Ухвала суду № 88067027, 06.03.2020, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/419/19

Номер провадження 2-п/530/1/20

УХВАЛА

іменем України

06.03.2020 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.09.2019 року по цивільній справі № 530/419/19, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.09.2019 року по цивільній справі № 530/419/19.

Заява мотивована тим, що в 2015 році під час переїзду на нове місце проживання він загубив свою кредитну карточку, банк без його згоди збільшив кредитний ліміт та просить застосувати позовну давність, так як три роки він не сплачував ніяких коштів на погашення кредиту.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши їх, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Факт належного повідомлення ОСОБА_1 та його представника адвоката Зінченка Г.В. про час та місце судового розгляду підтверджується: відомостями списку справ, призначених до розгляду у Зіньківському районному суді Полтавської області, що розміщений на загально доступному офіційному веб-порталі судової влади України; направленням судової повістки за місцем реєстрації відповідача, журналом судового засідання від 13.01.2020 року, згідно якого, представник відповідача ОСОБА_1 Зінченко ОСОБА_2 , заявив клопотання про відкладення судового засідання, справу було призначено на 06.03.2020 року на 9 год. (а.с.106)

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у п.41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Стосовно даної справи розумність таких інтервалів обумовлюється тривалістю перебування справи у суді, а саме з 26.03.2019 року, положеннями статей 286ЦПК України, де визначені строки розгляду справи по суті.

Відповідач, ОСОБА_3 з 26.03.2019 року та дня подачі своєї заяви про перегляд заочного рішення жодного разу не з`явився в судові засідання.

11.09.2019 року по цивільній справі № 530/419/19 Зіньківським районним судом позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», що знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, 1Д, до ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації якої: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості - задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнє відоме місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк", який розташований в м.Київ, вул.Грушевського, буд.№1Д р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором без номера від 03.02.2011 року, в сумі 17759 (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят девять) гривень 31 копійку. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнє відоме місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк", який розташований в м.Київ, вул.Грушевського, буд.№1Д р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в сумі 1781гривню 72 копійки.

Відповідач, під час розгляду даної цивільної справи, не брав участі в судових засіданнях. Натомість представником відповідача неодноразово були подані до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно кредитного договору у вигляді кредитного ліміту вказано, що Відповідач зобов`язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.02.2011 року встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 вніс кошти на погашення заборгованості 25.02.2019 року в сумі 1000 гривень (а.с.7-9).

Одночасно, застосовуючи положення Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи", суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомлений про день та час судового засідання, в судові засідання не з`являвся, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності Відповідача та 11.09.2019 року виніс заочне рішення.

Таким чином, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки, підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.

Окрім того, суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.09.2019 року по цивільній справі № 530/419/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», що знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, 1Д, до ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості– залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко