
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 704/16/16-к
провадження № 1-кп/691/133/20
УХВАЛА
02 березня 2020 рокум. Городище
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненка В.О., за участю секретаря судових засідань Кочетової І.І., прокурорів Дидич В.В., Яшник Б.С., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченко В.В., та учасників судового провадження обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
На судовому розгляді перебувають матеріали кримінального провадження №12014250190000090 від 04.04.2014 року, за обвинувальним актом про вчинення ряду кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
В судове засідання прибули прокурори Дидич В.В., Яшник Б.С., захисники (адвокати) Добраниця В.М., Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_1 (доставлений під вартою), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..
Потерпіла ОСОБА_7 , 28.02.2020 року надіслала на електронну адресу суду клопотання, в якому зазначає, що в зв`язку з погіршенням здоров`я ОСОБА_8 , а вона єдина, хто за нею доглядає, не може залишити її одну в такому стані, тому не зможе приїхати на судове засідання 02.03.2020 року, з урахуванням чого просить розглянути питання, щодо дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 за її відсутності, письмові матеріали досудового розслідування, які надаються стороною обвинувачення, без її участі не досліджувати, так як буде вважати, порушенням її прав, тому вирішити питання стосовно запобіжного заходу ОСОБА_3 та перенести судове засідання на іншу дату.
Представник потерпілих (адвокат) Закревська Є.О., 02.03.2020 року надіслала на електронну адресу суду клопотання про проведення судового засідання без її участі оскільки не має можливості бути присутньою у зв`язку з участю в судовому засіданні Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду з розгляду клопотання прокурора в кримінальному провадженні №4209000000000848 від 12.04.2019 року, та зазначила, що потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 також не можуть бути присутніми на засіданні 02.03.2020 року з поважної причини ( ОСОБА_8 знаходиться в лікарні м. Корсунь-Шевченківський в тяжкому стані після інсульту), 07.03.2020 року спливає строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді цілодобового арешту із застосуванням електронного засобу контролю, у зв`язку з чим повідомляє, що на думку сторони потерпілих ризики, вказані в численних клопотаннях прокуратури про застосування/зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не зникли і станом на сьогодні, а тому є необхідність в проведенні судового засідання з метою зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на більш тяжкий – тримання під вартою.
02.03.2020 року через канцелярію суду, до початку судового засідання, надійшло від начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержання законів у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Дидич В.В. клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України. В обгрунтування зазначає, що за результатами досудового розслідування ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 21.10.2019 із застосуванням спецзасобу електронного браслету, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. На вказане рішення процесуальним прокурором внесено апеляційну скаргу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно ОСОБА_9 .. На підставі вказаної ухвали суду обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави. У подальшому ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області змінено запобіжний захід з тримання під вартою без можливості внесення застави на цілодобовий домашній арешт. Вважає, що такий запобіжний захід як тримання під вартою без можливості внесення застави це саме той запобіжний захід який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України оцінюючі та вивчаючи сукупність всіх обставин вина ОСОБА_3 підтверджується матеріалами кримінального провадження у повному обсязі. Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту. Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, необхідно приймати до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою. Європейський Суд з прав людини у справі «КТ. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_3 , та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які зібрані під час досудового розслідування. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, враховуючі тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, а також враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, міра покарання за вчинення якого відповідно до п. 3, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а також вчинив інший особливо тяжкий злочин, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 255 КК України передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а також ряд тяжких кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини. Ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння. В обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, вказує: по - перше те, що ОСОБА_3 перебував у розшуку з 2015 року та лише за результатами оперативно (розшукових) дій 16.05.2017 був затриманий працівниками поліції на підставі ст. 191 КПК України, тобто особа на протязі 1,5 року переховувалася від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 і в подальшому буде уникати кримінальної відповідальності; по-друге те, що враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_3 зібраних у ході досудового розслідування до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим, свідчить про те, що він продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 достовірно зняв, що йому у межах досудового розслідування кримінального провадження №12014250190000090 оголошена підозра за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України та про те, що Придніпровським районним судом м. Черкаси стосовно нього винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина підтверджується безпосереднім клопотанням ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до слідчого СУ УМВС України в Черкаській області Личака І.С., зареєстрованого 07.10.2015 щодо повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку у домоволодінні останнього 06.08.2015. Також, заявою адвоката Нестеренка О.Ф. - захисника Мельника В.А. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 04.12.2015 та відміткою на ній, що з матеріалами досудового розслідування ознайомився адвокат Нестеренко О.Ф.. Вказані обставини в повному обсязі підтверджують той факт, що ОСОБА_3 достовірно було відомо те, що йому 10 листопада 2015 року була оголошена підозра ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України та що він перебував у розшуку. В обґрунтування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, покладається та обставина, що на цей час у межах судового розгляду кримінального провадження не допитані ні свідки, ні потерпілі, ні експерти. Крім того, встановлено, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може вплинути на них та їхні подальші покази у разі їхнього затримання. В обґрунтування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином покладається та обставина, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на свободі ОСОБА_3 може повідомити наявну йому інформацію, сприяти їхньому переховуванню. В обґрунтування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо вчинення інших злочинів покладається та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачується у створенні злочинної організації з метою викрадення та умисного вбивства журналіста та громадського активіста ОСОБА_10 04.04.2015, а також підпалу майна ОСОБА_11 11.07.2015. Після організації викрадення та жорстокого вбивства журналіста та громадського діяча ОСОБА_10 у 2014 році на досягнутому не зупинився, а у липні 2015 року організував вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення, а саме замах на підпал майна ОСОБА_11 . Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України вважає, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченому ОСОБА_3 .. Відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції. Крім того, вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КК України просить право на визначення розміру застави не використовувати у даному випадку.
