Рішення № 88071131, 27.02.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4251/19

Провадження № 2/645/210/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю секретаря судових засідань – Ляхової І.Ю.

учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулося до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 23 липня 2008 року в розмірі 22805,05 грн., а також судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписав Заяву б/н від 23 липня 2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

В період дії кредитного договору відповідач не дотримувався його умов, внаслідок чого станом на 10 травня 2019 року в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22 805,05 грн., з яких: 130,48 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 465,67 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 3884,85 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1074,05 грн. - штраф (процентна складова).

Ухвалою Фрунзенського районного осуду м. Харкова від 10 липня 2019 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху.

Ухвалою Фрунзенського районного осуду м. Харкова від 01 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Фрунзенського районного осуду м. Харкова від 21 листопада 2019 року визнано обов`язковою явку представника АТ КБ «Приватбанк».

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про розгляд справи за відсутності його представника, яким позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

В судове засідання ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на положення ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою представника позивача, проведено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору б/н від 23 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, - «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті httр://ргіvatbank.uа/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 10 травня 2019 року в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22 805,05 грн., з яких: 130,48 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 465,67 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 3884,85 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1074,05 грн. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно п. 2.1.1.7.6. кредитного договору, при порушенні Клієнтом строків платежів з будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі встановленому договором.

За приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань в розмірі 17465,67 грн. та 3884,85 грн., а загалом в розмірі 21350,52 грн., що значно перевищує розмір заборгованості за кредитом - 130,48 грн..

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому суд вважає за можливе зменьшити розмір нарахованої пені до розміру заборгованості за кредитом - 130,48 грн..

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачу за одні і ті ж самі порушення були нараховані штрафи в розмірі 250 грн. та 1074,05 грн., що підтверджується випискою із рахунку відповідача, наданого позивачем, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно даних штрафів є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов`язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у розмірі 250 грн. та 1074,05 грн., відсутні.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

Укладений між сторонами кредитний договір від 23 липня 2008 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України до розміру основного боргу за простроченим тілом кредиту 130,48 грн. та про наявність правових підстав для стягнення з боржника суми заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 130,48 грн.

З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 13 червня 2019 року, за подання до суду позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплачено судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265, 281, 282, 284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 23 липня 2008 року у розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень 96 копійок, з яких: 130,48 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 130,48 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення виготовлений 27 лютого 2020 року.

Суддя - І.В. Ульяніч