтована тим, що станом на 01.05.2016 року його стаж роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців становить менше 20 років, а саме 10 років 10 місяців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон 1058-ІУ) визначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади, механізми функціонування системи страхування, визначає принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а

також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та / фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІУ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів.

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10 грудня 2015 року (далі Закон №889-УІІІ), згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ (далі Закон № 723-XII) , крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ стосується осіб - державних службовців, які станом на 1 травня 2016 року займали посади державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-УІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим законодавцем визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3 723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІП для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3 723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-УІП передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Законодавцем визначено право збереження особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців у призначенні пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3 723-XII після 1 травня 2016 року, якщо дотримано сукупність вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-УІІІ, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа №822/524/18).

З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 16.08.2019 року №13677/02-39 вбачається, що ОСОБА_1 зараховано періоди роботи: з 02.09.1991 по 27.05.1996 на посаді землевпорядника Рожищенської міської Ради з присвоєним 13 рангом-державного службовця; з 27.05.1996 по 03.07.2001 на посаді спеціаліста II категорії, інженера-землевпорядника по Рожищенській міській Раді народних депутатів з 18.07.2012 по 14.10.2013 на посаді головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, з присвоєнням 11 рангу державного службовця, що становить 10 років 10 місяців 29 днів.

Проте не зараховано періоди: з 22.05.1975 по 10.06.1977 час проходження військової служби у Збройних силах, з 25.10.1984 по 01.06.1987 робота напосаді заступника завідуючого відділом комсомольських організацій Рожищенського райкому ЖСМ України, з 02.06.1987 по 15.08.1991 робота на посаді інспектора Рожищенського районного комітету народного контролю, з 04.07.2001 по 02.06.2003 робота на посаді спеціаліста 2 категорії, інженера - землевпорядника по Рожищенській міській Раді народних депутатів, 22.07.2003 по 13.08.2009 робота на посаді інженера - землевпорядника Рожищенської міської Ради.

Таким чином, при зарахуванні до стажу державної служби періоду, а саме 10 років 0 місяців 8 днів, з них строкової військової служби з 22.05.1975 по 10.06.1977 - 2 роки 0 місяців 18 днів, у відділі земельних ресурсів з 04.07.2001 по 02.06.2003 - 1 рік 10 місяців 29 днів, в органах місцевого самоврядування з 22.07.2003 по 13.08.2009 - 6 років 0 місяців 21 день ОСОБА_1 має необхідний стаж, а саме більше як 20 років стажу державної служби, та набув права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-УІІІ обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІІІ.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УНІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже стаж державної служби за період роботи (служби) до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

Відповідно до пункту з Порядку до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формувань.

При цьому до стажу державної служби осіб включається усі види військової служби, які вини проходили у Збройних Силах та інших військових формувань України та колишнього СРСР.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Посади на яких перебував ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування в період роботи з 22.07.2003 по 13.08.2009 відносяться до категорій визначених статтею 14 закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (чинного на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування).

Згідно до приписів ст. 1, 2, 22 Закону України № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету

Пунктом 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Згідно з частиною першою статті 2 закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаж роботи у період з 04.07.2001 - 02.06.2003 у відділі земельних ресурсів у Рожищенському районі на посаді на посаді спеціаліста 2 категорії, інженера - землевпорядника відноситься до п.2 Порядку №283 як на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.

У звітності поданій до Фонду відповідно до Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відділом земельних ресурсів у Рожищенському районі щорічно підтверджено наявність спеціального стажу при розрахунку пенсії застрахованим особам з кодом підстави ЗДС037А1, що свідчить виписка форми ОК-5.

Таким чином, ОСОБА_1 передбачено зарахування стажу роботи в органах місцевого самоврядування, відділі земельних ресурсів та проходження військової служби до стажу державного службовця.

За таких обставин, у нього наявний необхідний стаж, а саме більше як 20 років стажу державної служби, та набув права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.07.07.2018 в справі №265/3709/17.

Поряд з цим, періоди з 25.10.1984 по 01.06.1987 робота на посаді заступника завідуючого відділом комсомольських організацій Рожищенського райкому ЛКСМ України, з 02.06.1987 по 15.08.1991 робота на посаді інспектора Рожищенського районного комітету народного контролю не можуть бути зараховані до стажу державного службовця з огляду на таке.

Згідно абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз. 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).

Відповідно до пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, вищезазначеним законодавством може бути передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990 року.

За записом трудової книжки, позивач з 03.02.1984 року рішенням бюро Рожищенського РКЛКСМУ /протоколу засідання №76/ прийнятий на посаду заступника завідуючого відділом комсомольської організації з 25.10.1984 року і звільнений із займаної посади по переводу 01.07.1987 року. Також з 02.07.1987-15.08.1991 роках працював в районному комітеті народного контролю на посаді інспектора.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем до заяви від 08.08.2019 року про перехід з пенсії за віком на пенсію держслужби будь яких письмових доказів про те, що посади заступника заввідділом комсомольських організацій та інспектора районного комітету народного контролю відносяться до виборних чи відповідальних посад, призначення на які здійснюється колегіальним чи виборним органом партійної профспілкової чи комсомольської організації не додано. Також є відсутніми з цього приводу і письмові докази в пенсійній справі ОСОБА_1 , яка оглядалась під час судового розгляду.

Зважаючи на викладене, зазначені періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до стажу його державної служби.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У зразковій справі «Щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 року по справі № 822/524/18 зробила висновок, що при наявності стажу на посаді державної служби понад 20 років, досягнення пенсійного віку ( у випадку позивача - 62 роки), наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Крім того, ВП ВС в даній справі звертала увагу на наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, тлумачення яких необхідного здійснювати виходячи із принципу щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

З урахуванням наведеного, станом на 01 травня 2016 року у позивача був наявний стаж державної служби більш як 20 років на посадах , перелік яких передбачений у статті 25 Закону України «Про державну службу» ( 3723-12 ), що зберігає за ним право на призначення пенсії відповідно до 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ та до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, з наведених вище підстав позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про Державну службу» та зобов`язання здійснити ОСОБА_1 зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах Радянського Союзу з 22.05.1975 по 10.06.1977 (2 р. 0 м. 18 д.), період роботи на посаді спеціаліста 2 категорії - інженера землевпорядника Відділу Земельних ресурсів у Рожищенському районі з 04.07.2001 по 02.06.2003 (1 р. 10 м. 29 д.), період роботи на посаді інженера-землевпорядника Рожищенської міської ради з 22.07.2003 по 13.08.2009 (6 р. 0 м. 21 д.) та здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII починаючи з 08.08.2019 року - часу звернення з заявою. В задоволенні решти позовних слід вимог відмовити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 27.11.2019 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про Державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах Радянського Союзу з 22.05.1975 по 10.06.1977 (2 р. 0 м. 18 д.), період роботи на посаді спеціаліста 2 категорії - інженера землевпорядника відділу земельних ресурсів у Рожищенському районі з 04.07.2001 по 02.06.2003 (1 р. 10 м. 29 д.), період роботи на посаді інженера-землевпорядника Рожищенської міської ради з 22.07.2003 по 13.08.2009 (6 р. 0 м. 21 д.) та здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII починаючи з 08.08.2019 року - часу звернення з заявою.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 10.03.2020 року.