Рішення № 88074731, 06.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року № 320/5327/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язати вчинити дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 407/103-28 від 06.09.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати за ОСОБА_1 право на пільгову пенсію за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою (14 червня 2019).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має загальний стаж понад 42 роки, з них на посаді тракториста більше - 28 років. У зв`язку з чим, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Разом з тим, відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні відповідної пенсії та не зараховано весь період роботи трактористом до його стажу. Вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що ним надано необхідний перелік документів, який підтверджує вищезазначений стаж роботи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року провадження у адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

28 жовтня 2019 року представник відповідача через службу діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що надані позивачем документи підтверджують його стаж роботи трактористом 11 років та 1 день, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, трудова книжка позивача містить записи про роботу, за вказані ним періоди, трактористом, але при цьому відсутні будь-які дані про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 має посвідчення тракториста-машиніста категорії А, В, С, D, E, F серії НОМЕР_1 № 162273.

Позивач 14 червня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.п.3 п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 6 вересня 2019 року № 407/103-28 позивачу підтверджено загальний стаж роботи на посаді тракториста – 11 років 1 день та відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.п. 3 п. 2 ст. 14 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач, на момент звернення, не має.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1788 існують такі види державних пенсій, трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 7 Закону № 1788 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пунктом «в» ст. 13 Закону № 1788 визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

Таким чином, позивачу пенсія за віком на пільгових умовах може бути призначена за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 65 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах, або інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Єдина назва професії «тракторист-машиніст» запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Стаття 48 КЗпП України передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (який набрав чинності з 01.01.2004) визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Враховуючи вищезазначені положення Закону, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Судом встановлено, що 14.06.2019 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.3 п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Матеріалами справи, а саме копією трудової книжки підтверджується, що ОСОБА_1 у періоди часу з 15.07.1977 по 09.11.1980 працював на посаді помічника комбайнера в Безуглівському відділенні колгоспу, з 15.11.1982 по 14.03.1983 працював на посаді тракториста в Безуглівському відділенні колгоспу.

Згідно копії трудової книжки колгоспника № 833 ОСОБА_1 вступив в члени колгоспу в 1979 року.

Так, в 1979 році позивачем відпрацьовано 53 людино-днів, в 1980 році – 96 людино-днів, в 1983 році - 180,5 людино-днів, в 1984 році – 188,5 людино-днів, в 1985 році – 250,5 людино-днів, в 1986 році – 341 людино-днів, в 1987 році - 323-5 людино-днів, в 1988 році – 306 людино-днів, в 1989 році – 294-5 людино-днів, в 1990 році – 348-5 людино-днів, в 1991 році – 371-5 людино-днів, в 1992 році – 341 людино-днів, в 1993 році – 336 людино-днів, в 1994 році – 328 людино-днів, в 1995 році – 292 людино-днів, з 1996 році – 294 людино-днів, в 1997 році – 3306 людино-днів, в 1998 році – 314,5 людино-днів, в 1999 році - 302-5 людино-днів, в 20 році - 314-5 людино-днів.

З 31 березня 1983 року позивач прийнятий на роботу до КСП «Супоївське», на посаду тракториста. 21 лютого 2000 року в зв`язку з реорганізацією КСП «Супоївське» позивач переведений в новостворене ПСП «Супоївське». 02.04.2001 звільнений із займаної посади. 13.04.2001 прийнятий на роботу по контракту в ДП «Колос» на посаду тракториста. 27.09.2005 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням. З 30.04.2009 по 12.07.2009 позивач працював на посаді тракториста в ТОВ «Обрій».

Згідно архівної довідки КП «Трудовий архів» Згурівської районної ради Київської області від 17.01.2019 № 18, у документах архівного фонду Червоноармійський комбінат, смт. Згурівка Київської області є відомості про те, що ОСОБА_1 було зараховано трактористом Безуглівського відділу радгоспу з відрядною оплатою праці з 15 листопада 1982 року, згідно наказу від 17.11.1982 № 412. Позивача було звільнено з роботи з посади тракториста Безуглівського відділу Червоноармійського цукркомбінату по особистому бажанню, за ст. 38 КЗпП УРСР з 14.03.1983, по особистому бажанню.

Відповідно до архівної довідки КП «Трудовий архів» Згурівської районної ради Київської області від 17.01.2016 № 15, згідно книг обліку по оплаті праці, які є на зберіганні в документах з кадрових питань (особового складу) архівного фонду ТОВ «Безуглівське», с. Безуглівка Згурівський район Київська область, ОСОБА_1 , дійсно працював у Безуглівському відділенні Червноарміського цукрокомбінату і його заробітна плата за 1977-1980 склали помісячно: січень 1978 року – 154,58, січень 1979 – 64,51, лютий 1978 – 70,00, лютий 1979 – 85,76, березень 1978- 83,70, березень 1979 – 30,80; 5,40, березень 1980 – 14,00, квітень 1978 – 70,00, квітень 1979 - 45,78; 3,00, травень 1978 – 70,00, травень 1979 – 139,11, червень 1978 – 70,00, травень 1979 – 67,69, липень 1977 – 13,40, липень 1978 – 29,40, липень 1979 – 70,24; 8,55, липень 1980 – 21,12, серпень 1978 – 34,68, серпень 1979 – 112,27, серпень 1980 – 137,76; 11,40, вересень 1977 – 8,65, вересень 1979 – 107,17, вересень 1980 – 93,33, жовтень 1977 – 171,95, жовтень 1978 – 225,46, жовтень 1979 – 28,41, жовтень 1980 – 48,63, листопад 1977 – 29,33, листопада 1978 – 90,47, листопад 1980 – 47,80; 34,54, грудень 1978 – 41,07,грудень 1979 – 11,19, грудень 1980 – 3,72.

