Ухвала суду № 88067769, 06.03.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 556/1969/18

Провадження № 1-кп/565/85/20

У Х В А Л А

06 березня 2020 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

суддів: Мануляка Ю.В.,

Демчини Т.Ю.,

з участю: секретаря Нафєєвої Н.В.,

прокурора Піщука Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Крестинської Л.А.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Бабіка К.В.,

провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області розгляд обвинувального акта у виділеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180230000037 від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

02 березня 2020 року з Рівненського апеляційного суду, в порядку визначення підсудності, надійшов до Кузнецовського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у виділеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180230000037 від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду та викликати свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Крестинська Л.А. заперечила проти призначення справи до судового розгляду та просила повернути обвинувальний акт, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема є незрозумілим та неконкретизованим.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акта та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 , представник потерпілого ОСОБА_2 – Бабік К.В. не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Крестинської Л.А., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_2 – Бабіка К.В., колегія суддів вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду. При цьому колегія суддів встановила та врахувала наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт, крім іншого, має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У обвинувальному акті зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію діяння обвинуваченого, формулювання обвинувачення.

При цьому суд враховує, що вищевказана норма встановлює зазначення прокурором в обвинувальному акті такий виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.

Суд враховує також, що злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України, є злочином з матеріальним складом та передбачає наявність наслідків у виді нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. В обвинувальному акті зазначено всі обставини вчинення злочину, а обвинувачення є зрозумілим та конкретизованим.

Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України та при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, тому не вбачає правових підстав для задоволення клопотання захисника Крестинської Л.А. про повернення обвинувального акта.

Підстав для закриття кримінального провадження згідно ст.284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Проти відкритого судового розгляду учасники судового розгляду не заперечували.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Таким чином, судом вчинено всі необхідні дії, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, тому наявні достатні підстави для його призначення до судового розгляду.

До суду прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор покликається на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам.

Клопотання обґрунтовується тим, що після направлення обвинувального акта до Володимирецького районного суду Рівненської області для розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час переховувався від суду, у зв`язку з чим оголошувався в розшук. Окрім цього, ухвалою колегії суддів Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою, без визначення розміру застави, а розмір застави, сплачений ОСОБА_1 , звернутий в дохід держави. Прокурором також зазначається, що обвинуваченому ОСОБА_1 відоме місце проживання потерпілого та свідків, які на даний час не допитані в судовому засіданні, що, на думку прокурора, є ризиком впливу на потерпілого ОСОБА_2 та свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор підтримав вищезазначене клопотання з викладених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив у його задоволенні відмовити, вважаючи його безпідставним.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Крестинська Л.А. також заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи недоведеною неможливість застосування до обвинуваченого менш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_2 , представник потерпілого ОСОБА_2 – Бабік К.В. підтримали клопотання прокурора щодо застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За результатами розгляду клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 і п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно ч.4 ст.12 КК України, діяння передбачене ч.4 ст.187 КК України є особливо тяжким злочином.

Санкцією ч.4 ст.187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Ухвалою колегії суддів Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу змінено із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави. Розмір застави, сплачений ОСОБА_1 звернутий в дохід держави. Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 11 квітня 2020 року.

Зміст поданого клопотання, а також додані до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, який поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. З огляду на наведені обставини, колегія суддів на даний час має тверде переконання, що дані, які свідчать про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є достатніми та беззаперечними. Вказані ризики є такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Зазначені вище обставини свідчать, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаним судом доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, також обвинуваченому ОСОБА_1 визначався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, тому колегія суддів визнала за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.177,183,193-197,314-316,369-372,392-395 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Підготовче провадження закінчити.

Призначити судовий розгляд у виділеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180230000037 від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, колегією суддів у складі трьох професійних суддіву відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області на 09 год. 30 хв. 16 березня 2020 року.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Крестинську Л.А., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_2 – Бабіка К.В., свідків:ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Ухвала в частині застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчує свою дію 04 травня 2020 року.

Виконання ухвали покласти на ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

У іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя: І.М.Незнамова

Судді: Ю.В.Мануляк

Т.Ю.Демчина