Рішення № 8807505, 16.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2010 р.Справа № 12/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 12/12

за позовом: відкритого акціонерне товариство "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бережинка, Кіровоградський район Кіровоградська область

про стягнення 3110,67 грн.

Представники:

від позивача - Солдецька О.М. , довіреність № 2 від 03.01.10 ;

від відповідача - участі не брали ;

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 858460 від 19.02.2010 року.

Подано позов про стягнення борг в сумі 3110,67 грн. по договору купівлі-продажу № 941 від 28.02.2007 року, з яких 2955,87 грн. - основного боргу, 134,40 грн. - пені, 20,40 грн. - три відсотка річних.

У судовому засіданні представник позивача подав розрахунок позовних вимог окремо по кожній накладній і розрахунок пені з врахуванням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Згідно вказаного розрахунку від 16.03.2010 року сума позову складає 3 176,53 грн. з яких: основний борг - 2955,87 грн., пеня - 204,38 грн., три відсотка річних - 16,28 грн.

Проте, позивач не звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, на зазначену в розрахунку від 16.03.2010 року суму.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 941 від 28.02.2007 року (надалі Договір) за умовами якого позивач (продавець) зобовязався передати у власність відповідачу (покупцю) товар (кондитерські та бакалійні вироби), а відповідач в свою чергу зобовязався прийняти товар (кондитерські та бакалійні вироби) та оплатити в термін визначений в договорі.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що момент приймання товару є підписана сторонами (їх уповноваженими особами) товарно-транспортна накладна, тобто 12.06.2009 року, 09.09.2009 року, 13.10.2009 року.

Відповідно до п. п.2.1., 2.4 Договору відповідач зобовязався провести оплату товару, визначену в накладних на протязі 6-ти календарних днів з моменту отримання товару, шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок, внесенням готівки в касу позивача, або передачі грошових коштів через торгових агентів продавця, тобто строк остаточного розрахунку закінчується 19.10.2009 року.

На підставі товарно-транспортних накладних № 28338, № 28223 від 12.06.2009 року, № 38927 від 09.09.2009 року, № 43927 від 13.10.2009 року відповідач отримав через своїх представників товарно-матеріальні цінності (кондитерські вироби) на загальну суму 4555,87 грн.

У відповідності до умов договору покупець отримав від продавця товар на загальну суму 4555,87 грн., що підтверджено вище переліченими товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими особами сторін.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, розрахувався з позивачем на суму 1600,00 грн., що підтверджується поданим до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 70632 від 13.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 71319 від 20.08.2009 року на суму 600,00 грн.

Відповідно поданого позивачем розрахунку заборгованості на поставлений товар станом на 01.12.2009 року складає 2955,87 грн.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно умов договору (п.3.4.) відповідач повинен був здійснити оплату товару на протязі 6-ти днів з моменту отримання товару шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок або внесенням готівки в касу позивача, або передачі грошових коштів через торгових агентів продавця, тобто за отриманий товар 12.06.2009 року, 09.09.2009 року, 13.10.2009 року відповідач повинен був розрахуватися до 21.10.2010 року в повному обсязі.

Доказів остаточного розрахунку перед позивачем, відповідач суду не подав.

Отже позовні вимоги про стягнення 2955,87 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд, у зв'язку з порушенням строку виконання грошового зобовязання, стягнути з відповідача три відсотка річних в сумі 16,28 грн. за період з 19.06.2009 року по 23.12.2009 рік, відповідно до уточненого розрахунку поданого позивачем 16.03.2010 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині та стягує з відповідача три відсотки річних в сумі 16,28 грн. за період з 19.06.2009 року по 23.12.2009 рік, відповідно до уточненого розрахунку поданого позивачем 16.03.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє, оскільки вони пред'явлені безпідставно.

На підставі умов Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 134,40 грн., нараховану за період з 21.10.2009 року по 23.12.2009 рік, відповідно до розрахунку пені зазначеному у позовній заяві від 31.12.2009 року .

16.03.2010 року позивач подав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого пеня складає - 204,38 грн. за період 19.06.2009 року по 23.12.2009 року, три відсотка річних - 16,28 грн. за період 19.06.2009 року по 23.12.2009 року, основний борг - 2955,87 грн., а сума позову складає 3 176,53 грн.

Оскільки, позивач не звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає вимоги в частині стягнення пені в сумі зазначені в позовній заяві - 134,40 грн.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання є неустойка, а боржник вважається таким , що прострочив, якщо він, зокрема не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Господарським кодексом України ст. 230 передбачено, що штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких обстявин, господарський суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 21.10.2009 року по 23.12.2009 рік частково на суму 134,40 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 27605, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Бережинка, ідентифікаційний код НОМЕР_1, Свідоцтво про державну реєстрацію Серії В00 № 645136 на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари", ІПН № 015530511237, адреса: 25014, м.Кіровоград, вул.Роднікова,88, р/р № 2600501551717 в "Укрексімбанку" м.Кіровограда, МФО 323389, код 01553054 заборгованість в сумі 2 955,87 грн., пеню в сумі 134,40 грн., 3% річних в сумі 16,28 грн., державне мито в сумі 101,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 235,66 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата підписання

рішення 18.03.2010 року.