Рішення № 88071277, 28.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/4195/19

Провадження по справі № 2/635/907/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – Будянська селищна рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на Ѕ частини квартири в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до відповідача Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, яким просив визнати за ним право власності на Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 28,10 кв.м, загальною площею 50,30 кв.м у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 05 вересня 2003 року його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. зареєстрованого в реєстрі за №3690, придбали по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 .ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Будянською селищною радою Харківського району Харківської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну йому Ѕ частину спірної квартири. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 05 вересня 2003 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим №3694, яким все своє майно заповідав своєму сину – позивачу ОСОБА_1 , однак про наявність заповіту позивача не повідомив, тому останній після смерті батька не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У листопаді 2018 року під час прибирання у квартирі, де постійно мешкав батько ОСОБА_3 , мати позивача серед документів знайшла вищезазначений заповіт та передала його позивачу. У листопаді 2018 року позивач звернувся до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте постановою від 05 грудня 2018 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області йому було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку на звернення із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивач зазначає, що 22 листопада 2018 року його мати ОСОБА_4 подарувала йому належну їй 1/2 частку спірної квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. за реєстровим №5614. Отже, на даний час позивач фактично є власником квартири АДРЕСА_1 в цілому, але не може у встановленому законом порядку оформити право власності на Ѕ частину квартири, що належала померлому батьку ОСОБА_3 , у зв`язку з чим звертається до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , чи маються відомості щодо складання заповітів від його імені та чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього. 06 листопада 2019 року на виконання вказаної ухвали завідувачем Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю.М. надані відповідні документи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача – Губарєва Л.А., яка діє на підставі ордеру виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача Будянської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява за підписом голови Будянської селищної ради Біліченко В.В. про розгляд справи без участі представника, в якій він просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

05 вересня 2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим №3690, придбали по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19 жовтня 2006 року Будянською селищною радою Харківського району Харківської області.

Як вбачається зі змісту заповіту, посвідченого 05 вересня 2003 рокуприватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим №3694, ОСОБА_3 все своє майно заповів своєму сину – позивачу по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до акту, складеного 15 грудня 2019 року депутатом округу №12 Будянської селищної ради Зурашвілі Т.В.\є ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкав разом зі своїм батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; з 19 жовтня 2006 року ОСОБА_1 постійно проживає за вказаною адресою, веде господарство, сплачує комунальні послуги.

Зі змісту довідки Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 05 жовтня 2019 року за вих.№4162/02.14 вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який проживав на день смерті в квартирі АДРЕСА_1 , була заведена спадкова справа №983/2018. До держнотконтори із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого – ОСОБА_1 . Заяви від інших спадкоємців до держнотконтори не надходили.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Кормілець Ю.М. від 5 грудня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з підстав відсутності документів, що стверджують факт прийняття спадщини та факт наявності спадкового майна, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з правилами ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , після себе залишив заповіт, яким все своє майно залишив своєму сину – позивачу по справі ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме - Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яку і прийняв його син - ОСОБА_1 згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт спільного проживання сина ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується актом, складеним 15 грудня 2019 року депутатом округу №12 Будянської селищної ради ОСОБА_5 .

Оскільки спірна частина квартири є об`єктом спадкування (майном померлого) після його смерті, входить до складу спадщини згідно з приписами ст. 1218 ЦК України, відповідно позивач має право претендувати на право власності на це майно у порядку спадкування за заповітом.

Позивач не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку на спірне спадкове майно, оскільки, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Першою держаною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 05 грудня 2018 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне майно з підстав відсутності документів, що стверджують факт прийняття спадщини та факт наявності спадкового майна, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з положеннями п.п.4.14, 4.18 глави 10 розділу І Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22.02.2012 року за N 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположними свобод фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У той же час право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено у нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 28,10 кв.м, загальною площею 50,30 кв.м у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на Ѕ частини квартири в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 28,10 кв.м, загальною площею 50,30 кв.м у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач – Будянська селищна рада Харківського району Харківської області, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій: 04396578, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт. Буди, провулок Садовий, 1.

Повний текст рішення складено 06 березня 2020 року.

Суддя Т.В. Бобко