Прокурор Дидич В.В. підтримуючи внесене клопотання, зазначила, що будучи послідовними, так як оскаржили ухвалу суду від 08.01.2020 року про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до апеляційного суду, вважають, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, забезпечить процесуальну поведінку обвинуваченого. Інші більш м`які запобіжні заходи не розглядаються. В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини.
Прокурор Яшник Б.С. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , з тих підстав, що враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та наявність ряду ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які є доведені в суді, лише, тримання під вартою без можливості внесення застави, відповідатиме особі обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник Добраниця В.М., заперечили щодо клопотання на зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави. Вказують, що клопотання не доводиться матеріалами провадження, жоден із заявлених ризиків не витримує критики, заперечується доказами, що надалися, та ґрунтується на припущеннях. ОСОБА_3 має стійку втрату працездатності, що підтверджується наданими медичними документами, і стан здоров`я погіршується. За бажанням обвинувачений мав можливість зникнути чи переховуватися, але цього не відбувається, після зміни в друге запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, кожен раз з`являється за викликом до суду. Порушень умов обраного запобіжного заходу не вбачається. Зазначають, що 24.02.2020 року Верховний суд скерував апеляційну скаргу прокурора з матеріалами справи щодо дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на розгляд до Київського апеляційного суду, та на сьогодні рішення не прийняте. Існуючий захід забезпечення кримінального провадження, є такими, що відповідає особі обвинуваченого, погоджують на його продовження.
Інші учасники судового провадження підтримали сторону захисту, вважають, що слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, обрання тримання під вартою, вказуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 обраний 08.01.2020 року судом запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не порушує, має незадовільний стан здоров`я що негативно вплине на нього при ізоляції в умовах слідчого ізолятора, жодних передумов на погіршення запобіжного заходу немає, можливо пом`якшити існуючий домашній арешт.
Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо дії запобіжного заходу, приходить до таких висновків.
Під час судового розгляду, за нормами ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання щодо дії стосовно ОСОБА_3 , запобіжного заходу колегія суддів, враховує, що прокурор не навів жодної обставини, яка б підтверджувала доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому на тримання під вартою без можливості внесення застави, із запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, що діє на даний час. Ризики, які містилися в попередніх клопотаннях прокурора, щодо дії запобіжного заходу обвинуваченому, а саме у вигляді тримання під вартою, та обґрунтовують клопотання, подане 02.03.2020 року, колегією суддів оцінено та прийнято рішення, за результатами, про зміну запобіжного заходу на більш м'який (ухвала від 08.01.2020 року. Прокурор не надав доказів, що ризики продовжують існувати та виправдовують доцільність обрання тримання обвинуваченого під вартою. До такого ж висновку прийшов ЄСПЛ у справі «Ткачов проти України».
Колегія суддів вважає недопустимим використання тих же самих узагальнених формул і стереотипних формулювань при вирішенні питання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , та враховує, що клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на тримання під вартою без можливості внесення застави повинно, в тому числі, містити посилання на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
За нормами ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст.200 КПК України, у клопотанні зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки, позитивну репутацію, незадовільний стан здоров`я, що підтверджено випискою з історії хвороби стаціонарного хворого КНП КОР "Київський обласний кардіологічний диспансер", консультативним висновком №25143 від 13.01.2020 року ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова", консультативним висновком КЗ КОР "Київський обласний кардіологічний диспансер" на ЛКК від 24.10.2019 року.
З урахуванням вище викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для обрання такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою. Проте, враховуючи, що ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому діянь, за необхідне продовжити щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю та з вилученням закордонного паспорту в разі його наявності.
Керуючись ст. ст. 350, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави щодо ОСОБА_3 , відмовити.
Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 30.04.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою.
Роз`яснити ОСОБА_3 що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 негайно прибути до місця відбування визначеного судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Виконання ухвали покласти на Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Сергія Камінського 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302).
Копію ухвали, негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , прокурору Прокуратури Черкаської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко
Судове рішення № 88071432, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 02.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 704/16/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: