Ухвала суду № 88071044, 02.03.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 626/553/17 провадження № 1-кп/632/16/20

У Х В А Л А

02 березня 2020 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - Васяновича Г.М., суддів: Библіва С.В., Росохи А.В., за участю: секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Середи С.С., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: Бугаря О.О., Кравченка О.М., Мороз Т.А., Бекузарова Р.Е., Тимошенко Н.І., представників потерпілих - адвокатів Свистуна А.В., Юрчика В.Г., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Під час судового засідання захисником Бекузаровим ОСОБА_7 заявлене клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами протоколів проведення слідчих експериментів від 02 листопада 2016 року та додатків до них – відеозаписів цих слідчих дій за участю, на той час,підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що із змісту наведених протоколів та додатків до них вбачається, що вказані слідчі дії були проведені таким чином, що під час їх здійснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які мали статус підозрюваних, давали показання прокурору щодо обставин нібито вчинених ними злочинів, тобто фактично був здійснений їх допит.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, оскільки за своєю суттю ці слідчі дії є лише допитами підозрюваних, що були проведені прокурором на місці події, то, на думку захисника, суд не вправі ґрунтувати вирок у цій справі на показаннях підозрюваних, які були надані ними під час слідчих експериментів, про які йдеться вище.

Також захисник, посилаючись на рішення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, окремо зазначив, що показання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які була надані ними під час проведення слідчих експериментів, є показаннями у розумінні ст. 95 КПК України, оскільки є такими незалежно від класифікації слідчої дії та відповідно до ч. 4 цієї ж статті не можуть бути прийняті в обґрунтування судового рішення, так як були надані обвинуваченими прокурорупозасудовим розглядом.

Як на окрему підставу для визнання згаданих протоколів проведення слідчих експериментів та додатків до них очевидно недопустимими доказами захисник послався на те, що у цих документах відсутні дані про участь у відповідних слідчих діях власників житла – потерпілих, письмові згоди останніх на проведення слідчих дій на території належного ним домоволодіння та на відсутність відповідних ухвал слідчого судді, що є порушенням ч. 5 ст. 240 КПК України.

Також захисник зазначив, що в порушення ст. ст. 105, 106 КПК України до протоколів долучені не оригінали відеозаписів цих слідчих дій, а їх копії, оскільки запис на носії, що долучені до протоколів з використанням цифрового апарату, про який у них зазначено, не можливий.

На думку захисника, відсутність оригінальних технічних носіїв інформації як додатків до протоколів, унеможливлює належну перевірку судом та іншими учасниками кримінального провадження дотримання органом досудового розслідування вимог КПК Українипри проведенні зазначених слідчих дій.

Захисник вважає, що сукупність наведених обставин вказує на очевидну недопустимість доказів – протоколів проведення слідчих експериментів від 02 листопада 2016 року та додатків до них, що у свою чергу тягне за собою припинення їх дослідження, вилучення із числа доказів та повернення стороні обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та їх захисники наведене клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор і представники потерпілих проти задоволення клопотання захисника заперечували, оскільки вважають наведені докази належними і допустимими.

При цьому прокурор зазначив, що на даному етапі судового розгляду не можливо надати однозначну оцінку цим доказам, оскільки вони повинні бути оцінені у сукупності з іншими наданими суду доказами.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Обставини, на які посилається захисник у своєму клопотанні і які він вважає встановленими фактами, намомент подання клопотання судом не перевірені, оскільки не досліджені протоколи проведення слідчих експериментів від 02 листопада 2016 року та додатки до них – відеозаписи цих слідчих дій, за таких обставин суд доходить висновку, що на даному етапі судового розгляду клопотання захисника не може бути задоволене, оскільки вирішення питання щодо недопустимості як доказів зазначених протоколів та додатків до них, потребує щонайменше їх дослідження у судовому засіданні, а за умов наведених захисникомще й їх оцінки у сукупності з іншими наданими суду доказами, що можливе лише під час ухвалення остаточного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 94, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Бекузарова Р.Е. про визнання очевидно недопустимими доказами протоколів проведення слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 від 02 листопада 2016 року, припинення їх дослідження та повернення стороні обвинувачення – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Г. М. Васянович

Судді: С.В.Библів

А.В.Росоха