Ухвала суду № 88076043, 10.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1394/19 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ковальчук В.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду та здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 04 березня 2020 року про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку недоплаченої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 до суми 39458,28 грн. протиправними; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати звіт про виконання судового рішення від 29 жовтня 2019 року в частині перерахунку невиплаченої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 до суми 90241,20 грн.

Частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд заяви позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили 29 листопада 2019 року, позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 року відсоткового значення розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання даного судового рішення позивачу Волинським окружним адміністративним судом видано 13 грудня 2019 року виконавчий лист №1279/2019, який був пред`явлений стягувачем до примусового виконання 13 грудня 2019 року. Відповідно до постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Трофимюка П.В. від 16.12.2019 ВП № 60884459 відкрито виконавче провадження з виконання вищенаведеного виконавчого листа, та надано боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Статтею 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

08.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подано адвокатський запит вих. №34, яким витребовувались від відповідача відомості про хід виконання рішення суду від 29.10.2019 у даній справі.

11.01.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшла відповідь №1090/02-39, якою повідомлено, що перерахунок пенсії здійснено, розмір пенсії після перерахунку становить 10911,80 грн., з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення (13845,00 грн.) в розмірі 89%. За січень 2020 року пенсію позивачу виплачено в повному обсязі в сумі 12322,05 грн. Доплата, нарахована за рішенням суду за період з 01.01.2018 по 28.11.2019 в сумі 37353,83 грн. буде виплачуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 по справі №140/1394/19 внесено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Реєстраційний номер рішення суду 51764.

16.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подано повторно адвокатський запит вих. №35 із незгодою щодо позиції відповідача щодо строків виплати недоплаченої пенсії.

17.01.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшла відповідь вих. №2465/02-39, в якій відповідач зіслався на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

22.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області втретє подано адвокатський запит вих. №36 із незгодою щодо позиції відповідача відносно розміру доплат до пенсії за період з 01.01.2018 по 28.11.2019. На думку представника позивача, доплата до пенсії за вказаний період має становити 88136,75 грн.

На вказаний запит відповідач повідомив представника позивача листом від 29.01.2020 вих. №3762/02-39, де послався на надану відповідь листом від 17.01.2020 вих. №2465/02-39.

На вимогу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка П.В. від 28.01.2020 №21-35/2891 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області надало державному виконавцю листом від 11.02.2020 №0300-0313-5/14 наступні документи, зокрема: перерахунок пенсії позивача від 20.01.2020, відповідно до якого з 01.01.2020 розмір перерахованої пенсії ОСОБА_1 становить 12322,05 грн., з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення (13845,00 грн.) в розмірі 89%, де 6681,03 грн. - попередня сума пенсії; 5641,02 грн. (100% від 5641,02) - підвищення. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 підвищення складає 5641,02 грн. 3 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 2820,51 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 4230,77 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 5641,02 грн.

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/A 1216, сума доплати за січень 2018 - грудень 2019 року становить 39458,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Як встановлено судом, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснено перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру 89% сум грошового забезпечення (13845,00 грн.) та проведено доплату підвищення, 100% якого становить 5641,02 грн., у зв`язку з чим розмір пенсії позивача з 01.01.2020 становить 12322,05 грн. Однак, із врахуванням рішення суду, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 2 якої передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Відтак, з урахуванням цього з 01.01.2018 по 31.12.2018 доплата становить щомісячно 50% від підвищення - 2820,51 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 4230,77 грн.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року виконано відповідно до його резолютивної частини. В той же час, суд зазначає, що розрахунок суми пенсії та визначення її розміру не були предметом розгляду адміністративної справи № 140/1394/19.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в частині визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати звіт про виконання судового рішення від 29 жовтня 2019 року в частині перерахунку невиплаченої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 до суми 90241,20 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України визначає три способи судового контролю за виконанням судового рішення:

1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України);

2) визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності державного/приватного виконавця (стаття 287 КАС України);

3) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (стаття 383 КАС України).

Отже, законодавець визначив способи реалізації судового контролю в залежності від порядку виконання судового рішення (добровільного або примусового), а також стадії судового провадження.

Також, слід зазначити про те, що згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» №3 від 13.03.2017 року, відповідно до якої зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а, Верховний Суд зазначив, що правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

У постанові від 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15 Верховний Суд звернув увагу, що при зверненні з касаційною скаргою заявник не просив про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подав відповідне клопотання до Верховного Суду лише після розгляду справи по суті та набранням постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року законної сили, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви.

Отже, слід зазначити про те, що положеннями КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі №235/7638/16-а.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року по адміністративній справі № 140/1394/19 заходів судового контролю за виконанням судового рішення, передбачених ст. 382 КАС України встановлено не було.

Тобто, вказані обставини позбавляють суд права та фактичної можливості здійснити заходи, передбачені ч. 1 ст. 382 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених відповідачем на виконання рішення суду та здійснення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду та здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.Д. Ковальчук