Постанова № 88070978, 06.03.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/48/20

провадження № 3/631/43/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища міського типу Нова Водолага, Нововодолазького району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером СТОВ «Сосонівка – Агро», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 2 від 09 січня 2020 року вбачається, що головним бухгалтером СТОВ «Сосонівка – Агро» ОСОБА_1 , було несвоєчасно подано платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків і зборів, а саме податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки по коду платежу 1801040 в сумі 2440 гривень 65 копійок по терміну сплати 29 жовтня 2019 року, фактично сплачено 10 грудня 2019 року, чим порушено підпункт 266.10.1 пункт 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, ОСОБА_2 взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно – правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнана щодо складання відносно нею протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 163 – 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить її підпис у вказаному протоколі. Проте, у судові засідання, що були призначені на 28 січня 2020 року, 10 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року та 06 березня 2020 року, не з`являлась, про причин неявки суд не повідомляла.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, направлені виклики за місцем проживання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, строки розгляду якої, обмежено законодавством.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 163 – 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є головним бухгалтером СТОВ «Сосонівка-Агро» на яку покладені обов`язки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина правопорушника підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 2 від 09 січня 2020 року, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а. с. 2) та копією акту про результати камеральної перевірки № 9/20-40-52-04-20/35777064 від 09 січня 2020 року (а. с. 3 – 5).

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не вбачається.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Абзацом 3 статті 7 Закону України № 294-ІХ від 14 листопада 2019 року «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2102 гривня.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 420 гривень 40 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 163-2, статтями 245, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA298999980313010106000020371, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: УК Нововодолазького району - 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37934670, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП – електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 420 гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області для відома.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (170 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т.М. Трояновська