Рішення № 88067387, 05.03.2020, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1190/19

Номер провадження 2/948/57/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

у листопаді 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду зі вказаною позовною заявою, мотивованою тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 31.07.2007 відповідач отримав кредит у розмірі 2200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, а тому утворилася заборгованість. У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10915,89 грн. та судовий збір.

Відповідно до авторозподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 р. справу передано до розгляду судді Кравець С.В. (а.с. 30).

Ухвалою суду від 05.12.2019 р. по даній справі суддею Кравець С.В. відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 33).

У послідуючому, у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.01.2020 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 р., 02.01.2020 р. здійснено повторний автоматичний розподіл вищевказаної цивільної справи між суддями, відповідно до якого дану справу передано для розгляду судді Косик С.М. (а.с. 48-49).

Ухвалою суду від 03.01.2020 справу прийнято до свого провадження суддею Косик С.М. та вирішено продовжувати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 50).

Ухвалою суду від 05.03.2020 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи залишено без розгляду (а.с.153).

23.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що не погоджується з позовом з та вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Відповідач зазначив, що строк виданої йому кредитної картки «Універсальна» завершився у серпні 2009 р., після чого ним жодного платежу не було здійснено, нову взамін не отримував, від позивача не отримував жодних претензій щодо наявності кредитної заборгованості, картою не користувався, а позивачем не додано жодних доказів, які вказували би на видачу іншої кредитної картки, взамін картки строк дії якої закінчився та інший строк дії. Факт надання кредиту у розмірі 2200,00 грн. матеріали позову також не містять, доказів збільшення кредитного ліміту, нарахування та отримання різниці коштів за збільшеним лімітом позивач не надав. Звертає увагу на те, що додані до позову Умови та правила банківських послуг ним не підписувались, і їх умови відмінні від змісту заяви, а тому їх не можна вважати складовою частиною даного кредитного договору. Платежі, які вказані у розрахунку заборгованості у графі погашення кредиту датовані 26.04.2012 р., 22.11.2012 р., 13.12.2012 р. та 06.12.2016 р, тобто після закінчення строку дії картки відповідач зазначає, що не здійснював. Указує на те, що перебіг позовної давності почався з 01.08.2009 р. та закінчився 01.08.2012 р., а наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути належним доказом проведення відповідачем платежів, оскільки не являється первинним документом. Періодичність вказаних платежів у розрахунку свідчать про проведення невідомою особою без відома відповідача та згоди лише для переривання строку позовної давності за кредитним договором, але не зроблено в супереч вимогам чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України. Позивачем не надано квитанції, касові ордери чи інші документи, що підтверджують особисте внесення відповідачем коштів на оплату зобов`язань. Так, оскільки цих дій відповідач не вчиняв, він вважає, що строк позовної давності по заявленим до нього вимогам закінчився у серпні 2012 р. Враховуючи вищевикладене відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог (а.с. 63-65).

07.02.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову в повному обсязі та просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності. Стверджує, що позивач безпідставно стверджує про встановлення йому кредитного ліміту на платіжну картку за кредитним договором б/н від 31.07.2007 у розмірі 2200,00 грн, доданими ним доказами підтверджується надання кредиту у розмірі 2000,00 грн. Звертає увагу, що роздруківка із сайту Умов та правил надання банківських послуг не може бути належним доказом. Заперечує, що отримав дві кредитні картки, остання з яких мала термін дії до 01.2015, а також те, що ознайомлений з умовами кредитування та те, що користувався кредитною карткою після закінчення строку, отримуючи кошти через банкомат. Вважає, що надана позивачем виписка по рахунку не може вважатись первинним документом, оскільки не дотримано порядок її оформлення, зокрема, вона не містить обов`язкових реквізитів. Заявлені позивачем вимоги вважає безпідставними та заявленими з пропуском строку позовної давності (а.с. 81-82).