Згідно книг обліку розрахунків по оплаті праці, які є на зберіганні в документах з кадрових питань (особового складу) архівного фонду ТОВ «Безуглівське», с. Безуглівка Згурівський район Київська область, ОСОБА_1 дійсно працював у Безуглівському відділенні Червоноармійського цукрокомбінату і його заробітна плата за 1982, 1983 роки склала помісячно: січень 1983 рік – 135,54, лютий 1983 рік – 73,89, брезень 1983 рік – 49,44, листопад 1982 рік – 20,65 та грудень 1982 рік – 113,93, що підтверджується архівною довідкою КП «Трудовий архів» Згурівської районної ради Київської області від 17.01.2016 № 16.

Отже, стаж роботи позивача на посаді тракториста зайнятого на момент звернення до відповідача (14.06.2019) складав понад 28 років.

У рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідачем зазначено, що спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи № 3 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.07.2019 № 542 було проведено перевірку підстави видачі пільгової довідки б/н ПСП «Супоївське» та довідки № 309 від 21.05.2019 СТОВ «Придніпровський край». Згідно результатів перевірки від 02.07.2019 № 4967/03 встановлено, що відповідно до книги обліку розрахунків по оплаті праці «Механізація» за 1979 р., 1988 р., 1991 р., 1992р., 1998 р., 2000 р., 2001 включно посаду, яку займав ОСОБА_1 не вказано. Іншої доплати, згідно яких нараховувалася заробітна плата, також не вказано.

Згідно книги обліку розрахунків по оплаті праці «Трактористи» за 1989 р., 1990 р., 1993-1997 р.р., та 1999 р. відображено нарахування за відпрацьовані людино-дні та в колонках: «путівки», за стаж , відпустка «різні нарахув.», за «буряк».

В результаті перевірки пільгової довідки № 309 від 21.05.2019, яка видана ОСОБА_1 за період роботи із 13.04.2001 по 27.09.2005 в ДП «Колос» було виявлено, що згідно книги обліку розрахунків по оплаті праці та відповідно до книги наказів за період з 13.04.2001 по 27.09.2005 посаду, яку займав ОСОБА_1 не вказано.

Разом з тим, відповідно до постанови КМУ від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємств, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки виключно для особи, яка допустила відповідні порушення, а не для особи, яка зазначена власником трудової книжки, а отже й не може впливати на її особисті права.

Вказане узгоджується з правовою позиціє Верховного Суду викладеній у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Тобто, на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у перинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а відтак не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 у справі №687/975/17 та від 6 лютого 2018 р. у справі № 677/277/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку записами, які містяться в трудовій книжці підтверджується той факт, що позивач працював трактористом у різних господарствах. Відомостей про переведення позивача на іншу роботу з посиланням на відповідне рішення правління колгоспу матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 має відповідне посвідчення тракториста, працював трактористом повний робочий день, діяльність позивача на посаді тракториста була безпосередньо пов`язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, пільговий стаж роботи позивача на посаді тракториста складає понад 28 років, а відтак набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що в даному випадку відсутня необхідність підтвердження наявного трудового стажу через механізм його зарахування за рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, оскільки у позивача наявна трудова книжка, яка дає можливість встановити характер роботи позивача на посаді тракториста та безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах і є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Такої ж правової думки дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.03.2019 у справі №515/1967/16.

Позивач має трудову книжку колгоспника, в якій зазначені періоди його роботи трактористом.

Відповідно до норм Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» (редакція чинна від 15 серпня 1990) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члену колгоспу.

Трудові книжки відкриваються на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться такі дані: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: зарахування до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу; відомості про трудову участь: визначення річного мінімуму трудової участі в колективному господарстві та її виконання.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до стажу роботи трактористом всього періоду роботи.

Згідно вимог закону, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо ж нарахована заробітна плата за виконану місячну норму праці є нижчою за розмір мінімальної заробітної плати, тоді роботодавець має провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яку слід виплачувати щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати.

Виплата заробітної плати нижче встановленого державою мінімального рівня без сплати єдиного внеску є грубим порушенням конституційних норм, гальмуванням соціального розвитку суспільства та позбавляє особу права на належне забезпечення в майбутньому.

Враховуючи зазначене, позивач має правові підстави для призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з 14 червня 2019 року, тобто з моменту звернення з вищевказаною вимогою.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 537,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 24.09.2019 № 0.0.1475007677.1, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області .

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ – 22933548, місцезнаходження: 04071, Київ, вул. Ярославська, 40) № 407/103-28 від 06.09.2019 року про відмову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право на пільгову пенсію за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ – 22933548, місцезнаходження: 04071, Київ, вул. Ярославська, 40) призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою (14 червня 2019).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1 537,00 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять сім гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ – 22933548, місцезнаходження: 04071, Київ, вул. Ярославська, 40).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 06.03.2020

Суддя Я.В. Горобцова