Ухвала суду № 88073004, 04.03.2020, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2269/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., прокурора Олексюка В.С., захисника Надточиєвої А.П. яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , та в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, розглянувши у відкритому судового засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 в м. Києві Олексюка В.С. в рамках кримінального провадження №12019100070001734 від 17.05.2019р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна,-

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Олексюк В.С., звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що Київською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12019100070001734 від 17.05.2019 р., відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені злочину, а саме, заволодінням чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

26.12.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в частині збільшення розміру завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

Сторона обвинувачення, вважає, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідно ступеня тяжкості.

На думку слідства існує необхідність у накладенні арешту на майно, яке в ході досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю подружжя, а саме, частка у статутному капіталі ТОВ «Берізка» (ЄДРПОУ 30636854), та частку у статутному капіталі ТОВ «Інтер-Технологія» (ЄДРПОУ 38959041) з метою заборони відчуження, та розпорядження майном.

У судове засідання прокурор клопотання підтримав просив його задовольнити.

Захисник Надточиєва А.П., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та в інтересах іншого власника майна, в судовому засіданні проти клопотання заперечувала, просила долучити письмові заперечення.

Заслухавши прокурора, захисника володільців майна, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволення клопотання, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На думку суду, стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких ризиків з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно підприємства згідно абз. 2 ч. 1 ст.170 КПК України. Стороною обвинувачення в межах заявлених клопотань не доведено, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що існують ризики передбачені абз. 2 ч. 1 ст.170 КПК України та потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підприємства, про яких йдеться в клопотанні, не доведено його значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а відтак клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності цього заявника перебуває наступне майно: група нежитлових приміщень №15,16,17 (літера «А») загальна площа якого 987,2 кв.м., група нежитлових приміщень № 11, 12 (літера «А»), загальна площа 443,7, група нежитлових приміщень № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,12,13,14 (літера «А»), загальна площа 360,3.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Олексюка В.С., в рамках кримінального провадження № №12019100070001734 від 17.05.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна - відмовити;

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.В. Гребенюк