13.02.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Банк наполягає на задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач приєднався до нових Умов та правил надання Банківських послуг шляхом підписання відповідної анкети-заяви від 13.09.2011. Договір про надання банківських послуг складають заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua). Відповідачу відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова Картка, яку він отримав, та мобільний телефон, який вказав відповідач в Заяві. Стверджує, що відповідач був ознайомлений з Умовами кредитування, про що свідчить підписана ним анкета-заява від 31.07.2007. У виписці по картковому рахунку (яку надають суду) чітко прослідковується кредитний ліміт та вбачається. Що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінал в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Зазначає, що відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічна експертиза по справі не призначалася. Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт, це передбачено в Умовах і Правилах. Щодо посилання відповідача на відсутність повідомлень чи вимог про існування боргу, зазначає, що Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов`язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту, а тому в цій частині вимоги відповідача є необґрунтованими. Щодо строку дії договору та кредитної картки зауважує, що картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Відповідач звертався до Банку про пере випуск карти, тобто надання карти з новим строком. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнтом карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в т.ч. і на перевипущеній картці. Пере випуск карти Відповідачем підтверджується банківською випискою по картковому рахунку. Відповідач здійснював погашення заборгованості же на пере випущену карту, що ще раз підтверджує її отримання відповідачем. Оскільки перевипуск картки не являється укладенням нового кредитного договору, в заповненні додаткових документів для первипуску карти не мало необхідності, що не суперечить чинному законодавству. Щодо строку позовної давності, зазначає, що відповідно до Правил користування карткою строк її дій вказано на лицевій стороні, картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строку випущеної картки до останнього дня 01.2015, позивач же звернувся з позовом до відповідача 22.11.2019 – до спливу строку позовної давності. Щодо застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, то таких підстав немає, оскільки порушення зобов`язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі (а.с. 89-96).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення суду (а.с.26).

Відповідач також у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив (а.с.152).

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 31.07.2007 р. ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої своїм підписом погодився на те, що заява з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк видав Клієнту картку – Кредитка «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», з кредитним лімітом у розмірі 2000,00 грн, з базовою відсотковою ставкою 3,0 % на місяць. Також зазначено, що він ознайомився та згоден з умовами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому виді (а.с.9).

За змістом заяви банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт, банк інформує клієнта щодо розміру спершу встановленого кредитного ліміту у Пам`ятці клієнта.

Відповідно до кредитного договору, у разі порушення позичальником строків платежу по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених діючим договором більше чим на 120 днів, у зв`язку з чим банк вимушений буде звернутися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (а.с. 9).

Також позивача надав копію анкети - заяви, згідно з якою відповідач приєднався до нових Умов та правил надання Банківських послуг шляхом підписання відповідної анкети-заяви від 13.09.2011 (а.с.115), якою кредитний ліміт, відсоки, пені та штрафи не визначено.

За п. 3.2, п. 3.3 Умов, клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 9).

Позичальник зобов`язується погашати заборгованість (п. 6.9 Умов) на протязі 30 днів з моменту її виникнення та за несвоєчасне виконання боргових зобов`язань (п.5.5.1) сплачує відсотки по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розмір яких визначаються Тарифами (а.с. 13,15).

Згідно п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотках за його користування, за перевитрати платіжного ліміту , а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а.с.13).

Пунктом 8.6 Умов передбачено, що при порушенні строків платежу по будь-якому грошовому зобов`язанню більш ніж на 120 днів клієнт зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (а.с. 13).

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 29.07.2019 р. заборгованість відповідача за даним кредитним договором перед банком становить 10915,89 грн., з яких: 1927,46 грн. – заборгованість за кредитом; 5815,67 грн. – заборгованість за відсотками; 2414,86 грн. – пеня та комісія; 757,90 грн. - заборгованість по судовим штрафам (а.с.5-8).

Розглядаючи доводи позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору, яка за вказаним розрахунком складається з заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитом, заборгованість по пені, комісії та штраф, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 31.07.2007 року (а.с.9) відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру та щодо сплати комісії.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом та відсотках, штрафу, зокрема просив стягнути заборгованість за пенею та комісією.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.07.2007 року посилається на порушення норм закону та умов договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці додані до позову Умови надання кредиту розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 вказала, що в даному випадку такожнеможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Верховний Суд також зазначив, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем вимог Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pags/70/.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, отримання відповідачем коштів стверлджується наданою позивачем банківською випискою (а.с.97-101), а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 1927,46 грн.

Щодо процентів, то суд зазначає, що сума процентів в розмірі 5815,67 грн згідно з розрахунком заборгованості сплачена відповідачем, тому стягненню не підлягає.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18) погодилась з мотивами КЦС, роз`ясненнями Пленуму ВССУ, відступивши від висновку ВСУ, викладеного у постанові №6-249 цс 15 від 02 грудня 2015 року, зазначивши, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В частині стягнення заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2414,86 грн, суд вважає, що в цій частині у задоволенні позову повинно бути відмовлено, так як умовами заяви позивальника від 31.07.2007 року не передбачено стягнення пені та комісії, доказів того, що відповідач брав на себе зобов`язання сплатити пеню та комісію позивач не надав.

Не підлягають стягненню також і судові штрафи, які позивач прохає стягнути згідно з п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг з огляду на те, що Умови та правила відповідачем не підписані.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 339,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором без номера від 31.07.2007 р. у розмірі 1927,46 грн та сплачений позивачем судовий збір 339,00грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дмитрівка Машівського району Полтавської області, відомості про зареєстроване місце проживання відсутні, місце проживання повідомлене позивачем: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 19.02.1997 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя С. М. Косик